Правова відмінність переведення від переміщення і відстрочення

На відміну від звільнення при відстороненні від роботи трудовий договір з працівником не припиняється, трудова книжка не видається і розрахунок не проводиться. На певний час працівник до роботи не допускається, заробітна плата не нараховується і не виплачується.

Відсторонення від роботи може застосовуватись на вимогу уповноважених державою органів. До них відносяться: органи по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості, органи державного енергетичного нагляду, державного санітарного нагляду, прокурор, слідчий та ін.

Відсторонення від роботи органами, яким законом таке право не надано, а також у випадках, не передбачених законом, є незаконним. Зокрема є незаконним відсторонення працівника власником або уповноваженим ним органом за відмову від переведення чи від виїзду у відрядження та інші проступки, за які працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Вимога виконувати таку роботу вважається переведенням працівника на іншу роботу. Такі переведення можуть бути постійними і тимчасовими.

Постійні переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, а також переведення на роботу на інше підприємство або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, допускається тільки за згодою працівника. Тому відмова працівника від постійного виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, не може вважатися порушенням трудової дисципліни і бути підставою для застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 КЗпП не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Без згоди працівників допускається переведення їх на іншу роботу тимчасово, на визначений в законі строк. Такі переведення називаються тимчасовими. До них відносяться переведення на іншу роботу в разі виробничої потреби, для заміни відсутнього працівника і в разі простою. До тимчасових переведень, на прохання працівника, відносяться також переведення за станом здоров'я.

Переведення на роботу, як постійну, так і тимчасову, повинні оформлятись наказом власника або уповноваженого ним органу.

Поняття вислуги років

Вислуга років -- це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв'язку з утратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком. Вислуга років як норма -- пільга, що застосовується до конкретного обмеженого кола осіб:

-- військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ;

-- державних службовців;

-- суддів і прокурорських працівників, працівників митних органів;

-- окремих категорій спеціалістів народного господарства.

Вислуга строків служби військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ, тобто тривалість служби у складі Збройних Сил України чи органів внутрішніх справ України, встановлюється для:

-- осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців понадстрокової служби і військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ - 20 років та більше на день звільнення з армії чи органів внутрішніх справ;

-- осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців понадстрокової служби і військової служби за контрактом, а також осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, звільнених зі служби за віком, у зв'язку з хворобою чи скороченням штатів, які до дня звільнення досягли 45-річного віку і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років та більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців складає військова служба чи служба в органах внутрішніх справ.

Вислуга років державних службовців.

Вислуга років для них установлена Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 p., a питання її нарахування регулюється спеціальним нормативним актом "Про порядок нарахування стану державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994р.

Державні службовці мають право виходу на пенсію за наявністю загального трудового стажу для чоловіків -- не менше 25, для жінок -- не менше 20 років, у тому числі державні службовці -- не менше 10 років.

Вислуга років суддів.

Цю вислугу встановлено законом України "Про статус суддів" (ст.. 20), у якому є норма: кожен суддя в разі відставки за власним бажанням, станом здоров'я чи після закінчення строку повноважень має право на вибір одержувати пенсію державного службовця чи щомісячне довічне грошове утримання за стажу роботи на посаді судді не менше 20 років і досягнення пенсійного віку.

Про вислугу років працівників прокуратури.

Відповідно до закону України "Про прокуратуру" (ст.. 13) працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, зі стажем роботи в органах прокуратури 20 років та більше, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

До стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років слідчих працівникам, зараховується весь час роботи в органах прокуратури, в тому числі військової прокуратури на посадах:

- слідчого, начальника чи заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), який безпосередньо проводить попереднє слідство;

- праця на зазначених посадах в органах в/с і служби безпеки України з безпосереднім веденням попереднього слідства;

- частково оплачена відпустка жінкам із догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.