РОБОТА 2.4. ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЯ

       Мета роботи. Оволодіти методами електрокардіографії.

       Матеріали і обладнання. Електрокардіограф, 5% розчин NaCI марлеві серветки, корови, вівці, коні, собаки.

       Для запису електрокардіограм (ЕКГ) використовують одноканальні електрокардіографи. За допомогою ЕКГ роблять висновки щодо основних функцій серця: автоматію, збудливість, провідність. Електрокардіографію проводять на стоячих тваринах. Частіше використовують стандартні відведення електричних потенціалів серця від грудних і тазових кінцівок. У великих тварин – у ділянці п’ясті грудних і плюсни тазових кінцівок, а в дрібних – у ділянці передпліччя і гомілки. Для цього на попередньо поголену ділянку шкіри накладають змочені теплим 5%-ним розчином натрію хлориду марлеві серветки, а на них металеві пластинки електродів, які фіксують гумовими стрічками. При приєднанні до пластинок електродів слід враховувати забарвлення наконечників. На правій грудній кінцівці – червоний колір наконечника, лівій – жовтий, лівій тазовій – зелений, права тазова – чорний. Використовують три стандартні класичні відведення електричних потенціалів. Перше відведення – права і ліва передні кінцівки, реєструються потенціали лівої частини серця, друге відведення – права грудна і ліва тазова кінцівки, реєструються потенціали всього серця, третє відведення – ліва передня і ліва задня кінцівки, реєструються потенціали правої кінцівки. Основним вважається друге відведення, перше і третє – допоміжні. При аналізі електрокардіограми звертають увагу на слідуючі показники: висота зубців (мм), напрямок зубців (вверх чи вниз), тривалість зубців та їх інтервалів (с), напрям електричної осі серця.

       Власні дослідження –запис ЕКГ у собаки.

       Пластинки електродів приєднують, згідно описаної схеми, у ділянці передпліччя і гомілки.