Класифікація маркетингової інформації, джерела та методи її отримання.

Маркетингова інформація — це вихідний елемент маркетингових досліджень і найцінніший ринковий продукт. Класифікація маркетингової інформації:

За призначенням:

- Вихідна (для визначеення проблеми та її розв’язання);

- Контрольна (для оцінки ефективності розв’язання проблеми);

За рівнем:

- Макропланова (інформація про державну фінансову систему, політику економічного регулювання цін, доходів, податків, позик тощо);

- Мікропланова(інформація про величину попитуі пропонування, про показники діяльності підприємства, його конкурентів, споживачів);

За власністю:

- Власна(інформація, яка зібрана підприємством і належить йому);

- Чужа (власність інших підприємств чи держави);

За доступністю:

- Відкрита (доступна всім);

- Приватна (доступна лише для службового користування);

- Таємна (доступна для обмеженого кола осіб);

За терміном отримання:

- Вторинна (зібрана раніше для розв’язання інших проблем);

- Первинна (зібрана спеціально для розв’язання конкретної проблеми);

За роллю у діяльності фірми:

- Стратегічна (для розв’язання стратегічних завдань);

- Тактична або оперативна (для розв’язання тактичних і оперативних завдань).

Основними методами збирання первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент та імітація.

Опитування —— це інтерв'ю, узяте в респондента під час особистої зустрічі, телефоном чи поштою за допомогою опитувального листка (анкети).

Спостереження — це реальна оцінка ситуації за допомогою систематичного обліку поведінки суб'єктів без словесної чи іншої комунікації і без впливу на об'єкт спостереження.

Експеримент — це отримання інформації про взаємозв'язок між залежними і незалежними змінними, наприклад, між графіком рекламування і кількістю клієнтів, рівнем цін і обсягами продажу тощо.

Імітація — це відтворення дії різних маркетингових чинників за допомогою економіко-математичних моделей та ЕОМ

У ході маркетингових досліджень можуть використовуватись такі джерела маркетингової інформації: друковані видання (періодика, монографії, брошури, огляди ринків, довідники, статистичні збірники), спеціальні дослідження (опитування, спостереження експерименти, імітації), довідки офіційних організацій, експортерів, представників фірм, балансові звіти, каталоги, проекти інших підприємств, виставки, ярмарки, конференції, презентації, узагальнені думки покупців, споживачів, клієнтів, постачальників, посередників, фінансових організацій, неформальні джерела (чутки, просочування інформації").

15.Ключові поняття маркетингу та їх сутність.

Ма́ркетинг— це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів. Потреба– це саме головне поняття, яке лежить в основі маркетингу. Людські потреби дуже різноманітні і складні.

Друге базове поняття маркетингу – людські бажання. Це ті конкретні форми, які приймають людські потреби під впливом культури, суспільства, та індивідуальних якостей визначених особистістю. Бажання – це те, посередництвом чого люди інформують інших про свої потреби. Попит. Бажання людей майже безмежні, але їх ресурси обмежені. Вони можуть купувати лише ті товари, котрі в більшій степені ніж інші можуть задовільнити їхні потреби за ті гроші, які вони можуть собі дозволити витратити на ту чи іншу покупку. Товар – це все те, що може бути запропоновано на ринку споживачам, придбане ними для подальшого використання чи заради задоволення потреби чи бажання. Товари, які можуть задовільнити таку потребу, як зняття стресу ми назвемо товарним комплектом для вибору.                               

 Обмін- це акт отримання від когось бажаного продукту з пропонуванням чогось натомість. розрізняють товарно-грошовий (товар-гроші) або бартерний (товар-товар).                               

 Угода-це комерційний обмін цінностями, що передбачає погодження умов, терміну та місця його реалвзації.                                                                                                                                             

Ринок- це сукупність покупців та продавців, які намагаються та здатні купити, зацікавлені в продажу товарів і схильні до обміну.