Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Критерії поперечної керованості




Оскільки на сучасних літаках управління бічним рухом здійснюється за рахунок крену, то критерії керованості креном є основ­ними при оцінці пілотажних характеристик літака в бічному русі.

Аналізуючи структурну схему (рис. 4.15) каналу ручного керування кутовою швидкістю крену (поперечну керованість оцінюють саме за кутовою швидкістю крену), отримаємо характеристики поперечної статичної керованості:

                   

де Kе - коефіцієнт передачі проводки системи управління;
- коефіцієнт підсилення математичної моделі літака з кутової швидкості крену, який залежить від режимів польоту; - жорсткість завантажуючої пружини.

Коефіцієнти пропорційності , , а також обернені величини - градієнт переміщення важеля або зусилля на важелі за кутовою швидкістю крену :

                  


- відносять до статичних характеристик керованості. За оцінками пілотів для хорошої якості управління ці показники не повинні істотно змінюватися при зміні режиму польоту.

Іноді ефективність поперечного управління оцінюється по величині максимального кутового прискорення або по величині максимальної кутової швидкості крену. Нормативні значення , змінюються в достатньо широких межах у залежності від класу літака, категорії та режиму польоту:

рад/с ;  рад/с2.

Динамічні характеристики поперечної керованостівизначаються сталою часу руху літака з крену Tg (див. математичну модель літака на рис. 4.15). Вона характеризує інерційність ізоль­ованого руху з крену при умовах, що кут ковзання дорівнює нулю.

На рис. 4.16 зображені лінії рівних оцінок маневреного лі­така у площині параметрів Tg, , тобто з урахуванням максимально можливого при­скорення. Найкращі оцінки отримують при

Tg = (0,4...1,0) с; = (7...10) рад/с2.

При польоті на малих швидкостях, а також на великих висотах необ­хідно змен­­шувати Tg до вказаного значення, для чого вико­ри­сто­вують демпфери крену. Для виконання другої умови доводиться штучно підвищувати ефективність попереч­ної керованості особливо при польоті з великими кутами стрілоподібності крила.

Асимптотична стійкість ізольованого руху з кутовій швидкості крену (у рамках спрощеної математичної моделі) не викликає сумнів, оскільки рух описується простою аперіодичною ланкою.

Розглянуті показники поперечної керованості справедливі для ізольованого руху з крену. Однак у сучасних літаків зі стрілоподібним крилом спостерігається сильний взаємозв’язок руху з крену та з рискання.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 502.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...