Вільнодумство поширювалось серед студентів і професорів, зокрема, в Ніжинській гімназії протягом трьох років існував Гурток прогресивних професорів.

У 40-х рр. до боротьби проти існуючого ладу підключається різночинна інтелігенція – М.Костомаров, П.Куліш, М.Гулак, О.Маркевич і В.Білогірський, Т.Шевченко, які були членами Кирило-Мефодіївського товариства.

На західноукраїнських землях поряд із усвідомленням необхідності боротьби за соціальні та економічні права теж формується національний рух. З’ясуйте передумови, що сприяли національному відродженню в Західній Україні, назвіть діячів національного руху, розгляньте головне завдання гуртка “Руська трійця”.

Під впливом політики “освіченого абсолютизму” з’явилося перше покоління так. зв. “будителів”, що належало виключно до середовища греко-католицького духовенства – І.Могильницький, М.Левицький, І Снігурський та ін. Вони виявляли великий інтерес до вітчизняної історії, життя народу, його мови й усної творчості, чимало зробили для піднесення українського шкільництва.

Але справжнє українське відродження в Галичині почалося з появою гуртка “Руська трійця”, створеного вихованцями Львівської духової семінарії. Головне завдання гурток вбачав у тому, щоб за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою “підняти дух народний, просвітити народ”. Що вдалося зробити членам гуртка і в чому ви бачите  його заслуги?

Закінчуючи розкриття теми, уясніть вплив на розвиток краю революційних подій 1848–1849 рр., які зміни відбулися в соціально-політичному та національному становищі Західної України?

Література:

Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

Кан Г. «Народная воля»: идеологи и лидеры. – М., 1997.

Король В.Ю. Історія України. – К., 2005.

Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений

Погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Харків, 2007.

Реєнт О.П. Україна в імперську добу (ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 2003.

Сухий О. Від русофільства до москвофільства: Російський чинник у громадянській думці та суспільно-політичному житті галицьких українців у ХІХ столітті. – Львів, 2003.

Завдання 7. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

ПЛАН

Криза феодально-кріпосницьких відносин. Проведення буржуазних реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.

Український національний рух наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Виникнення українських політичних партій.

Україна в роки Першої світової війни.

Розглядаючи питання щодо скасування кріпацтва, зверніть увагу, що це було найболючіше питання внутріполітичного життя країни. 19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав маніфест про селянську реформу, яка надавала селянам і дворовим людям права “вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові”. Одночасно з маніфестом було затверджено низку положень і додаткових правил.

Серйозні зміни в економічному житті викликали необхідність перетворень в усій державній системі. Тому протягом 60-70-х років було проведено низку реформ, що охопили основні сторони життя країни: земську, судову, військову, освітню, цензурну та ін. Дайте характеристику основним положенням реформ.

       Реформи царського уряду викликали зростання хвилі громадської активності. Продовжили пропагандистську національно-визвольну діяльність через український часопис “Основа” провідники Кирило-Мефодіївського братства Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш, В.Бєлозерський, що повернулися із заслання. Під його впливом українська інтелігенція почала гуртуватися в громади – самодіяльні напів- чи цілком нелегальні організації, що вели культурно-освітню діяльність серед широких народних мас проти антиукраїнської політики самодержавства, організовували недільні школи, видавали підручники та популярні брошури українською мовою.

       Діяльність громад непокоїла правлячий режим (визначіть чому) і в липні 1863 р. міністр внутрішніх справ П.Валуєв видав таємний циркуляр про заборону українських наукових релігійних і особливо педагогічних публікацій. Навчання українською мовою визначалося ним як політична пропаганда.

       Початок 70-х р. відзначався послабленням реакції і громадівський рух відновив свою діяльність. Колишні досвідчені громадівці таємно утворили в Києві “Стару громаду” (щоб відрізнятися від нових членів, переважно студентів) і створили керівний орган федеративного об'єднання громад усієї України.

У відповідь на зростання громадсько-політичної та революційної активності суспільства, Олександр ІІ підписав ганебний Емський указ, який забороняв використання української мови. З рішучим протестом проти ганебної антиукраїнської політики виступив з трибуни Всесвітнього літературного конгресу, що відбувся в Парижі 1878 р. Михайло Драгоманов.

У кінці 80-х – на поч.. 90-х рр. в Україні виникли марксистські гуртки, з 1891 р. почала діяти Російська соціал-демократична група. Проте вони не допускали й думки про національну незалежність України . Зверніть увагу, що першою українською політичною організацією, яка стояла на засадах самостійності України, було “Братство тарасівців”.

Активізація громадсько-політичного життя в Україні на початку ХХ ст. створила ґрунт для переростання культурно-освітнього громадівського руху в національно-визвольний. Значну роль в цьому відіграло створення українських політичних партій. Серед них слід відзначити Революційну українську партію (РУП), Українську соціал-демократичну спілку (автономна частина Російської СДРП), Українську соціал-демократичну партію (УСДРП), Українську демократичну партію (УДП), Українську радикальну партію (УРП). Ознайомтесь з програмами названих партій.

Останнє питання розпочніть із загальної характеристики ситуації, яка склалася на міжнародній арені, зокрема в Європі, на початку ХХ ст. і привела людство до світової трагедії влітку 1914 р. – Першої світової війни.

Перед студентом стоїть завдання – визначити і проаналізувати причини війни, основний привід, який став поштовхом для активізації імперіалістичних кіл Європи і привів до військового протистояння країн двох блоків. А останні всупереч волі українського народу втягли його в світову криваву війну.

Продовжуючи відповідь, назвіть дату початку Першої світової війни, хто її розпочав, які країни згодом вступили у воєнні дії й до чого це призвело.

Важливою проблемою теми є ставлення самих українців, політичних партій і організацій до війни. Прослідкуйте їх позицію в Наддніпрянській Україні й Східній Галичині. Визначіть відмінності, вкажіть, що в процесі розвитку подій на фронтах їх ставлення до війни змінюється і набирає іншої окраски. Чи впливало це на загальний український рух?    

 У кінці роботи зробіть висновок, що війна стала великою трагедією для України. У чому проявився трагізм війни?

Література:

Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1995.

Король В.Ю. Історія України. – К., 2005.