Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

РОБОТА 1.3. ПІДРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ




МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ І ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

 

 

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

 

ДЛЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З ФІЗІОЛОГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

 

Для студентів факультету ветеринарної медицини

 

 

 

Студент (ка) --------------------------------------------------------------

Група --------------------------------------------------------------------

Керівник практики ------------------------------------------------------

 

 

Біла Церква 2008 р.

 

 

УДК 636:612 (07)

Укладачі: М.М. Саморай, М.П. Ніщеменко, С.С. Шмаюн, Т.Б. Прокопішина В.І.Карповський, В.О.Трокоз

 

       Робочий зошит для навчальної практики з фізіології сільськогосподарських тварин /для студентів факультету ветеринарної медицини //М.М.Саморай, М.П. Ніщеменко, С.С. Шмаюн Т.Б. Прокопішина, Білоцерківський НАУ, В.І.Карповський, В.О.Трокоз, НАУ, Київ. – Біла Церква, 2008. –……..с.

 

    У зошиті викладені основні методи дослідження різних систем організму та деякі гематологічні дослідження, які відповідають вимогам типової та навчальної робочих програм з дисципліни “Фізіологія тварин”.

    Розроблено відповідно до вимог Болонського процесу.

 

Рецензент канд. біол. наук, доцент В.П. Сокольський

 

ã БНАУ, 2008

 

 

ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ

.

 

РОБОТА 1.1. ОТРИМАННЯ ПЛАЗМИ, СИРОВАТКИ, ФІБРИНУ І ДЕФІБРИНОВАНОЇ КРОВІ

 

       Матеріали та обладнання

       Дослідна тварина, апарат Базерона, секундомір, розплавлений парафін, водяна баня, лід чи холодна вода, пробірки хімічні та центрифужні, ін’єкційна голка, дерев’яна паличка, спирт, вата, вода, натрію цитрат.

 

Хід роботи

       а) Отримання плазми

       У пробірку наливають 0,5 мл 20 %-ного розчину натрію цитрату. Наповнюють пробірку кров’ю з яремної або хвостової вени і перемішують. Співвідношення між кров’ю і розчином натрію цитрату 19–20 до 1. Пробірки з кров’ю центрифугують і відмічають пошарове розділення крові.

 

 

       б) Визначення часу згортання крові

       Для виконання роботи використовують апарат Базерона, який складається з двох камер – верхньої повітряної та нижньої водяної. В повітряній камері на зйомній металевій рамці за допомогою двох затискачів фіксується скло, яке з’єднане з вологим марлевим мішечком. У повітряну камеру наливають 15 мл теплої води для зволоження марлевого мішечка і вставляють термометр. Спиртівкою підігрівають водяну камеру і слідкують, щоб температура в повітряній була в межах 36–37 оС .

       На ввігнуте скло, покрите парафіном, наносять дві краплі крові, включають секундомір, закривають повітряну камеру кришкою і через скло ведуть спостереження. Ввігнуте скло через кожні 30 с. обережно повертають в одну сторону (на себе). Закінченням процесу згортання крові вважають той момент, коли при повертанні ввігнутого скла на 90 о  кров з нього не стікає. Цей час буде відповідати тривалості згортання крові.

 

           

 

 

       в) Вплив температури на швидкість згортання крові.

       Три пронумеровані пробірки наповнюють кров’ю з кровоносної судини. Першу пробірку ставлять на лід чи холодну воду, другу залишають в штативі при кімнатній температурі, а третю поміщають у водяну баню при температурі 45оС. Визначають швидкість згортання крові. Для цього фіксують час від початку взяття крові до моменту згортання.

 

 

       г) Отримання сироватки крові.

       Пробірку наповнюють кров’ю і ставлять у водяну баню при температурі 38–40 оС, чекають, поки утвориться згусток.

       Утворений згусток крові відокремлюють скляною паличкою від стінок пробірки. Потім пробірку знову поміщають у водяну баню на 1–1,5 год. для кращої рефракції згустку крові і отримання максимально можливої кількості сироватки.

 

       д) Отримання дефібринованої крові та фібрину.

       У пробірку набирають з вени 3–5 мл крові. Протягом 5–10 хв кров перемішують дерев’яною паличкою. Перевіряють, чи не згортається дефібринована кров, що залишилась у пробірці. Нитки фібрину, які осіли на паличці, обережно промивають у воді до знебарвлення і розглядають.

 

РОБОТА 1.2. ПІДРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЕРИТРОЦИТІВ

 

Матеріали та обладнання. Дослідна тварина, спирт, ефір, вата, ножиці, ін’єкційна голка, змішувач для еритроцитів (меланжер), піпетка П’ятницького на 3,98 мл, капілярна піпетка об’ємом 0,02 мл, 3% розчин NaCI, пробірки з пробками або флакони з-під антибіотиків, камера Горєва, покривні скельця, мікроскоп, целоскоп.

 

 

Прилади для розбавлення крові та підрахунку еритроцитів

Змішувач (або меланжер) для еритроцитів являє собою капілярну піпетку з ампулоподібним розширенням, в середині якого знаходиться скляна кулька для перемішування рідини. На змішувач нанесені мітки 0,5, 1 і 101. Піпетка П’ятницького – це товстостінна капілярна трубка з міткою та грушоподібним розширенням. Об’єм піпетки 3,98 мл.

 Лічильна камера з сіткою Горяєва – це товсте скло з чотирма жолобками, між якими розміщені три прямокутні площини. Середня площина розділена навпіл поперечним жолобком. На кожній половині середньої площини нанесена сітка Горяєва, площина на 0,1 мм нижче бокових. Коли до бокових площин притирають покривне скло, то відстань між ним та сіткою дорівнює 0,1 мм. Сітка Горяєва складається з 225 великих квадратів. 3 них 100 квадратів розділені на прямокутники, 100 квадратів не розділені і 25 квадратів розділені кожний на 16 малих.

Сторона малого квадрата дорівнює 1/20 мм, площа 1/20 х 1/20 = 1/400 мм,2 площа великого квадрата – 1/25 мм.2   Улабораторних тварин кров беруть з дрібних підшкірних вен вушної раковини.

Вздовж зовнішнього краю вушної раковини вистригають шерсть, шкіру протирають 70 о  спиртом, знежирюють ефіром, відшукують вену і проколюють її голкою, попередньо злегка стиснувши тканини біля основи вушної раковини, щоб викликати венозну гіперемію

 

Хід роботи

 

           а) Розбавлення крові у змішувачі.

Першу краплю витирають ватою, другу – всмоктують в змішувач до мітки 0,5. Потім до мітки 101 набирають 3%-ний розчин NаСІ, при цьому кров розводять у 200 разів. Якщо кров набирають до мітки 1, то розводять у 100 разів. Кінці змішувача затискають між великим і середнім пальцями і струшують 2–3 хв для рівномірного перемішування крові з рідиною. На змішувач надівають гумове кільце, яке закриває його вільні кінці.

Власні дослідження.

 

           б) Розведення крові за допомогою піпетки П’ятницъкого

Піпеткою П’ятницького для еритроцитів насмоктують 3%-ний розчин NaСІ до мітки 3,98 мл і виливають у сухий флакон з-під антибіотиків або у пробірку. Капілярною піпеткою Салі набирають 0,02 мл крові і видувають її у флакон або пробірку з 3 %-ним розчином NаСІ. Отримують розбавлення крові у 200 разів.

Власні дослідження.

 

           в) Заповнення лічильної камери і підрахунок еритроцитів

           До чистої сухої камери притирають покривне скло (до появи райдужних кілець). Перші 3–4 краплі із змішувача видувають на вату, а наступну краплю наносять на середню площину камери, поряд з покривним склом. У силу капілярності рідина засмоктується під скло. Із пробірки чи флакона після його струшування, розведену кров наносять за допомогою капілярної піпетки чи піпетки для очей. Збільшення мікроскопа: об’єктив – 8, окуляр 10 х або 15 х. Підраховують еритроцити у п’яти великих квадратах /80 малих/, розташованих у сітці по діагоналі. В кожному квадраті рахують всі еритроцити, розташовані всередині нього, а також на верхній та лівій межі. Еритроцити на нижній та правій межі не враховують.

Визначення кількості еритроцитів в 1 мкл крові проводять за формулою:

__а x c___

                            X=n x s x h

Де:

 а – кількість підрахованих еритроцитів;

с – розведення; n – кількість малих квадратів, у яких підраховані еритроцити;

h – глибина камери (1/10 мм);

s – площа кожного  малого квадрату(1/400 мм 2 ).

Власні дослідження.

                           

 

РОБОТА 1.3. ПІДРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЛЕЙКОЦИТІВ

           Матеріали і обладнання.Змішувач (меланжер) для лейкоцитів, піпетка П’ятницького на 0,38 мл, капілярна піпетка об’ємом 0,02 мл, пробірки Флорінського, лічильна камера Горяєва, мікроскоп, 3%-ний розчин оцтової кислоти, підфарбований метиленовою синькою, вата, спирт, голка для взяття крові, дослідна тварина.

Змішувач (меланжер) для лейкоцитівмає менший об’єм ампулоподібного розширення, ніж змішувач для еритроцитів. На капілярній частині його нанесені поділки 0,5 та 1, а вище ампулоподібного розширення –11. При підрахунку лейкоцитів кров набирають до поділки 0,5 або 1. Потім набирають до мітки 11 розбавник (3 %-ний розчин оцтової кислоти) і перемішують. Кров розводиться у змішувачі відповідно в 10 чи 20 разів.

Хід роботи

           Розведення крові за П'ятнщъким.

       В піпетку П’ятницького на 0,38 мл набирають 3 %-ний розчин оцтової кислоти, виливають в пробірку Флорінського і закривають пробкою. Капілярною піпеткою набирають 0,02 мл крові і переносять у пробірку з розбавником. При цьому кров розводиться у 20 разів.

Заповнення камери для підрахунку лейкоцитів проводиться в тій же послідовності, що й для підрахунку еритроцитів.

Підрахунок лейкоцитів у лічильній камері з сіткою Горяєва проводять у 100 великих неподілених квадратах, зібраних у групи по 4. Кількість лейкоцитів в 1 мкл крові визначають за допомогою тієї ж формули, що і кількість еритроцитів.

Власні дослідження.

 

РОБОТА 1.4. ПРИГОТУВАННЯ ТА ФАРБУВАННЯ МАЗКІВ КРОВІ

 

       Матеріали і обладнання.Предметні і покривні скельця, ін’єкційна голка, спирт, фарби (азур II, еозин I), дистильована вода, склянка для фарб, піпетки, підставки і кювети для мазків, піщаний годинник на 3 хв.

 

Хід роботи










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 180.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...