Норми і правила з техніки безпеки

Правила і норми по ТБ спрямовані на захист організму людини від фізичних травм, впливу технічних засобів, що використовуються в процесі праці. Вони регулюють поведінку людей, що забезпечує безпеку праці з точки зору устрою та розміщення машин та обладнання.

Правила та норми необхідно дотримувати як при проектуванні, так і при експлуатації промислових об'єктів і обладнання.

Вимоги в галузі забезпечення безпечних і здорових умов, що містяться в правилах і нормах з ТБ та виробничої санітарії, є юридично обов'язковими як для адміністрації, так і для робітників і службовців. При недотриманні цих правил винні особи несуть юридичну відповідальність.

За сферою дії правила по ОП, ТБ і виробничої санітарії бувають:

Єдині та поширюються на всі галузі народного господарства і закріплюють найважливіші гарантії безпеки та гігієни праці, рівень яких має бути однаковим у всіх галузях народного господарства.

Міжгалузеві є також загальними і закріплюють найважливіші гарантії безпеки та гігієни праці або в декількох галузях, або в окремих видах виробництв, робіт чи окремих типах обладнання в будь-яких галузях народного господарства.

Галузеві поширюються тільки на окрему галузь виробництва в масштабі всієї країни і містять гарантії безпеки та гігієни праці, специфічні для даної галузі.

До норм по ТБ та виробничої санітарії належать норми, що встановлюють заходи індивідуального захисту працюючих від професійних захворювань і виробничих травм.

Ці норми передбачають наступне:

1. На гірничих роботах, як на всіх роботах зі шкідливими умовами праці або на роботах, що виробляються в несприятливих температурних умовах, пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видається безкоштовно за встановленими нормами спецодяг, взуття, запобіжні пристосування (індивідуальні засоби захисту).

2. На роботах, пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видається безкоштовно за встановленими нормами мило, змиваючі та знешкоджуючі речовини.

3. На роботах із шкідливими умовами праці робітникам і службовцям видається безкоштовно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні продукти.

4. Для робітників і службовців, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу не більше 36 годин на тиждень і надаються додаткові відпустки.

5. Адміністрація підприємства зобов'язана безкоштовно забезпечити робітників питвом (газованої або підсоленою водою, каву, чай та іншими напоями).

6. Робітники і службовці, зайняті на гірничих роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці при вступі на роботу проходять обов'язковий попередній огляд і періодичні медичні огляди.

7. Робітникам і службовцям, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих не обігріваються надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час.

8. Робітників і службовців, які потребують надання легшої роботи, адміністрація підприємства зобов'язана перевести за їхньою згодою на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

Закон України «Про охорону праці» (загальна характеристика)

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України „Про охорону праці". Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам. Вперше в історії держави робітникам було надано право відмовитися від роботи у випадку існування на виробництві загрози для їхнього здоров'я і життя. Розширено права робітників у соціальних гарантіях відшкодування збитків у випадку пошкодження їх здоров'я на виробництві. Передбачається нова система фінансування охорони праці, формування системи страхування від нещасних випадків і профзахворювань, посилюється централізація планування. Договірне регулювання з питань охорони праці поставлено на високий рівень, передбачається значна участь громадських інституцій у цьому процесі. З позицій законодавчої регламентації прав і гарантій робітникам у сфері охорони праці та їх забезпечення Закон України „Про охорону праці" та нормативно-правові документи щодо його реалізації одержали високу оцінку експертів Міжнародної організації праці.

До позитивних моментів Закону України „Про охорону праці" безперечно належить закріплення за державою функції управління охороною праці. У колишньому СРСР ця функція була покладена на громадську організацію в особі профспілок.

В Законі України „Про охорону праці" (ст. 4) задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України, Держнаглядохоронпраці, Національний науково-дослідний інститут охорони праці, навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці. Розроблені та реалізуються національна, галузеві,; регіональні та виробничі програми покращення стану безпеки, гігієни праці виробничого середовища до 2000 р. В обласних, районних, міських органах виконавчої влади функціонують служби охорони праці.

Виходить щомісячний журнал „Охорона праці". Видавництво „Основа" започаткувало тиражування нормативних актів, наочних посібників, навчальної та іншої літератури з охорони праці. Створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з ряду найважливіших питань охорони праці з перспективою їх подальшого об'єднання в єдину автоматизовану інформаційну систему Держнаглядохоронпраці.

Законом забезпечено більш надійний захист прав та соціальних інтересів громадян, насамперед осіб, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві або набули профзахворювання.