Методи, засновані на оцінці потенц грош потоків (доходів) п-ва:метод дисконт-ня чистих грош потоків; метод капіталізації доходу.

Грунтуються на визнач. тепер варт.очік вигід (доходів, грош.потоків) від володіння корпорат правами п-ва.Метою вкладення є отримання стабільного доходу.

Метод дисконтування грош потоків- згідно методу варт. об’єкта оцінки прирівнюється до сумарної теперішньої варт. майб.чистих грош. потоків або дивідендів, які можна отримати в рез-ті володіння п-вом, зменшеної на величину зобов’язань п-ва та збільшеної на варт. надлишк активів.

Метод капіталізації доходу-застос. для перевірки достовірності оцінки, проведенох за методом дисконтування чистих грошових потоків.Капіталізація – перетворення доходів у вартість.Для визначення варт. – рівень доходів п-ва переводиться у варт. шляхом його ділення на ставку капіталізації.Доцільно використ. для п-в із стабільним доходом чи стабільним темпом його зміни.У разі стабільних до­ходів, для оцінки рекомендується використовувати формулу так званої довічної ренти:ВПк=П/Квк,

де ВПк — вартість підприємства за методом капіталізації доходу;

П — очікувані доходи підприємства, які підлягають капіталізації;

Квк — ставка капіталізації (дорівнює ставці вартості власного капіталу).

У контексті капіталізації доходів під поняттям «доходи» розумі­ють грошові доходи, які можуть отримати власники, що планують інвестувати кошти в підприємство. Залежно від цілей оцінки за до­ходи для розрахунків можуть братися такі показники: прибуток до оподаткування, чистий прибуток (після оподаткування) або FСF.

Ставка дисконту та ставка капіталізації.

Ставка дисконту-хар-є норму прибутку, за якою майбутні грош.надходж.приводяться до теперішньох варт. на момент оцінки. Врах.премію за ризик інвестування коштів в оцінюване п-во:чим >є ризик, тим ставка є вищою.Рекоменд. розрах на основі WACC.

Іноді пропонується розрах. як суми: 1)процентної ставки з мін. ризиком.(чи безризикової)-розрах. виходячи з середньої по ринку доходностіза депозитними вкладеннями 2)кумулятивної надбавки за ризик(включ. різні надбавки за ризик вкладень у конкретне п-во.

Ставка капіталізації-дільник(як правило у ф-мі%), який використ.для переведення доходу у вартість.Для цілей капіталізації береться ставка дисконту в частині варт.залучення власн.кап.:очікувана інвесторами ставка доходності за вкладеннями у корпоративні права п-ва.

Майновий(витратний)підхід.

Варт.п-ва розрах.як сума варт.усіх активів(ОЗ,запасів, НА), що складають цілісний майновий комплекс, за мінусом зобов’язань.Осн.джерело інформації є баланс п-ва.У рамках підходу розрізн. методи:

– оцінка за відновною варт.активів(витратний підхід),

– метод розрах. чистих активів,

– розрах. ліквідаційної вартості.

Витратний підхід-потенційн. покупець не заплатить за об’єкт більшу ціну, ніж його можливі сукупні витрати на відновлення об’єкта в поточному стані та в діючих цінах, що забезпечує його власнику подібну корисність.Метод базується на показниках первісної варт.активів, величини їх зносу та індексації.Первісна варт.активів-варт. окремих об’єктів активів, за якою вони були зарах. на баланс п-ва.Відновна варт-варт.відтворення об’єкта оцінки на дату оцінки.Визнач як множення первісної варт. на коеф. індексації.Варт.п-ва=реальна варт.його активів – ринкова ціна зобов’язань.

Ринк підхід в оцінці вартості п-ва: співставлення мультиплікаторів та порівняння транзакцій.

Передбачає розрах.варт.п-ва на основі результатів його зіставлення з іншими бізнес-аналогами.Головне-наявність прийнятної бази для порівняння та підп-в – аналогів. Подібний бізнеc повинен вестися в тій же галузі, що і об’єкт оцінки, або в галузі, що є чутливою до тих самих екон. чинників.Виділяють методи:зіставлення мультиплікаторів та порівняння транзакцій.Осн.джерело інф-ції – фондові біржі та позабіржові торговельні сис-и. Зіставлення мультиплікаторів-оцінка варт п-ва на основі зітсавлення значень окремих показників аналогічних п-в. Ринкова вар-ть за цим методом: ВПм=По*М, де ВПм-варт п-ва розрах. на основі зіставл. мультиплікаторів, По-знач. показн., що порівнюється, М-мультиплікатор.

Метод порівняння транзакцій-оцінка варт.п-ва, виходячи з ціни продажу аналогічних об’єктів.Суб’єкти ринку здійсн.операції куп-прод.майна за цінами, які були встановл. при куп-прод.аналогічних об’єктів.

Практична робота з оцінки вартості п-ва.

Необхідно дотрим.певної послідовності дій та вибрати найоптимал для конкретного об’єкта методику оцінки.

1. Укладення договору на проведення оцінки варт.п-ва(на підставі договору між оцінювачем і замовником оцінки.Замовники: власники, кер-во, органи держ.влади.

2. Збір вихідної інф-ції про об’єкт оцінки.(замовники забезпечують доступ оцінювача до об’єкта оцінки для отрим. достовірної інф-ції)

3. Вибір та обгрунтування методології оцінки.(Слід виходити з наявної інформ. бази,можливостей прогнозування майб.грош.потоків., розрах. ставки дисконтування(капіталізації), фактору ризику тощо.

4. Застос-ня методич підходів, методів та оцінних проц-р.

5. Проведення аудиторської перевірки та інвентаризації майна (виявляється факт.наявність ОЗ, НА, ТМЦ, ЦП, ГК. Результати беруться до відома оцінювачем.

6. Узгодження результатів оцінки(на основі аналізу різних методичних підходів і методів оцінки)

7. Складання звіту про оцінку п-ва та висновку про варт.об’єкта оцінки на дату оцінки.

8. Затвердження рез-тів оцінки. (затв-ть замовники)

9. Рецензування звіту про оцінку.(об’єктивний та неупереджений розгляд оцінки варт.п-ва.)

Порядок здійснення оцінки. Див 101

Звіт про оцінку вартості капіталу.

Одним із етапів оцінки вартості під-ва є складання звіту про оцінку під-ва.

Звіт про оцінку є док-том, що містить висновки щодо його варт.та підтверджує виконані оцінювачем процедури з оцінки п-ва. Звіт повинен містити: -опис об’єкта оцінки;

-відомості про мету оцінки;

-перелік обмежень щодо застосувань рез-тів оцінки;

-опис та аналіз зібраних і викор-них вихідних даних під час викон-ня оцінки;

-висновки щодо найефективн.викор-ня об’єкта оцінки;

-зміст використ. методичних підходів;

-розрахунки; -додатки., -термін дії звіту.

-висновок про варт.об’єкта оцінки,

Осн види зовнішек операцій та їх коротка хар-ка.

ЗЕД – д-сть субєктів гос-ня Ук та іноземних суб’єктів госп-ня, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території Ук так і за її межами. До видів ЗЕД, які здійснюються в Ук відносять:

1) експорт та імпорт товарів, капіталів, роб сили;

2) надання суб’єктами ЗЕД Ук послуг іноземним суб’єктам – вир, транспортних, стр-х, консульт-их, посередн-х, юр, аудит-х, ін що не заборонені законод-м Ук;

3) надання таких послуг суб’єктам ЗЕД Ук;

4) наукова, науково-тех, виробнича, навчальна кооперація з іноз суб’єктами госп д-сті, навчання та підготовка спеціалістів на комер основі;

5) міжн фін операції та операції з ЦП у випадках, передбачених законо-м Ук;

6) орендні, лізингові операції;

7) операції по купівлі-продажу, обміну валюти на валютних аукціонах, біржах, міжбанк валют ринках;

8) кредитні та розрахункові операції;

9) створення суб’єктами ЗЕД банківських, кред-них, стр-х установ за межами Ук та в Ук;

10) спільна ПД;

11) бартерні операції та ін що побудовані на формах зустрічної торгівлі;

12) ПД, що пов’язана з наданням ліцензій, патентів та ін немат-ї власності;

13) роботи на контрактній основі фіз осіб ук з інозем суб’єктами в Ук і за межами та навпаки;

14) інші види ЗЕД не заборонені в Ук;