Основні уміння і навики, якими повинен володіти класний керівник

Конструктивні - вміння планувати виховну роботу, здійснювати індивідуальний
підхід у вихованніОрганізаторські - вміння організовувати виховну роботу, здійснювати контрольі допомогу у виконанні громадських доручень, працювати з батьками Комунікативні - вміння встановлювати педагогічне доцільні відносини з
учнями, вчителями, батьками, регулювати внутріколективні і між- колективні
відносиниДослідницькі - вміння вивчати індивідуальні особливості колективу та окремихучнів, використовувати досягнення психолого-педагогічної науки

Прикладні - вміння малювати,співати, грати на музичних інструментах тощо
Основні напрями діяльності класного керівника

1.Всебічне вивчення учнів, діагностика і проектування ставновлення кожної особистості.

Програма вивчення школяра включає:

ознайомлення з умовами його життя у сім"ї;

стан здоров"я і фізичного розвитку;

визначення здібностей, типу мислення і пам"яті, інших особливостей
інтелектуального розвитку; визначення відношення до громадської роботи: які доручення і як виконує?
Ініціатива? Відповідальність?

1.становище учня в класі (лідер, популярний, ізольований, відштовхнутий)1.аналіз відношення учнів до оточуючих - батьків, учителів, товаришів.2.Здійснення індивідуального підходу шляхом створення умов і можливостей длясамовиховання та самоорганізації кожної дитини.3.Згуртування учнівського колективу (організація спільної діяльності, формуваннясприятливого психологічного клімату, створення і збереження традицій, підтримка
самоврядності та ін.)

4. Координація діяльності учителів, які працюють в даному класі.

5. Робота з батьками (вивчення сім"ї, характеру виховної діяльності; педагогічна освіта батьків (лекторій, педагогічні лекції, консультації, проведення відкритих уроків для батьків); проведення батьківських зборів; запрошення батьків до школи, індивідуальні бесіди, педагогічні доручення батькам та ін..

 

86 Учнівський колектив,його ознаки Колектив (від лат. - збірний) - соціальне утворення людей, об'єднаних на основ суспільне значимих цілей, загальних ціннісних орієнтацій, спільної діяльності ; спілкування. Учнівський колектив від інших колективів (службовців, робітників, армійського тощо) відрізняється: а) віковим діапазоном; б) специфікою діяльності (навчання); в) відсутністю життєвого досвіду, що вимагає педагогічного керівництва. Ознаки колективу:

1 .Наявність суспільне значимої мети.

2. Спільна діяльність, спрямована на досягнення поставленої мети.

3. Наявність органів самоврядування.

4. 3гуртованість. Показник згуртованості: ступінь співпадання думок, оцінок, позицій колективу по відношенню до об"єктів (мети діяльності, осіб, подій , ідей).

5. Встановлення між членами колективу специфічних відносин, які відображають не тільки єдність мети і діяльності (робоче єднання, згуртування), але й моральне єднання (співпереживання, емоційна теплота).

Етапи розвитку колективу:

Перша стадія: колектив лише починає створюватися; члени колективу не достатньо знають один одного; немає ініціативи в конкретній діяльності; відсутній актив. Ініціативу бере на себе вчитель-вихователь: вивчає членів колективу; забезпечує знайомство вихованців між собою; висуває конкретні завдання і вимоги; сприяє формування активу.

Друга стадія. На цій стадії розвитку колективу властиві такі ознаки: сформувався актив; члени колективу усвідомлюють поставленні завдання, актив починає проявляти ініціативу у визначені завдань і організації колективної діяльності. Провідна тактична лінія вихователя: здійснювати керівництво на демократичних засадах з опорою на актив. Дії вихователя: продовжує вивчати вихованців, навчає активістів здійснювати керівні функції, спільно з активом визначає завдання діяльності колективу.

Третя стадія - самостійне виконання запланованих завдань, якої охоплюють усі сторони життя колективу. Функціонує самоуправління, відносини співробітництва.

Шляхи згуртування коллективу

Це тривалий процес. Основними умовами виступають:

І. Спільна діяльність: учнівський колектив створюється, росте, зміцнюється насамперед у процесі різноманітної спільної діяльності. В учнівському колективу реалізуються такі види спільної діяльності:

Навчання - організація взаємодопомоги, спільні пошуки вирішення навчальних завдань.

Громадсько-корисна робота

Художня творчість, спорт, дозвілля, екскурсії.

2. Формуванння (створення) сприятливого психологічного клімату (висока моральна атмосфера, дружелюбність, почуття обов”язку і відповідальності, взаємна вимогливість).

3. Високий рівень учнівського самоврядування (учкоми...). Функції органів самоврядування: організаторська, виховна, контролююча, стимулююча. Актив. Лідери (ділові лідери - відіграють основну роль у вирішенні завдань, поставлених перед класом, в реалізації навчальної, трудової діяльності; емоційні - їх роль пов”язана з діями, що відносяться до сфери міжособистісного спілкування; абсолютні - успішно діють в обох сферах).

4. Формування громадської думки колективу. Визначається як відношення учнів до різних явищ оточуючої дійсності у формі спільних суджень, спільних уявлень, що розділяються більшістю членів колективу.

5. Створення і збереження позитивних традицій. Традиція - це добрий звичай, позитивний досвід діяльності, закріплений у житті колективу (свято квітів, дні іменинників...).

 6. Постановка перед учнями захоплюючих перспектив. Якщо колектив досягнув поставленої мети, а нові перспективи перед ним не поставлені, рух його призупиняється, наступає самозаспокоєння.

88 Особистість і колектив. Питання про взаємовідносини особистості і колективу - одне із ключових і в умовах демократизації виховання набуває особливої важливості.

Позитивний вплив групи на індивіда.

В групі індивід зустрічається з людьми, які є для нього головним джерелом духовної культури. Майже в кожної людини є можливість научитися чогось у інших людей.

Відносини між людьми, що складаються в групі, несуть в собі позитивні соціальні норми і ціннісні орієнтації, які засвоюються особистістю.

Група виявляється тим місцем, де індивід відпрацьовує свої комунікативні уміння і навики.

Від членів групи індивід отримує інформацію, яка дозволяє йому правильно сприймати і оцінювати себе, зберігати і зміцнювати все позитивне у своїй особистості, звільнятися від негативного і недоліків.

Група «постачає» індивіда системою позитивних емоційних підкріплень, необхідних для його розвитку.

Негативний вплив групи на особистість.

Людина в натовпі часто перестає бути особистістю. Коли людина відчуває насобі вплив деякої достатньо великої соціальної спільності, внутрішньо неорганізованої, в її психології і поведінці в більшій мірі з»являється те загальне,що властиве даній групі і в значно меншій мірі те, що складає її власну індивідуальність.

Явише конформізму - пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів уповедінці, слідування чужій думці, наперед і свідомо розраховане на те, щоб нестворювати собі лишніх труднощів у спілкуванні і взаємодії з людьми, добитися поставлених цілей.