Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.

Кейнсіанська теорія стверджує, що існує тісний взаємозв’язок між

інфляцією та безробіттям, які не можуть в короткостроковому періоді

існувати одночасно: якщо зростає безробіття, то знижується інфляція, і

навпаки.

Цю залежність проаналізував англійський економіст А. Філіпс на

прикладі англійської промисловості. Він вивів криву Філіпса, яка показує

обернену залежність: чим вищий рівень безробіття, тим нижчий рівень

інфляції, і навпаки.

рис.7. Крива Філіпса

На рис.7 показана рання крива Філіпса, де точка а характеризує високий

рівень інфляції на етапі економічного підйому (інфляція попиту) в умовах

повної зайнятості і природнього рівня безробіття; точка с характеризує

високий рівень безробіття в умовах економічної кризи і низький рівень цін,

який виник внаслідок попереднього перевиробництва товарів і послуг.

Крива Філіпса відповідає реальності тільки в короткостроковому періоді,

а в довгостроковому вона “вироджується” у вертикальну пряму лінію, яка

показує ситуацію стагфляції в країні.

Стагфляція означає одночасне підвищення рівня цін і безробіття в

умовах падіння обсягу національного виробництва. Така ситуація виникає в

умовах переходу економічної кризи у депресію. При цьому первиробництво

товарів поступово ліквідується, виробництво не зростає, циклічне безробіття

утримується, а ціни починають поступово зростати внаслідок збільшення

витрат виробництва. Ця ситуація дістала назву “шоки пропозиції”.

Наприклад, велика енергетична криза 1970–1975 років на світовому ринку

викликала такий шок пропозиції. В Україні ситуація стагфляції була

характерна в 90-х роках, коли відбулися “шоки пропозиції” за рахунок

підвищення цін на сировину та енергоносії.

Таким чином, сучасна крива Філіпса показує, що рівень інфляції32

залежить від трьох факторів:

- очікуваної інфляції,

- рівня циклічного безробіття,

- шокових змін пропозиції.

Тобто, сучасна крива Філіпса відрізняється від ранньої кривої трьома

особливостями.

По-перше, у сучасній кривій Філіпса темпи приросту номінальної

зарплати замінено на темпи інфляції (тому що при високих темпах зростання

зарплати швидко зростають і ціни);

по-друге, сучасна крива Філіпса враховує очікувану інфляцію;

по-третє, вона враховує шоки або збурення сукупної пропозиції.

Рівняння сучасної кривої Філіпса записується так:

π – темп інфляції;

πе– очікуваний темп інфляції (або адаптивні сподівання суб’єктів

економіки);

β – коефіцієнт, який показує наскільки сильно реагує інфляція на

динаміку циклічного безробіття, він завжди більший від 0;

uфакт - фактичний рівень безробіття;

uприр - природний рівень безробіття, або

(uфакт – uприр) – це показник циклічного безробіття;

θ – збурення (шоки) пропозиції.

Отже, це рівняння можна записати так:

Таким чином, з відхиленням рівня безробіття від його природної норми,

темп інфляції змінюється: доки рівень безробіття нижчий за його природну

норму, доти темп інфляції зростатиме і навпаки, інфляція зменшуватиметься

доти доки рівень безробіття перевищуватиме природну норму. Третій член

рівняння показує, що рівень інфляції підвищується або знижується внаслідок

збурень пропозиції. За несприятливих збурень темп інфляції зростає і це буде

«інфляція витрат»;за сприятливих збурень пропозиції величина θ буде мати

від’ємне значення, що уповільнить темп інфляції.