Моральний ризик та хибний вибір в умовах інформаційної асиметрії

Асиметрична інформація – стан, за якого гравці при укладенні угоди володіють неоднаковою інформацією про предмет обміну. Наслідки: зростання ризиків страхування. Несприятливий вибір – деякий обсяг інформації, що приховується однією стороною від іншої.                                                                             Наслідки для сфери виробництва – під дією ринкових сил з ринку витискуються якісні товари, а сусп..пропонується для споживання низькосортна продукція.                                                                      для страхування – продаючи однотипний контракт і клієнтам з високою схильністю до ризику і тим у кого схильність низька, страховики фактично фінансують ризикову діяльність за рахунок добробуту людей несхильних ризикувати.                                                   Моральний ризик – коли одна зі сторін не спроможна проконтролювати добросовісність виконання іншою стороною своїх обов’язків відповідно до укладеного договору.             Наслідки: для сфери виробн.. – гравець, що опиняється у непідконтрольному становищі може використати ексклюзивне становище на свою користь. Для страхування – зростання страхових випадків і відповідно, страхових виплат в порівнянні з їх прогнозованими витратами.                  Методи протидії асиметричній інформації:              1. подання сигналу має здійснювати той з гравців, який володіє більшою кількістю інформації у формі додаткових витрат, які виступають сигналом для іншої сторони про добрі наміри партнера;                                               2. фільтрація- дія гравця який володіє меншою кількістю інформації , спрямовані на те, щоб протилежна сторона проміняла свої наміри і поведінку.                                                                           3. державне примусове страхування.- мета: забезпечити мінім. страхування всім суб’єктам взаємодії із усередненим рівня страхових внесків і низьким рівнем відшкодувань.  Наслідки державного примусового страхування: розширення ринку страхових послуг;  схильну до високого рівня гравці отримують якесь покриття своїх витрат; нейтральні до ризику гравці – матимуть гарантоване відшкодування збитків за полісами; погіршення добробуту у зовсім не схильних до ризику агентів.                                         На прикладі ринку страхування: ринок страхування за наявності всіх його особливостей подібний до ринку асиметричної інформації. Головна його відмінність полягає в тому, що інформацією про якість тут володіють покупці страхових полісів. Дійсно, хто більше зацікавлений у страхуванні життя: здорова людина чи хвора? Вочевидь, великий ризик втрат майже напевно змусить звернутися до послуг страхових компаній передусім людей із слабким здоров’ям. Це призводить до того, що ризик високого ступеня витісняє з ринку страхування ризик низьких ступенів. Це змушує страхові компанії підвищити ціну страховок, що відверне здорових людей від страхування. Таким чином, спіраль «висока ціна — небезпечні клієнти» посилить несприятливий відбір і завершиться тим, що страхування стане доступним лише за цінами максимального ризику. Однак страхування приховує в собі й інші небезпеки. Це передусім проблема морального навантаження. Моральне навантаження — поведінка індивіда, яка впливає на ймовірність або значущість події, що обумовлює виплату. Іншими словами, це свідома поведінка того, хто страхується, щоб збільшити ймовірність можливого збитку з надією, що збитки будуть повністю (або навіть з надлишком) відшкодовані страховою компанією.                                                            Страхові компанії намагаються мінімізувати моральний ризик: здійснюючи більш ретельний відбір кандидатів за допомогою класифікації клієнтів за групами ризику (і диференціюють страхові внески); не укладаючи договір страхування з групами клієнтів підвищеного ризику (наркоманами, водіями, яких раніше затримували за управління автомобілем у нетверезому стані, та ін.); ідучи на часткове відшкодування збитку (тобто розділяючи з клієнтом небезпеку морального ризику).

Парето-неефективність в умовах монополії

Вплив класичної монополії на ринок: втрати суспільного добробуту на найбільш високому рівні, завищення цін на продукцію, виробництво на рівні нижчому, ніж суспільно необхідний, перерозподіл надлишку споживача для монополіста.                                                Рівновага на ринку (графіки досконалої та недосконалої конкуренції):  

Досконала конк                  Недосконала конк.

Особливості поведінки монополіста: чутливість до еластичності попиту за ціною; обирає обсяг виробництва, за якого граничні витрати =граничному виторгу; займається ціновою дискримінацією.                                        Результати діяльності монополіста: 1. надбавка монополіста: Mm= 1 : (1-(1:E)), де Е – еластичність попиту за ціною.  Якщо ціна висока – надбавка монополіста буде маленькою;   2.Індекс Лернера (відображає рівень влади монополіста): I_L=(P_M-MC): P_M, де P_M – ціна товару монополіста, МС – його граничні витрати; 3.Чисті втрати суспільного добробуту: DL_M=(P_M*Q_M): 2E                              Засоби державної протидії монополіста:              1) ліцензії (зміна законодавства); 2) технології та методи захищені патентами (відкриття доступу до нових знань всьому суспільству; забезпечення строків дії патентів); 3) корпоративні стратегії (обмеження на рекламну діяльність).