Охарактеризуйте лізингові операції комерційних банків.

Основними особливостями лізингових операцій для комерційних банків є те, що:

по-перше, НБУ дозволяє здійснювати лізингові угоди тільки за рахунок власних коштів.

по-друге, фінансовий лізинг обмежений враховуючи недостатню ліквідність банків.

Визначаючи свою стратегію у лізинговому бізнесі, банк має прийняти рішення щодо ролі, якій він віддав би перевагу, зокрема:

а) лізингодавця;

б) лізингоодержувача;

в) кредитора лізингодавця;

г) гаранта за зобов’язаннями однієї із сторін лізингової угоди;

д) засновника лізингової компанії.

Якщо банк виступає безпосередньо як лізингодавець, то має місце прямий методучасті банку у лізинговому бізнесі. В якості лізингодавця він має такі вигоди:

· розширюється коло банківських операцій, зростає число клі­єнтів, підвищується імідж банку;

· знижується ризик втрат від неплатоспроможності лізинго­одержувача, оскільки банк залишається власником майна, переданого в лізинг;

· зростають доходи банку, оскільки розмір лізингових платежів вищий, ніж процентна ставка за кредит;

· здійснюється прискорена амортизація об’єкта лізингу.

Другий метод участі – це створення ними спеціальних лізингових компаній. Така форма участі комерційного банку у лізинговому бізнесі має ряд переваг, а саме:

- банк має можність «оминути» нормативні розпорядження, встановлені НБУ;

- розширюються його можливості в сфері лізингу (він стає не тільки засновником лізингової компанії, але і її кредитором, гарантом, посередником та лізингоодержувачем);

- збільшуються прибутки і зменшуються ризики банку, пов’язані із здійсненням лізингових операцій;

- у банку з’являються можливостіне за рахунок власних коштів, а за рахунок лізингу вирішувати ряд своїх господарських питань (наприклад, комерційний банк кредитує власну лізингову компанію, яка придбає комп’ютери та іншу техніку, а потім здає їх банку в оренду);

- зростають можливості банку через створення декількох лізингових компаній у різних регіонах країни.

Відомо, що 75-80 % від загальної кількості лізингових компаній у світі створені банками або контролюються ними.

Метою лізингової політики банку є отримання прибутку, атакож максимальне задоволення потреб клієнту улізингових послугах. Для її реалізації комерційному банку треба буде розв’язати такі завдання:

- спрогнозувати розвиток лізингового бізнесу на найближчу перспективу і зіставити результати прогнозуіз стратегічними цілями банку;

- порівняти рівень рентабельності та чистого прибутку при проведені лізингових та інших кредитних операцій банку;

- сформувати перелік видів супутньому лізингу послуг, що банк потенційно може надати клієнту;

- визначити ступінь галузевої та територіальної диверсифікації банку у сфері лізингу;

- класифікувати лізингові угоди за рівнем ризику;

- встановити процедуру підписання та реалізації лізингових контрактів;

- розмежувати повноваження різних структурних підрозділів банку тощо.

Охарактеризуйте основні джерела залучення Україною іноземних позичкових коштів.

Іноземний кредит являє собою рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою відсотка.

До основних реальних джерел залучення Україною іноземних коштів належать:

· позички таких міжнародних фінансових організацій, як Між­народний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейсь­кий банк реконструкції та розвитку (ЄБРР);

· кредити іноземних держав та їх угруповань типу Європейської Спільноти (ЄС);

· кредити держав — постачальниць енергоносіїв (Росія і Турк­меністан);

· розміщення цінних паперів у вигляді облігацій державних позик на зовнішніх ринках, а також на внутрішньому ринку при купівлі їх нерезидентами;

· гранти, субсидії, стипендії тощо як науково-технічну допомогу від міжнародних фінансових організацій та з країн розвинутої економіки.

Із наведених джерел можливого отримання Україною іноземних коштів три перші належать до безпосередньої форми іноземного позичкового капіталу і є прямим кредитуванням. Четверте джерело є опосередкованим кредитуванням України, а щодо п’ято­го, то це специфічна функціональна форма вивезення капіталу.

Визначте роль іноземного інвестиційного кредиту у розвитку економіки України.

Іноземний інвестиційний кредит — це економічні відносини між державами, іноземними банками і фірмами з приводу фінансування інвестиційної діяльності на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою відсотка. Специфікою іноземного інвестиційного кредиту є те, що він бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий — унаслідок експорту обладнання, сировини, палива; в процесі виробництва — у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках. Він у тісному зв’язку з внутрішнім кредитом бере участь у зміні форм вартості, забезпечує безперервність відтворення, обслуговуючи всі його фази.

На міжнародному позичковому ринку іноземний інвестиційний кредит відіграє подвійну роль: позитивну та негативну.

Позитивна роль полягає у прискоренні розвитку продуктивних сил шляхом забезпечення безперервності процесу відтворення та його розширення. Він сприяє інтернаціоналізації ви-
робництва та обміну, утворенню та розвитку світового ринку, поглиблює міжнародний розподіл праці. Крім того, він забезпечує сприятливі умови для іноземних приватних інвестицій, оскільки пов’язується з умовами про надання пільг інвесторам країни-кредитора; застосовується для утворення інфраструктури, необхідної для функціонування підприємств, у тому числі іноземних та спільних; сприяє зміцненню позицій національних підприємств, банків, які мають відношення до міжнародного капіталу.

Негативна роль іноземного інвестиційного кредиту в розвитку ринкової економіки полягає в загостренні її суперечності. Іноземний інвестиційний кредит — це також знаряддя конкурент-
ної боротьби країн за ринки збуту, сфери застосування капіта-
лу, джерела сировини, за переваги в основних сферах науково-технічного прогресу.

Таким чином, роль іноземного інвестиційного кредиту в умовах ринкової економіки має подвійну роль: з одного боку — розвиток взаємовигідного співробітництва країн; а з іншого — засіб конкурентної боротьби.

Незважаючи на це, залучення іноземних інвестиційних кредитів в українську економіку має сьогодні стратегічний та
тактичний інтерес з боку як України, так і іноземних креди-
торів.