Б) Дослідження крові на вміст в еритроцитах резус-фактора

Для визначення резус-фактора використовують моноклональні антитіла анти-D СУПЕР. Діючим початком моноклональних антитіл анти-D СУПЕР є моноклональні людські антитіла, які продукуються гетерогібридомою внаслідок злиття лімфобластичної лінії людини з мієломною клітиною лінією мишей.

Техніка визначення.

На предметне скло наносять велику краплю реагенту. Поруч розташовують невелику краплю крові, що досліджується і перемішують її з реагентом. Реакція аглютинації починає розвиватися через 10 сек, чітко проявляється через 30–60 сек результати реакції читають через 3 хвилини.

ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН В УМОВАХ ГОСПОДАРСТВА

ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Дослідження серцево-судинної системи проводять у певній послідовності: огляд і пальпація області серцевого поштовху; перкусія області серця; аускультація серця; дослідження стану кровоносних судин; електрокардіографія; функціональні дослідження серцево-судинної системи.

При дослідженні серцево-судинної системи використовують такі загальні методи: огляд, пальпація, перкусія, аускультація і спеціальні методи – реовазографія, електрокардіографія, рентгенографія, функціональні проби тощо.

РОБОТА 2.1. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВОГО ПОШТОВХУ.

ПЕРКУСІЯ СЕРЦЕВОЇ ОБЛАСТІ

Мета роботи: а) Ознайомлення з порядком і методиками досліджень серцево-судинної системи;

            б) Оволодіти методикою дослідження області серцевого поштовху;

        в) Научитись проводити топографічну перкусію ділянки серця та визначати його верхню та задню перкусійні межі.

       Матеріали і обладнання.Перкусійні молоточки, плесиметри, сільськогосподарські тварини.

       а) Огляд області серцевого поштовху.

           Тварину фіксують і ліву грудну кінцівку відводять максимально вперед.  В області 4–5 міжреберних проміжків, на 6–8 см нижче лінії плечового суглоба спостерігають за коливальними рухами грудної клітки або легкими коливаннями волосяного покриву. Величина коливальних рухів буде залежати від вгодованості тварини, сили серцевих скорочень, довжини волосяного покриву.

       Власні дослідження.

       б) Пальпація ділянки серцевого поштовху

       Дослідження тварини починають з лівого боку. Відповідну кінцівку відводять вперед, праву руку кладуть на холку, а долоню лівої руки прикладають до грудної клітки в області 4–5 міжреберного проміжку. При цьому звертають увагу на місце, силу і характер поштовху. Таким же чином пальпують і з правого боку але правою рукою.

       У дрібних тварин пальпацію можна проводити зразу з обох боків, у птахів пальпують лише область грудної кістки.

       У кожного виду тварин є певні місця де серцевий поштовх проявляється найкраще:

– велика рогата худоба – 4-е міжребір’я зліва, на 2–3 см вище ліктьового суглоба на площі 5–7 см²;

– дрібна рогата худоба – там же, площа поштовху 2–4 см²;

– коні – 5-е міжребір’я зліва, на 7-8 см нижче лінії плечового суглоба на площі 4-5 см², справа поштовх пальпується в 4-му міжребір’ї;

– свині – 4-е міжребір’я зліва на площі 2–4 см², у вгодованих тварин прощупується слабо;

– собаки та інші м’ясоїдні – зліва 5-е міжребір’я нижче середини нижньої третини грудної клітки, справа в області 4–5-го міжреберного проміжку.

Власні дослідження

РОБОТА 2.3  . АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ

       Мета роботи. а) Оволодіти методикою аускультації серця;

                                б) Навчитися розрізняти тони серця.

       Матеріал і обладнання.Стетоскопи, фонендоскопи, стетофонендоскопи, серветки для аускультації, корови, вівці, коні, свині, собаки.

       Розрізняють безпосередню і опосередковану аускультацію серця. В більшості випадків у тварин проводять опосердковану аускультацію. Аускультацію краще проводити при стоячому положенні тварини – зліва та справа в ділянці 3–5-го міжреберних проміжків нижче лінії плечового суглоба.

       У здорових тварин робота серця супроводжується звуками, які називають тонами. Аускультацією виявляють два чітко виражені тони – перший і другий. Перший або систолічний виникає під час систоли, другий або діастолічний вис луховують на початку діастоли.

       Перший тон на відміну від другого сильніший, довший за тембром і глухий та протяжний. Другий тон коротший, вищий, чіткіший та дзвінкий,  обривистий.

       Для вірної оцінки звукових явищ, які супроводжують серцеву діяльність важливе значення має аускультація в місцях найкращого вислуховування клапанів серця в тварин різних видів. Ці місця називають пунктами найкращої чутності тонів серця (Puncta optima p.opt.). Місце найкращої чутності клапанів серця  у різних видів тварин вказано у таблиці 1 (Левченко В.І. і співавт., 2004).

Таблиця 1 – Пункти найкращої чутності клапанів серця

       Власні дослідження.