Додаткові підстави звільнення працівника з ініціативи власника крім ст..41

Звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може здійснюватись не тільки з підстав, передбачених статтями 40 та 41, а й у інших випадках, оскільки в чинному законодавстві є спеціальні норми, які це дозволяють

Стаття 7 КЗпП передбачає можливість встановлення законодавством додаткових підстав для припинення трудового договору з працівниками деяких категорій за певних умов.

А це означає, що додаткові підстави звільнення працівників, у тому числі з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, можуть встановлюватись не тільки законами, а й підзаконними актами. Це можуть бути акти Президента України, Кабінету Міністрів України, статути та положення про дисципліну працівників окремих галузей народного господарства, інші нормативно-правові акти.

Відсильна норма статті 7 КЗпП, що допускає встановлення законодавством додаткових підстав припинення трудового договору, знайшла, наприклад, розкриття в статті 30 Закону України «Про державну службу», яка містить ряд додаткових підстав для припинення державної служби. Пунктами 2, 6, 7 статті 30 цього Закону, зокрема, встановлено припинення державної служби у разі недотримання державним службовцем пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону (вчинення дій, регламентованих статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»); порушення Присяги; неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів*.

Дозволяється в контракті зазначити підстави припинення трудового договору, не передбачені законодавчими актами. У пункті 26 типової форми контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 597 від 2 серпня 1995 р., дано перелік підстав, з яких керівник може бути звільнений з посади з ініціативи органу управління майном до закінчення терміну дії контракту. Зокрема, це такі підстави, як систематичне невиконання керівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього контрактом; невиконання підприємством зобов’язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов’язань щодо виплати заробітної плати працівникам; порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті; неподання органу управління майном квартальної та річної фінансової звітності.