Сутність поняття котирування. Методи котирування.

Визначення курсу валют називається котируванням. Існує два методи котирування іноземної валюти до національної: пряме і непряме (зворотне). При прямому котируванні курс одиниці іноземної валюти виражається в національній валюті.При непрямому котируванні курс одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті.

Зазвичай валютний курс розглядається як ціна іноземної валюти в національній валюті. При котируванні валют установлюється базова валюта та валюта котирування. Базова валюта - це валюта відносно якої котируються інші валюти, тобто валюта, з якою порівнюють дану грошову одиницю. Валюта котирування - це валюта, яка котирується до базової, тобто валюта, курс якої визначають. Наприклад, 1 дол. =5,121 грн. Ліва частина котирування - це базова валюта (долар), права частина - валюта котирування (гривня). Курси валют встановлюються до базової валюти, тобто яка кількість валюти котирування відповідає одиниці базової валюти. Як правило, усі валюти порівнюється з доларом США.

При аналізі динаміки валютних курсів враховують метод котирування. Оскільки валютний курс - це ціна грошей то його зміни означають подорожчання або знецінення грошей. Національна валюта дорожчає, коли валютний курс, визначений методом прямого котирування, знижується і знецінюється при зростанні валютного курсу.

70. Основні економічні угрупування в Африці.

Регіональні інтеграційні процеси розвиваються і на Африканському континенті, котрий має свої географічні, демографічні, економічні, екологічні та соціальні особливості. Африка - це регіон, який економічно швидко розвивається і де розташовано понад 50 держав. Більшість молодих африканських держав володіють значним, у своїй більшості не освоєним економічним потенціалом. Проте цей потенціал розподілений між африканськими країнами нерівномірно. Так, основні запаси нафти знаходяться на північному (Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир) та західному (Нігерія, Камерун, Конго, Ангола) узбережжях.

Процес економічного розвитку країн Африки в цілому характеризується суперечливими тенденціями. Вузькість внутрішніх ринків, зростання соціальної напруженості, дефіцит власних кваліфікованих кадрів, низькі виробнича культура та дисципліна праці - усі ці проблеми, пов'язані з незадовільним станом споживання, стали негативно позначатися на загальній динаміці капітальних вкладень, на їхній структурі,позначалося на зниженні темпів економічного зростання.

Особлива роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону належить гірничо видобувній промисловості. Економічний розвиток країн Африки в дедалі зростаючому ступені залежить від падання іноземних позик, а також безоплатної міжнародної допомоги.

Найбільшою з африканських інтеграційних груп країн є ЕКОВАС (Економічне співтовариство країн Західної Африки). До складу ЕКОВАС входять 16 країн Африки.

У складі ЕКОВАС 4 комісії:

1. З торгівлі, мита, імміграції, кредитно-грошової системи та платежів.

2. З транспорту, телекомунікацій та енергетики.

3. З промисловості, сільського господарства та природних ресурсів.

4. Із соціальних та культурних проблем.

Основні зусилля співтовариства спрямовані на ліквідацію внутрішніх тарифів та встановлення єдиного зовнішнього тарифу, що повинно перетворити ЕКОВАС на митним союз на зразок ЄС.

В Африці існують також і інші інтеграційні угруповання:

§ Митний і економічний союз центральної Африки (ЮДБАК); об'єднує 6 країн;

§ Спільний ринок Східної і Південної Африки (КОМЕСА); об'єднує 20 країн регіону;

§ Південноафриканське співтовариство розвитку (САДК); об'єднує 11 країн регіону.

Інтереси багатьох груп постійно стикаються один з одним. Майже всі групи прагнуть до співробітництва, створюючи ті чи інші форми інтеграції, котра, здебільшого відбувається на низькому рівні. Майже всі африканські країни сподіваються насамперед на сільське господарство та природні ресурси як основні джерела доходу і прибутку від експорту. Промисловість у переважній більшості країн знаходиться на дуже низькому рівні розвитку.

Сутність поняття валюта

Під валютою слід розуміти будь-який товар, що здатний виконувати функцію засобу обміну в міжнародних розрахунках. У вужчому розумінні - наявна частина грошової маси, яка переходить з рук у руки в формі грошових банкнот і монет. Історично у якості валюти використовували золото і срібло та інші метали, які мають власну мінову вартість. Тепер роль валюти виконують здебільшого кредитно-паперові гроші, вартість яких визначається законодавчо. На території держави її валюта проголошується законодавством законним платіжним засобом, тобто є обов'язковою для прийому для оплати будь-кого платежу.

Класифікація валют.

Валюта забезпечує зв'язок і взаємодію національного та світового господарства

Залежно від належності (статусу) валюти поділяються на національну, іноземну, міжнародну (регіональну).

Національна валюта - це встановлений законом платіжний засіб даної країни.Національна валюта є основою національної валютної системи.

Іноземна валюта - грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і які використовуються в міжнародних розрахунках.

Міжнародна (регіональна) валюта - міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, платіжний та резервний засіб. Наприклад, СДР які є міжнародним платіжним засобом, що використовується МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом записів на спеціальних рахунках, і розрахунковою одиницею МВФ.

По відношенню до валютних запасів країни розрізняють резервну валюту. Під резервною валютою розуміють іноземну валюту, в якій центральні банки інших держав нагромаджують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків по зовнішньоторгівельних - операцій та іноземних інвестиціях. Резервна валюта є базою визначення валютного паритету і валютного курсу для інших країн, вона використовується для проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн-учасниць світової валютної системи.

Так, за резервну валюту використовують долар США, японську єну, євро.

Країна-емітент резервної валюти набуває ряд переваг: можливість покривати дефіцит платіжного балансу національною валютою, сприяти зміцненню позиції національних виробників у конкурентній боротьбі на світовому ринку.

По відношенню до курсів інших валют розрізняють сильну (тверду) та слабку (м'яку) валюти. Тверда валюта характеризується стабільним валютним курсом.

За режимом використання розрізняють вільно конвертовану, частково конвертовану, неконвертовану валюту.

За матеріально-речовою формою валюта буває готівковою і безготівковою.

За принципом побудови - "кошикового" типу і звичайною.

Валютний кошик - це метод сумірності середньозваженого курсу однієї валюти по відношенню до визначеного набору інших валют. Важливим моментом розрахунку валютного кошика є визначення його складу, розміру валютних компонентів, тобто кількість одиниць валюти в наборі.

73. Поняття валютний курс.Завдяки тому, шо кожна країна використовує у своєму обігу валюту, яка відрізняється від валюти інших країн, усі міжнародні операції торговельні, кредитні та ін. передбачають обмін двох валют. Експорт товарів спричиняє приплив у країну іноземної валюти і її пропозицію на ринку обміну іноземної валюти, імпорт - попит на іноземну валюту.

Валюти, як правило, обмінюються не просто одна до одної, а в певному співвідношенні, шо визначається їх відносною вартістю, котра називається обмінним курсом валют.

"Обмінний валютний курс" - це:

§ кількість одиниць однієї валюти, необхідна для придбання одиниці іншої валюти;

§ ринкові ціни однієї валюти, виражені в іншій валюті;

§ сукупність цін валют, взаємопов'язаних тристороннім арбітражем.

Кожна національна валюта мас певну ціну, котра виражається в грошових одиницях іншої країни.. Ця ціна валюти називається валютним курсом. Ціни валют щоденно публікуються. Ціни на вільно конвертовану валюту визначаються на міжнародному валютному ринку, виходячи з попиту та пропозиції на неї, а в країнах з частково конвертованою валютою ціна національної валюти встановлюється центральним банком. Таким чином, валютний, або обмінний, курс має кількісну визначеність, яка являє собою співвідношення кількості обмінюваних валют. Обмінний курс - це результат ділення кількості валюти, котру ви обмінюєте, на кількість валюти, яку отримуєте в обмін.