Ви як молодий викладач готуєтеся до лекції. Яка методика проведення цієї форми організації навчального процесу?

В процесі підготовки до лекції потрібно пам’ятати, що будь-яка лекція включає три основні етапи:

І – вступна частина: оголошення теми лекції (для запису студентами), плану лекції (3-4 пункти); формування мети та завдань лекції; стисла характеристика проблеми; характеристика стану її розробки; список літератури, навчальних джерел з теми (6-7 джерел).

ІІ – викладення:докази, факти, аналіз понять, висвітлення подій, демонстрація доказів, аудіо-відеоматеріалів; характеристика різних думок; зв’язок з практикою; галузі застосування набутих знань.

ІІІ – висновки:формування загального висновку; установка та завдання для самостійної та пошукової роботи; методичні поради, відповіді на запитання.

Виберіть тему з професійної дисципліни, яка Вам найбільше подобається, і складіть короткий конспект лекції, зазначивши усі необхідні елементи.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вчені виокремлюють такі види семінарських занять, як семінар-розгорнута бесіда, семінар-доповідь (повідомлення), семінар-розгорнута бесіда, обговорення рефератів і творчих письмових робіт, коментоване читання, семінар-розв'язування задачі, семінар-прес-конференція, семінар-«мозковий штурм».

Ви – викладач вищого навчального закладу. Складіть алгоритм проведення одного із зазначених видів семінарських занять

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ви – викладач вищого навчального закладу. Яка методика проведення практичного заняття?

У процесі проведення практичного заняття можна виділити такі етапи:

І – викладач відповідає на питання, які виникли у студентів в процесі виконання їх індивідуальних домашніх завдань.

ІІ – перевірка теорії. Студенти пишуть невелику контрольну роботу тривалістю 8-10 хв. Проводяться опитування з формулювання понять.

ІІІ - викладач оголошує тему нового заняття, його мету і значення в курсі,розв’язується типова задача, виконується практична робота.

ІV – оголошення домашнього завдання.

V - підведення підсумків

Виберіть тему з професійної дисципліни, яка Вам найбільше подобається, складіть інструктивну картку до практичного заняття

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ви - молодий викладач. Які методи і засоби навчання з метою активізації навчальної діяльності студентів Ви будете використовувати в процесі викладання?

  Методи навчання.Існують різні класифікації методів навчання. Зупинимося на традиційній: словесні, наочні, практичні методи.

  До словесних методів навчання відносяться лекція, бесіда, розповідь, пояснення, навчальна дискусія тощо. В процесі їхнього роз'яснення викладач шляхом слова викладає, пояснює навчальний матеріал, а студенти шляхом слухання, запам’ятовування і осмислення активно його сприймають і засвоюють.

Розповідь. Цей метод припускає усну розповідь викладання навчального матеріалу, яка не переривається питаннями.

Лекція.Як один з словесних методів навчання навчальна лекція припускає усне викладення матеріалу, що відрізняється великою ємністю, ніж розповіді, великою складністю логічних побудов, образів, доказів і узагальнень. Лекція, як правило, займає все заняття.

Бесіда.Метод бесіди припускає розмову викладача зі студентами. Бесіда організовується з допомогою ретельно продуманої системи питань, що поступово підводять учнів до засвоєння системи фактів, нового поняття або закономірності.

Навчальна дискусія. Навчальна дискусія є публічним обговоренням важливого питання і передбачає обмін думками між студентами і викладачем або між студентами.

Наочні методи достатньо важливі для тих, кого навчають, це є візуальним сприймання дійсності. До таких методів належить ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.

Практичні методи навчання охоплюють широкий діапазон різноманітних видів діяльності студентів. До практичних методів належать: вправи, лабораторні роботи, практичні роботи тощо.

Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди. Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

Простізасоби:

1.Словесні : підручники, навчальні посібники тощо.

2.Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини тощо.

1.Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші.

2.Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо.

3.Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео.

4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.

У вищескладених конспектах зазначте які методи і засоби навчання доцільно використовувати відповідно до форми організації навчання?

Узагальніть отримані знання, заповнивши таблицю

Семінарське заняття № 7

Хто ніколи не змінює поглядів,

більше любить себе, ніж Істину.

 Жозеф Жубер

Тема: Методика застосування інтерактивних технологій навчання

Вид заняття:семінар-практикум

Методи: бесіда, діагностика знань, самостійна робота, розв’язування задач

Мета: знати особливості застосування сучасних технологій навчання у вищому навчальному закладі

вміти застосовувати отримані знання в професійній діяльності

Мотивація навчанняособистісне і професійне самовдосконалення

Актуалізація опорних знань:контрольні запитання до теми «Методика застосування сучасних технологій навчання у вищому навчальному закладі»

План

1. Сутність інтерактивного навчання.

2. Методика застосування групових методів інтерактивного навчання.

3. Методика застосування фронтальних методів інтерактивного навчання.

4. Вимоги, проблеми, труднощі впровадження інтерактивного навчання

Поясніть основні поняття:

 сучасні технології навчання _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

групи методів інтерактивного навчання __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

групові методи інтерактивного навчання ________________________________________________________________________________________________________________

фронтальні методи інтерактивного навчання ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розвя’жіть педагогічні задачі

Розробити план-конспект з теми професійної дисципліни, застосувавши один із запропонованих методів інтерактивного навчання. 

Робота в парах.

Студенти працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок заняття, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед аудиторією про результати.

Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).

Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки аудиторії отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.

2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

Карусель. Студенти розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються «попарні суперечки» кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (студенти із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).

Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: «спікер» – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), «секретар» (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), «посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи), «доповідач» (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).

Можливим є виділення експертної групи з сильніших студентів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.

Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі аудиторії, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Велике коло. Студенти сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Викладач може взяти слово після обговорення.

Мікрофон. Це різновид великого кола. Студенти швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон».

Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь студента – це продовження незакінченого речення типу «можна зробити такий висновок…», «я зрозумів, що…»

Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі студенти по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

Аналіз дилеми (проблеми). Студенти в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, «чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?»).

Мозаїка.Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________