ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КУРСОВОЇ, ДИПЛОМНОЇ, МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

3.1. ВСТУПдо науковогодослідження повинен віддзеркалювати ту теоретичну роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Крім цього, тут важливо дати теоретичний аналіз проблеми і попереднього досвіду її вивченості, здійснити методологічне обґрунтування та логіко-історичний аналіз проблеми, оцінити ступінь інноваційної, теоретичної та практичної значимості дослідження. У вступній частині визначаються предмет, об’єкт, мета та завдання дослідження. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

Вступна частина включає обґрунтування актуальності теми, вибір об'єкта, предмета, визначення мети та завдань, визначення гіпотези, методів дослідження, а також визначення наукової та практичної значимості отриманих теоретичних та практичних результатів магістерського дослідження.

3.1.1.Обрана для дослідження тема є складовою частиною певної наукової проблеми 1. Обґрунтування актуальностіобраної для дослідження теми повинно відображати аналіз таких аспектів як:

· вимоги суспільства, держави щодо бажаного стану соціально-педагогічної роботи (світові та вітчизняні тенденції в системі, концептуальні засади, нормативно-правові документи щодо соціального захисту населення);

· проблеми типового стану об'єкта дослідження в реальній педагогічній практиці (аналіз існуючої педагогічної практики, наявного педагогічного досвіду, статистичної інформації щодо реального стану, типових недоліків та типових недоліків практики вирішення даної проблеми);

· аналіз наукових досліджень й публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, які мають складати предмет наукового дослідження;

· висновки щодо наявності проблемної ситуації, як відображення суперечностей між потребами суспільства на більш ефективне функціонування системи та наявності певного стану соціально-педагогічної реальності, а також недостатньою теоретичною розробленістю проблеми.

3.1.2. Грамотно сформульована мета наукового дослідження 1повинна відображувати очікуваний, кінцевий результат від виконання роботи - позитивний ефект, у вигляді суспільної та конкретної педагогічної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

? Наприклад: мета дипломної (магістерської) роботи може формулюватися таким чином: визначити зміст….; розробити та експериментально перевірити модель (технологію, методику, форми і методи)…; перевірити ефективність соціально-педагогічних умов формування…; визначити можливості використання педагогічного досвіду… (наукових підходів зарубіжних дослівників проблеми…в практиці ….).

Ø визначити зміст та обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації в професійній діяльності діагностичної функції;

Ø встановити, який вплив має Інтернет на соціалізацію підлітків та розробити рекомендації щодо зниження негативного впливу даного фактору соціалізації;

Ø перевірити ефективність соціально-педагогічних умов формування уявлення старших підлітків про свої права та способи їх реалізації.

3.1.3. Об'єкт педагогічного дослідження 1 -це частина об’єктивної педагогічної реальності в межах якої здійснюється пізнавальна та практична діяльність дослідника. Правильний вибір об'єкту вивчення навколишнього матеріального світу відповідно до мети дослідження сприяє обґрунтованості результатів дослідження.

Оскільки соціальна педагогіка - наука що вивчає процес соціалізації людини, а її основним інструментом є педагогічний вплив в ході якого вирішуються завдання розвитку особистості, формування її певних знань, якостей, способів діяльності в системі соціальних відносин. Процес позитивних змін щодо соціалізації людини, її розвитку, виховання, навчання виступає об’єктом соціально-педагогічного дослідження.

Об’єкт прикладного дослідження на рівні курсової, дипломної чи магістерської роботи може формулюватися як: процес адаптації до умов навчання …; розвиток комунікативних навичок ….; процес формування усвідомленого відношення ….

Об’єктом теоретичного дослідження є частина наукових досліджень, педагогічної практики, досвіду, яка на даному етапі стає предметом теоретичного осмислення дослідника.

? Наприклад:

Абстрактність виражається у використанні форми від третьої особи: «Тези С.У Юшкова викликають певний інтерес...», або «Багато вчених уважають...», або «Провідні українські педагоги визначають адаптацію як ...» і т.п. При описі власних дій або висновків, студент повинен вживати форму від першої особи в множині: «Ми зупинилися на даному питанні...», «Зупинимося докладно на...», «Ми вважаємо, що автор ...» або «На наш погляд...», «На нашу думку...», «Як показують наші дослідження...».

Логічність і доказовість наукового тексту знаходять своє відбиття в його композиції. Пасивні обороти мови («піддається аналізу...», «зроблено відповідно до класифікації», «позначена відсутність переконливих доказів»), безособові пропозиції («Цікаво помітити, що такі висновки не відповідають...», «Може здатися, що визначення права...», «Загальновідомо, що ...»), уживання вступних слів (по-перше, нарешті, звичайно, так званий, безсумнівно, відповідно до визначення) - все це служить підкреслено логічному порядку викладу автором роботи своїх думок.

У допомогу студентам пропонуємо деякі мовленнєві моделі, які можна використати при характеристиці як сутності та генезису соціально-педагогічної проблеми, так і для викладу власних думок.

Таблиця 1.

Мовленнєві моделі, які використовуються в процесі

теоретичного аналізу наукових джерел

3.3. ДРУГА ЧАСТИНАкурсової, дипломної, магістерської роботи, як правило, висвітлює проведення дослідником педагогічного експерименту 1.

Педагогічний експеримент у поєднанні з іншими теоретичними та емпіричними методами дослідження збагачує автора наукової роботи змістовним фактичним матеріалом.

Педагогічний експеримент поділяють на констатувальний, формувальний і контрольний. Висвітлення в курсовій, дипломній, магістерській роботі проведення дослідником етапів педагогічного експерименту може знаходити в різних розділах роботи

? Приклад висвітлення в роботі результатів проведення всіх трьох етапів педагогічного експерименту:

Розділ 2. Формування готовності молодших школярів до навчання в основній школі в роботі соціального педагога

2.1. Експериментальне дослідження проблеми адаптації до навчання в основній школі молодших підлітків

2.2. Зміст, форми й методи соціально-педагогічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу при переході молодших школярів до основної школи

2.3. Аналіз результатів соціально-педагогічної допомоги молодшим школярам в адаптації до навчання в основній школі

? Приклад оформлення результатів педагогічного експерименту в двох окремих розділах наукової роботи

Розділ 2. Дослідження готовності студентів - соціальних педагогів до реалізації діагностичної функції в професійній діяльності

2.1.Методи та методики вивчення готовності майбутніх спеціалістів до реалізації діагностичної функції

2.2. Аналіз отриманих результатів вивчення готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації діагностичної функції

Розділ 3. Особливості формування готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації діагностичної функції в процесі професійної підготовки

3.1. Зміст та основні напрями формування готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації діагностичної функції

3.2. Обґрунтування психолого-педагогічних умов формування готовності до реалізації діагностичної функції в процесі професійної підготовки соціальних педагогів

3.3.1. Констатувальний експериментпроводиться на початку дослідження і ставить своїм завданням вивчити стан певного  явища на практиці, отримати "копію" і побудувати його схематичну модель.

Основний зміст констатуючого етапу експерименту в педагогічних дослідженнях має відображувати:

Ø методику наукового дослідження;

Ø аналіз отриманих результатів на констатуючому етапі експерименту.

Методика дослідження- це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження. Свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань. Розкриття методики дослідження передбачає обґрунтування:

Ø  критеріїв, показників та параметрів досліджуваного явища (якщо вони не були виділені в теоретичній частині роботи);

Ø методів та процедури проведення дослідження ;

Ø  доцільності використання конкретних методик.

Якщо дослідник використовує стандартизовані, поширені методики, то можна обмежитися посиланням на автора і джерело, звідки вона взята, а якщо вона розроблена самостійно, то доцільно її навести повністю і пояснити логіку її складання.

Вивчення стану досліджуваного явища в педагогічній практиці відбувається поетапно, на кожному з яких застосовуються найдоцільніші методи відповідно до конкретного завдання:

1) на першому етапі збору фактичного матеріалу і його первинній систематизації використовують методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, опитування, тестування, експертних оцінок, лабораторний експерименттощо.

2) на другому - методи статистичного аналізу, що мають цільове призначення - обробку отриманих даних, встановлення залежності кількісних та якісних показників аналізу, інтерпретацію їхнього змісту (кореляційний, факторний аналіз, метод імплікаційних шкал та інші).

3.3.2. Формувальний експеримент відіграє основну роль у педагогічному дослідженні. Він організується на основі попереднього вивчення стану проблеми та аналізу результатів констатуючого експерименту. У процесі формуючого експерименту дослідник проводить корегування висунутої гіпотези та організує перевірку її, вводячи нові умови і вивчаючи вплив цих умов на підвищення ефективності навчання або виховання.

Для забезпечення цілісності, комплексності викладення результатів проведеного формуючого експерименту дослідник повинен спиратися на загальнонаукові принципи дослідження, дотримуватися системно-діяльнісного підходу до опису педагогічних явищ, тобто дослідженню комплексної взаємодії суттєвих компонентів:

Ø потреба, мотиви, мета та завдання діяльності;

Ø суб’єкт та об’єкт діяльності;

Ø зміст діяльності;

Ø процеси (технологія, форми, методи, прийоми);

Ø умови (психолого-педагогічні, організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні);

Ø результат.

3.3.3. Контрольний експеримент передбачає якісний і кількісний аналіз результатів експерименту: обробку даних контрольних зрізів, результатів тестування, анкетування відповідно до програми експерименту, співвіднесення результатів з поставленими цілями, виявлення протиріч, коректування гіпотези відповідно до результатів, формування висновків та рекомендацій.

Як правило, контролюючий експеримент проводиться на основі методики та методів дослідження, які використовувалися на констатуючому етапі педагогічного експерименту. Отримані результати формуючого експерименту порівнюються з даними на етапі констатуючого експерименту. Це порівняння може відбуватися як по відношенню до самої експериментальної групи (вибірки), так і по відношенню до контрольної групи, яка не приймала участі в експерименті.

Аналіз отриманих результатів, їх співвіднесення з поставленими завданнями, виявлення протиріч виступають основою для подальшого формування висновків та рекомендацій.

3.4. ВИСНОВКИ курсової, дипломної, магістерської роботи – це заключна частина, яка вміщує в концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених завдань, які виконувались автором у процесі написання роботи.

Найважливішою частиною висновків наукової роботи є ті пропозиції і методичні рекомендації, які пропонуються автором для вдосконалення елементу соціально-педагогічної діяльності, навчально-виховної роботи тощо

3.5. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.Бібліографічний апарат в курсовій, дипломній, магістерській роботі – ключ до використання автором джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику і культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з наявної літератури з досліджуваної проблеми.

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список - одна із суттєвих частин роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

3.6. ДОДАТКИ.У разі потреби для повноти сприйняття курсової (дипломної,  магістерської) роботи до додатків можна включити допоміжний матеріал: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; інструкції та методики; ілюстрації допоміжного характеру.