Функції держави в ринковій економіці.

Ставлення до державного втручання у ринкову економіку було різним на різних етапах її становлення та розвитку. Слід відмітити, що кордони і напрями державного впливу на економіку багато в чому визначаються політичними та соціальними програмами правлячих партій. Зазвичай у період правління консервативних та ліберальних партій сфера діяльності держави в економіці скорочується. З приходом же до влади партій лівих напрямків функції держави в економіці починають тлумачити більш широко.

Розвиток ринкової економіки у другій половині 20 ст. виявив чітко означену тенденцію розширення масштабів діяльності держави та посилення її ролі в економічній сфері. При цьому загальновизнаним є той факт, що економічна ефективність найбільшою мірою досягається за допомогою дії конкурентного ринкового механізму. Мета держави у ринковій економіці - не тільки коригувати  ринковий механізм, а й підтримувати умови його функціонування[10].

Найчастіше у сучасній економічній літературі роль держави в умовах ринкової економіки зводиться до виконання нею трьох основних функцій: законодавчої, розподільчої та стабілізуючої.

Законодавча функція держави реалізується у забезпеченні правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи. Держава встановлює “правила гри”, за якими повинні діяти суб’єкти ринкових відносин. Видання урядом нормативних документів, що чітко регламентують правила поведінки усіх учасників процесу суспільного відтворення, є необхідною умовою нормального функціонування сучасних економічних систем. Держава повинна не тільки видавати закони та законодавчі акти, але й стежити за їх безумовним виконанням, що забезпечує результативність їх дії.

Особлива увага в сучасних умовах приділяється розробці державою антимонопольного законодавства. Захист конкуренції розглядається як захист основ ринкової системи господарювання. Конкуренція, що є необхідною умовою функціонування ринку, сама породжує монополію, а виникнення монополії означає знищення конкуренції. Отже, безконтрольно функціонуюча ринкова система поступово руйнує механізм вільного ціноутворення, що базується на основі конкуренції. Поява ж монопольних цін означає зведення нанівець дії ринкового механізму. Тож ефективність роботи ринку може бути забезпечена тільки за умов боротьби з монополістичними тенденціями на основі спеціальних законів.

Розподільча функція держави полягає у її втручанні в процеси розподілу ресурсів та доходів у ринковій економіці. Ринок розподіляє економічні ресурси між галузями та окремими підприємствами за принципом “хто більше заплатить – той і отримає потрібне”. Такий принцип розподілу вважається досить ефективним, проте має негативні побічні наслідки. Ринкова система у своєму функціонуванні іноді не надає потрібної кількості ресурсів (а іноді зовсім їх не виділяє) для задоволення загальносуспільних потреб. Так, вирішення таких проблем, як доступність для всіх освіти та медичного обслуговування, охорона навколишнього середовища та боротьба зі стихійними лихами, забезпечення потреб національної оборони та охорона правопорядку – неможливе без втручання держави у розподіл ресурсів, що відбувається на основі дії ринкового механізму.

Необхідним сьогодні визнається втручання держави і у процес розподілу доходів населення. Для нерегульованого ринку характерним є вкрай нерівномірний розподіл доходів. Сучасна держава, зазвичай, виконує “функцію Робін Гуда”, перерозподіляючи доходи від багатих до бідних за допомогою системи податків, трансфертних платежів та ін. Це є виправданим не тільки з соціальної точки зору (зменшення суспільної напруги, викликаної значною нерівністю у споживанні матеріальних благ та послуг різними верствами населення), а й з точки зору економічної доцільності (більш рівномірний розподіл доходів позитивно впливає на місткість внутрішнього ринку, що прискорює зростання загального обсягу виробництва).

Стабілізуюча функція держави пов’язана з необхідністю протидії хронічним хворобам ринкової економіки: періодичним кризам, безробіттю та інфляції. На державу покладено обов’язок по здійсненню заходів, які б могли пом’якшити наслідки циклічних коливань ринкової кон’юнктури, зробити процес економічного зростання більш стабільним і передбачуваним. Ця функція реалізує себе в межах антициклічної економічної політики у країнах з розвинутою економікою. Крім того, держава повинна постійно контролювати і не допускати перевищення припустимих рівнів безробіття та інфляції. Це завдавання ускладнюється тим, що деякі заходи по зниженню рівня безробіття стимулюють інфляцію та, навпаки, стримування інфляції може бути причиною зростання безробіття в країні.

Отже, економічні функції держави випливають з недосконалості ринкової системи господарювання. Держава намагається виправляти недоліки ринку, застосовуючи свідоме регулювання економіки там, де з цим не справляється ринковий механізм. Причому, роль державного регулювання економіки стає настільки значною, що у більшості з провідних країн світу власну економічну систему визнають змішаною: напів-ринковою, напів-державнорегульованою.

Специфічні умови формування сучасної системи державного регулювання економіки України: залишки адміністративно-командної системи управління; незбалансованість народного господарства (цілі не підкріплені ресурсами); значний зовнішній та внутрішній борг; слабка мотивація стратегічної діяльності, домінування тактичного управління; відсутність ефективних стимулів до високопродуктивної праці та інтересу до виробничого нагромадження; велика питома вага державного сектору, низька ефективність управління в ньому; нераціональна організаційна структура управління; традиційні бюрократизм, корумпованість службовців.

Методичні вказівки до проведення семінарських занять

На семінарському занятті передбачається перевірка рівня засвоєння матеріалу шляхом усного опитування студентів за такими термінами: недосконалості ринкового механізму; державне регулювання економіки; суб’єкти та об’єкти державного регулювання; прямі методи державного регулювання; непрямі методи державного регулювання; форми державного регулювання економіки; бюджетно-податкове, кредитно-грошове, адміністративно-економічне, цінове регулювання; залежність ефективності економічної системи від рівня державного втручання; види регулювання; економічний лібералізм; економічний дирижизм; американська, японська, шведська, німецька, східноазійська моделі державного регулювання; законодавча, розподільча стабілізуюча функції держави; крива Лоренца; крива Лафера; специфічні умови формування системи державного регулювання в економіці України.

Окремий час відводиться на заслуховування підготовлених студентами в години, відведені на СРС, індивідуальних доповідей за темами: «Моделі державного регулювання економіки», «Рейганоміка», «Тетчеризм».

Тестові питання для самоперевірки

1. Ліцензії, квоти, нормативи є інструментами:

а) прямого впливу держави;

б) опосередкованого впливу держави.

2. Забезпечення економіки повноцінною національною валютою та регулювання грошового обігу реалізується в рамках:

а) бюджетно-податкового регулювання;

б) грошово-кредитного регулювання;

в) адміністративно-економічного регулювання;

г) цінового регулювання.

3. Для економічного лібералізму характерне переважання:

а) прямих методів державного регулювання;

б) непрямих методів державного регулювання.

4. Участь держави у процесах пом’якшення наслідків циклічних коливань економіки реалізується в рамках:

а) законодавчої функції держави;

б) розподільчої функції держави;

в) стабілізуючої функції держави.

5. Використання неформальних методів державного регулювання характерне для:

а) американської моделі державного регулювання:

б) японської моделі;

в) німецької моделі державного регулювання економіки.

Вказівки до самостійної роботи

Для підготовки доповіді за темою «Моделі державного регулювання економіки» студентові пропонується обрати одну з країн: Франція, Швеція, Німеччина, США, Японія, Китай, Сингапур, Тайвань, Росія. Додатково рекомендується література:

1. Бабич Дмитро Володимирович. Державне регулювання економіки в умовах ринку. — Х. : Основа, 1997. — 407с. — Бібліогр.: с. 397-407. — ISBN 5-7768-0537-6.

2. Бутенко Анатолій Іванович, Кучеренко Віктор Романович. Державне регулювання економіки в перехідній період / НАН України; Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень. — О. : Градостроитель, 1999. — 116с. — ISBN 966-02-0979-7.

3. Дідківська Любов Іванівна, Головко Людмила Степанівна. Державне регулювання економіки: Навч. посіб.. — К. : Знання-Прес, 2000. — 209с. — (Вища освіта ХХІ століття). — ISBN 966-7767-06-Х.

4. Ковтун О. І.. Державне регулювання економіки: навч. посібник. — Л. : Новий Світ-2000, 2007. — 428с. — (Серія "Вища освіта в Україні"). — На обкл. авт. не зазнач.. — ISBN 966-7827-89-5.

5. Онишко Сергій Володимирович. Державне регулювання національної економіки: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Державна податкова адміністрація України ; Національний ун-т держ. податкової служби України. — Ірпінь : Національний ун-т ДПС України, 2007. — 358c. — Бібліогр.: с. 349-356. — ISBN 978-966-337-091-0.

6. Стеченко Дмитро Миколайович. Державне регулювання економіки: Навч. посіб.. — 3. вид., випр. — К. : Знання, 2006. — 262с. — Бібліогр.: с. 257-262. — ISBN 966-346-063-6.

7. Швайка Любов Андріївна. Державне регулювання економіки: підручник. — К. : Знання, 2008. — 462с. — (Серія "Вища освіта XXI століття"). — Бібліогр.: с. 458-462 (67 назв). — ISBN 978-966-346-379-7.

Для підготовки доповідей за темами «Рейганоміка» та «Тетчеризм» додатково рекомендується література:

1. Гогунська Тетяна Олександрівна. Формування та реалізація зовнішньополітичних принципів кабінетів М.Тетчер на європейському та американському напрямках (1979-1990 рр.): Дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського — Сімф., 2003. — 177арк. — Бібліогр.: арк. 155-177.

2. Голобуцький Олекса, Кулик Віталій. Консерватизм - ідеологія порядку, стабільності і добробуту. — К. : УРП, 1995. — 43с.

3. Консерватизм. Консервативна традиція політичного мислення від Едмунда Берка до Маргарет Тетчер: антологія / Наукове товариство ім. Вячеслава Липинського / Олег Проценко (упоряд.)Ю... Бадзьо (пер.), Василь Лісовий (упоряд.). — 2-ге вид. (переробл. і доп.) — К. : Смолоскип ; Простір, 2008. — 788c. — (Серія "Політичні ідеології"). — ISBN 966-8499-43-3. — ISBN 978-966-2068-08-5.

4. Либеральный консерватизм: история и современность: Материалы Всероссийской науч.-практ. конф., Ростов-на-Дону, 25-26 мая 2000 г. / Ростовский гос. ун- т; Российский независимый ин-т социальных и национальных проблем / А.И. Нарежный (отв.ред.) — М. : "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2001. — 383с. — ISBN 5-8243-0191-3.

5. Мэтлок-мл. Джек Ф.. Рейган и Горбачев: как окончилась "холодная война"... и все выиграли / Татьяна Алексеевна Кудрявцева (пер.с англ.). — М. : Р.Валент, 2005. — 327с., [8]л. фотоил. — На тит. л. авт. не указ.. — ISBN 5-93439-185-2.

6. Попков Василий Васильевич. Американский консерватизм: прошлое и настоящее: Науч.-теорет. очерк — О. : АстроПринт, 1999. — 16с. — (Зарубежная и сравнительная политология). — ISBN 966-549-334-5.

7. Ситник Олександр Іванович. Консерватизм: генеза ідей / Волинський ін-т економіки та менеджменту. — Луцьк : Надстир'я, 2000. — 62с. — ISBN 966-517-247-6.

Звертається особлива увага на необхідність розкриття у цих доповідях не політичних, а економічних характеристик, передумов і наслідків неоконсерватизму.