Цінові і нецінові фактори сукупного попиту.

На динаміку сукупного попиту впливають цінові та нецінові фактори.

Цінові фактори, що впливають на сукупний попит (з’являються і діють

тоді, коли рівень цін в країні коливається):

1.Ефект банківської відсоткової ставки (ефект Кейнса): зростання

рівня цін веде до збільшеня попиту на гроші, зростання відсоткової ставки,

подорожчання кредитів, скорочення попиту на речі довгострокового

користування, які традиційно беруть в кредит, і як наслідок, скорочується

обсяг інвестицій в економіку і знижується обсяг сукупного попиту.

2.Ефект багатства (або касових залишків (ефект Пігу): при зниженні

рівня цін збільшується купівельна спроможність грошей, населення купує більше38

товарів і створюється враження, що багатство населення зростає, сукупний попит

збільшується; підприємства також при падінні цін можуть купити більше

ресурсів і на касових рахунках можуть залишитися грошові кошти.

3.Ефект імпортних закупок (або ефект обмінного курсу): при

зростанні рівня цін на вітчизняну продукцію попит на неї зменшується, а на

іноземну продукцію збільшується, якщо ціна на неї не зросла. Це веде до

скорочення експорту і попиту на вітчизняну продукцію, збільшення

імпортних закупок і зменшення обсягу чистого експорту.

Нецінові фактори, що впливають на сукупний попит (при незмінному

рівні цін):

1. Зміни у витратах споживачів:

а) при зростанні доходів попит збільшується, при падінні –

зменшується;

б) при збільшенні заборгованості споживачів попит скорочується, при

зменшенні – зростає;

в) якщо збільшується рівень податків, то попит скорочується, і навпаки;

г) очікування споживачів щодо зміни рівня цін.

2. Зміни у інвестиційних витратах підприємців:

а) динаміка відсотковї ставки (при зростанні відсоткової ставки і

подорожчанні кредитів інвестиційні витрати на закупку обладнання та

устаткування скорочуються, що веде до падіння сукупного попиту, і

навпаки);

б) очікування прибутків підприємцями;

в) рівень податків з підприємців.

3. Зміни у державних витратах: збільшенні державних закупок веде до

зростання сукупного попиту, і навпаки.

4. Зміни у витратах на чистий експорт: якщо

а) змінюється національний доход у іноземних країнах;

б) змінюються валютні курси.

На рис.8 бачимо, що при коливанні цінових факторів рух по кривій по

кривій попиту АD відбувається по точках зверху вниз від точок а→b→c при

зростанні обсягу попиту і зниженні рівня цін, та навпаки, рух по кривій АD

відбувається від точок c→b→a при падінні обсягу попиту.

Якщо нецінові фактори впливають позитивно, тобто попит зростає, то

крива АD0 зміщується на графіку вправо вгору на позицію АD1, і навпаки,

якщо нецінові фактори негативно впливають, то попит скорочується і крива

АD0 зміщується вліво вниз на позицію АD2.

Сукупний попит має грошову форму, тому його обсяг можна визначити

на основі рівняння кількісної теорії грошей:

AD – сукупний попит, який характеризує величину попиту на

вироблений ВНП, тобо Y;

P – рівень цін;39

M – кількість грошей в обігу;

V – швидкість обертання грошей.

Тут діє закон спадання попиту, але формула показує, що сукупний попит

на ВНП тим вищий, чим більша швидкість обертання грошей у русі доходів і

чим більша гршова маса знаходиться в обігу. Тому рівень попиту завжди

відповідає тому чи іншому рівню грошового обороту (M×V), з чим

пов'язаний такий вплив таких факторів: норми процентної ставки і ефекту

багатства.