Водночас визначіть основні причини невдач українців, як об’єктивні так і суб’єктивні. Дайте характеристику діям країн Антанти щодо польсько-українського конфлікту.

Зверніть увагу на те, що ЗУНР, не отримавши допомоги від Західної Європи, активно вживає заходів для налагодження контактів з Українською Народною Республікою і об’єднання українських земель. Опишіть хід переговорів обох українських держав, вкажіть, що вони закінчилися важливою подією в історії українського народу – 22.01.1919 р., підписанням на Софіївському майдані м. Києва «Акту Злуки». Оцініть цей історичний документ. Обов’язково пов’яжіть цей матеріал з сучасністю.

Наприкінці роботи вкажіть основні причини поразки української демократичної революції.

Література:

Винниченко В.К. Відродження нації. Ч. 1, 2. – К., 1990.

Горелов В. Павло Скоропадський – гетьман Української держави. – К., 1995.

Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. - Львів, 1995.

Литвин С. Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана. – К., 2001.

Новітня історія України (1900-2000). – К., 2002.

Павленко Ю., Драмов Ю. Українська державність у 1917-1920 рр. – К., 1995.

Політична історія України. – К., 2004.

Причини загибелі УНР // Державність. – 1992 .- №. 2.

Реєнт О. Павло Скоропадський. – К., 2003.             

Солдатенко В.Ф. Українська революція. Концепція та історіографія. -К., 1997.

Скоропадський П. Спомини. – К., 1992.

Стерчо П. Карпато-Українська держава: До історії визвольної бо­ротьби карпатських українців у 1919-1939 рр. - Львів, 1994.

Феденко П. Влада Павла Скоропадського. – К., 1996.

Завдання 10. Формування та утвердження радянського ладу в Україні (1920-ті роки)

ПЛАН

Міжнародне і внутрішнє становище України на початку 20-х років. Утвердження радянського устрою в Україні в процесі утворення СРСР.

Україна в умовах нової економічної політики. Кризи НЕПу та їх наслідки.

Політика українізації.

Відповідь на зазначені питання даної теми необхідно розпочати з аналізу міжнародного становища Української Соціалістичної Радянської республіки. При цьому зверніть увагу на те, що ряд країн, регіону Балтійського моря, після розвалу Російської імперії отримали незалежність. В якому ж стані опинилася, починаючи з 1920 р. Україна? Чи зуміла вона стати суверенною, чи як і раніше була підпорядкована Росії? Ознайомившись з рекомендованою літературою, дайте відповідь на ці питання. Підкресліть, що більшовицький уряд в Україні на початку 1920-х рр. отримав можливість активізувати свою зовнішньо-політичну діяльність. Назвіть основну мету більшовиків на міжнародній арені. Перерахуйте країни з якими було встановлено дипломатичні відносини в цей час. Визначіть, що отримала від цього Україна в політичному і економічному плані. Охарактеризуйте відносини з Польщею до підписання 18.03.1921 р. мирного Ризького договору і – після . Потребують аналізу і стосунки УСРР з великими державами Європи в тому числі й Росією. Говорячи про РСФРР, скажіть, що її більшовицький уряд в середині 1922 р. взяв курс на витіснення України з міжнародної арени. В чому це проявилося і до чого призвело?

Відповідь на наступне питання розпочніть з характеристики внутрішнього становища в країні. Дайте оцінку розвитку економіки, розкажіть про становище в промисловості, на транспорті, про ситуацію і проблеми розвитку сільського господарства, про голод 1921-1922 рр. Визначіть причини кризового стану української економіки. Підкресліть, що економічний занепад призвів до політичної нестабільності. Покажіть, як радянська влада України і Росії реагувала на це, шукаючи виходів із скрути, яка склалася в країні.

Аналіз подій, пов’язаних з утворенням Радянського Союзу, розпочніть з висвітлення положень національної політики більшовиків, спрямованої на формування багатонаціональної країни через об’єднання радянських республік. Зверніть увагу, що цей процес в Україні розпочався з часів війни за незалежність і пройшов декілька етапів.

Зазначте, що 30 грудня 1922 р. І Всесоюзний з’їзд Рад затвердив декларацію про створення Радянського Союзу. Назвіть республіки, які ввійшли до його складу і підкресліть, що в цей період Україна вступила в останню фазу ліквідації свого суверенітету і остаточно його втратила з прийняттям у 1924 р. Конституції СРСР.

Зверніть увагу на найголовніші положення цього документу. Дайте йому характеристику. Одночасно вкажіть, чи змогли республіки, що входили до СРСР, скористатися цими положеннями.

Водночас підкресліть, що збереження за Україною статусу хай навіть формальної, але окремої державної одиниці створювало можливість хоч якось зберігати українську національну самобутність.

Відповідаючи на друге питання, зазначте, що одним з кроків на шляху до виходу з економічної та політичної кризи було запровадження нової економічної політики (НЕП). Охарактеризуйте її. Визначіть її суть, як вона втілювалася в життя в сільському господарстві, промисловості, фінансах, торгівлі, на який термін запроваджувалася. Охарактеризуйте кризи НЕПу. Назвіть причини згортання нової економічної політики наприкінці 1920-х років.

Утворення СРСР не припинило гостроти національного питання. Українці відіграли особливу роль в житті країни. З 69 млн. неросіян, які проживали у Радянському Союзі, українське населення становило 31 млн. (44%). Проте ці цифри перебували у різкій невідповідності до частки українців у партійно-державному апараті.

Студенту необхідно проаналізувати цю ситуацію, навести конкретні цифри, які свідчать про малу кількість етнічних українців в уряді, керівництві комсомолу, профспілок і Компартії. При цьому зверніть увагу на мовну проблему, яка виникла на початку 1920-х рр. в УСРР. Підкресліть, що тільки 11% особового складу КП(б)У вважали рідною мову українську, а розмовляли нею ще менше – всього 2%.

Зазначте, що московське більшовицьке керівництво вбачало в цьому значну загрозу для соціалістичного будівництва і щоб цього позбутися ХІІ з’їзд Російської компартії більшовиків у 1925 р. проголосив політику “коренізації” партійно-державного апарату у неросійських республіках. Назвіть основні положення і завдання цієї політики. Скажіть, що в Україні вона називалася “українізацією”. Її другим аспектом було створення необхідних політичних та економічних умов для розвитку національних меншин. Варто вказати, що суть політики “коренізації” полягала в спробі більшовиків, в тому числі і українських, очолити і взяти під контроль процес національного відродження.

Вкажіть, що паралельно з здійсненням українізації в сфері державного будівництва значні позитивні зміни відбувалися в культурі, освіті, науці. Охарактеризуйте розвиток освіти. Зверніть увагу на ліквідацію неписемності населення, відкриття шкіл, середньо-спеціальних і вищих навчальних закладів, запровадження в них української мови. Варто сказати. що зростання мережі україномовних навчальних закладів здійснювалося одночасно з розвитком наукових досліджень у Всеукраїнській академії наук (ВУАН), в тому числі і в галузях українознавства. Розкажіть про різке збільшення кількості української преси, україномовних театрів, кіно.

Література:

Божанов В.А. Восхождение к абсолютной власти: Большевики и советское государство в 20-е годы. – Минск, 2004.

Далікевич Я. Українізація: причини і наслідки // Слово і час. – 1990. - № 8.

Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939). – К., 1999.

Король В.Ю. Історія України. – К., 2005.

Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Харків, 2007.

Політична історія України. – К., 2001.

Цвілюк С.А. Українізація України: тернистий шлях національно-культурного відродження доби сталінізму. – Одеса, 2004.