Поняття субсидіарності державного управління.

Європейська хартія місцевого самоврядування закріплює в європейському законодавстві принцип субсидіарності як такий, що визначає розподіл. Поняття “субсидіарність” констатує, що місцеві умови та обставини не тільки різняться між собою, але й змінюються протягом певного відрізку часу. Тому обсяг послуг, що надаються, так само як і обсяг функцій місцевих органів управління повинен відповідати весь час змінюваним та оновлюваним потребам і умовам, враховуючи місцеві вимоги та побажання

Поняття іноземного інвестування.

Державна політика у сфері іноземного інвестування на етапі переходу до стійкого економічного зростання спрямована на за­лучення іноземних інвестицій у виробництво високотехнологіч-них товарів. Для Інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і регіонів, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної діяльності. Прикладами реалізації такої політики можуть слугу­вати Закони України «Про стимулювання виробництва автомобі­лів в Україні» (1997 р.), «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» (1999 р.), «Про спеціальну економічну зону '"Яворів"» (1999 р.).

Важливою формою залучення іноземного капіталу в Україну є угоди про розподіл продукції, які надають виключне право іно­земному інвестору здійснювати виробничу діяльність на платній та терміновій основі. Значний вплив на інвестиційний клімат в Україні має Закон України «Про концесії» (1999 р.), який визначив поняття і пра­вові засади надання на платній та строковій засадах суб'єкту підприємницької діяльності права на створення (будівництво) об'єкта концесії та (або) управління ним (експлуатацію). Право на здійснення концесії надає уповноважений орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування, державного і комунального майна, який приймає рішення за підсумками концесійного кон­курсу.

Широко застосовується в Україні й така форма залучення інозе­мних інвестицій, як вільні економічні зони (ВЕЗ). Вільна економічна зона — це обмежена частина території країни, на якій за рахунок пільгового режиму господарювання і зовнішньоекономічної діяль­ності та створення необхідної інфраструктури існує пільговий інве­стиційний клімат для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Україна не тільки залучає іноземні інвестиції, але й сама ви­ступає інвестором за кордоном. Такі інвестиції можуть здійсню­ватися з метою створення спільних підприємств і розширення збуту їхньої продукції, участі в розробленні та експлуатації за кордоном сировинних родовищ, створення спільних підприємств з організації послуг і завоювання ринку збуту для високотехно-логічної української продукції.

Основні умови та вимоги щодо здійснення інвестицій за кор­дон встановлює Національний банк України. Згідно з цими умо­вами інвестиції за кордон можуть здійснюватися за рахунок вла­сних коштів. Дозволяється інвестувати і бюджетні кошти, але тільки на підставі рішення Верховної Ради України. Забороняєть­ся використовувати на такі цілі кредити, отримані від уповнова­жених або іноземних банків.

Іноземні інвестиції мають здійснюватися тільки у безготівко­вій формі і виключно через кореспондентські рахунки уповно­важених банків України в банках країни, яка отримує капітало­вкладення. Загальна сума вкладів уповноважених банків у статутні фонди підприємств і банків, що знаходяться за кордо­ном, не може перевищувати 10 % їхніх особистих коштів.

Для здійснення інвестицій за кордон необхідно отримати ін­дивідуальну ліцензію. Вона видається як юридичним особам, так і фізичним особам, зареєстрованим як підприємці. Індивідуальна ліцензія видається на здійснення тільки однієї зарубіжної інвес­тиції.

Принципи іноземного інвестування.

Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи.Закон України "Про іноземні інвестиції". Із широкомасштабних угод щодо інвестицій велике значення має Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС На рівні ЄС можливість заснування та діяльності українських компаній на його території звужена переважно через впровадження режиму найбільшого сприяння для компаній та філій і національного режиму для дочірніх компаній, щодо якого існують численні винятки. Вони є стандартними для кожної УПС (з іншими новими незалежними державами) та складаються:
• з концесійних вимог (у галузі вугільної промисловості);
• обмежень діяльності (рибальство);
• придбання (нерухомості) та доступу на ринок (телекомунікації);
• критеріїв походження (аудіовізуальні послуги);
• повідомлень та дозволів (у деяких галузях сільського господарства);
• обмежень (послуги агентств новин) та ін.
Дуже важливо, що такі винятки не мають ніяких обмежень у часі.
Аналіз свідчить, що в Україні правовий статус європейських компаній, філій та дочірніх фірм є однорідним: до всіх них застосовується національний режим (з багатьма винятками) або режим найбільшого сприяння (якщо він надає кращі умови).
Такими винятками в Україні є:
• тимчасове (5 років) підпорядкування створення філій і дочірніх фірм компаній ЄС деяким українським законам (про валютний контроль, про банки, про заставу, акції та фондові біржі, приватизацію);• п'ятирічна відстрочка створення однакових умов, необхідних для заснування страхових компаній Є С або спільних страхових компаній;• спеціальні винятки у сфері нерухомості та землеволодіння, професійної діяльності в окремих секторах;• обмеженнях у сфері рибальства та полювання;
• дозволи у сфері телекомунікацій, обмеження у засобах масової інформації тощо.