Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Структура постіндустріальної економіки та її еволюція.

Теорія «індустріального суспільства» формувалась у працях амери­канцівУ. Ростоу, П. Дракера, Р. Тіболда, французьких теоретиківР. Арона у 50-60-х роках,У. Ростоу поділяє історію людського суспільства з точки зору економічного зростання на п'ять стадій:1) «традиційне суспільство» (аграрна економіка із примітивною технологією);2) «перехідне суспільство» (виникнення машинного виробництва і банків); 3) стадія «зрушення», або «злету» (швидкий розвиток економіки і високі тем­пи економічного зростання на ґрунті машинного виробництва);4) стадія «руху до зрілості» (темпи економічного зростання перевищують темпи зростання кількості населення, що забезпечує стабільне зростання народного добробуту);5) «суспільство високого масового споживання», або «індустріальне суспіль­ство» (найвищий рівень добробуту і споживання).У 1976 р. У. Ростоу у свою схему увів шосту «стадію зростання» — стадію «пошуку нової якості життя», або «постіндустріального суспільства», на якій про­відним сектором економіки стає сфера послуг. Згідно із концепцією Ростоу, основними є два типи суспільства: «традиційне» і «індустріальне» .Базовою теорією «постіндустріального суспільства» стала концепціяДж. К. Гелбрейта, викладена ним у праці «Нове індустріальне суспільство». Гелбрейт доводив, що застосування сучасних технологій веде до переродження «індустріального суспільства». У ринковій економіці виникають дві різ­них системи — «планова» і «ринкова». До першої американський інституціоналіст відніс великі корпорації, що діють на олігополістичних ринках, а до другої — дрібні приватні фірми, занепадаюче ремесло, сферу пос­луг. Реформи повинні поставити державу на службу «ринковій системі», забезпечити зростання конкуренції і купівельної спромож­ності населення. За цих умов виникає «нове індустріальне суспільство» — технологічний спосіб виробництва «постіндустріального» типу, який забезпечує високий рівень споживання товарів і послуг, що стає основою стирання соціальних конфліктів, відбувається «соціалізація» ринкового суспільства. Д. Белл, називав «постіндустріальним» будь-яке суспільство, яке досягло високого ступеня наукового, технологічного і інформаційного забезпечення виробництва та технічної культури. У «постіндустріальному сусупільстві» машинна технологія змінюється «технологією інтелектуальною», соціальні конфлікти змаганнями між професіоналами, які контролюють інформацію, і професіоналами, котрі не мають доступу до неї.