Контрольна робота з історії України

Студента машинобудівного факультету

Гр. ЗМБ П1-1, шифр 0478

Сергієчка Івана Володимировича.

Історія України

(Історія створення української державності)

Змістовий модуль І.

Історія України з найдавніших часів до початку ХХ ст.

Тема 1. Витоки українського народу­ та його державності.

Україна княжої доби.

Перші державні утворення на території України. Передумови, теорії походження та основні етапи розвитку Київської Русі. Особливості соціально-політичного устрою Давньоруської держави. Причини та наслідки роздробленості Київської Русі. Роль Галицько-Волинського князівства в тогочасній Європі. Оцінка місця та значення Давньоруської держави у контексті європейської й світової історії.

Тема 2. Україна у складі Польщі. Козацька доба.

Процес входження й становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Вплив Кревської, Люблінської та Берестейської уній на подальшу долю українських земель. Основні погляди на походження українського народу та етапи його формування. Причини виникнення козацтва. Роль та місце Запорізької Січі в історії української народу та європейській історії.

Тема 3. Визвольна війна українського народу середини ХУІІ ст. Формування української держави.

Передумови, причини, рушійні сили, перебіг основних подій та історичні наслідки національно-визвольної війни сер. ХУІІ ст. Формування Б.Хмельницьким козацько-гетьманської держави, її ознаки. Пошуки союзника в боротьбі проти Речі Посполитої. Переяславська Рада 1654 р. та її історична оцінка. „ Березневі статті” Б.Хмельницького, їх мета та зміст. Характеристика видатних постатей періоду.

Тема 4. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація

Української автономної державності.

Причини та наслідки політичної кризи української автономії. Спроби П.Дорошенка й І.Мазепи об’єднати українські землі. Участь України у Північній війні. Полтавська битва та її історична оцінка. Процес колоніального наступу на українську державність з боку російського царизму. Причини обмеження та ліквідації автономії України. Заборона гетьманської влади в 1764 р. Причини зруйнування Запорізької Січі в 1775 р. Історичне значення Запорізької Січі й Гетьманщини в історії українського народу.

Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської   

Імперій (друга пол. ХУІІІ - ХІХ ст.).

Територіальні зміни на Лівобережній та Правобережній Україні. Декабристський рух в Україні. “Руська правда” П.І. Пестеля. Початок національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство та його програмні документи. Формування української нації та національної свідомості

Тема 6. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.).

Криза феодальних відносин. Аграрна реформа 1861 р. та її результати в українському селі. Буржуазні реформи 60-70-х рр., їх значення для подальшого розвитку України. Суспільно-політичні течії в другій пол. XIX ст.: народницький та громадівський рухи. Виникнення українських політичних партій. Україна в революції 1905-1907 рр.: боротьба за автономію. Столипінська аграрна реформа.

Змістовий модуль ІІ.

Україна в ХХ – ХХІ ст. Розбудова незалежної держави

Тема 7. Українська національна революція

Рр.

Розстановка політичних сил напередодні революції. Створення Української Центральної Ради: її соціальна база й програма. Практичні кроки на шляху від культурно-національної автономії до територіальної. Проголошення незалежності УНР. Політика П.Скоропадського й Директорії. Утворення ЗУНР. Акт Соборності України. Причини поразки УЦР, урядів П.Скоропадського й Директорії. Перемога радянської влади та її політика „воєнного комунізму.

Тема 8. Міжвоєнний період історії українського народу

 ( 1921- 1939 рр.).                                       

 Причини переходу від „воєнного комунізму” до нової економічної політики, її зміст. Спроба створити ринкову економіку з елементами державного регулювання. Політична дискусія щодо національного питання. Пошуки оптимальної форми об’єднання республік і створення СРСР. Політична оцінка входження України до його складу. Політика коренізації: форма, зміст і результати. Прискорена індустріалізація й суцільна колективізація та їх наслідки. Голодомор 1932–1933 рр. Встановлення тоталітарного режиму, формування культу особи Сталіна.

Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами

 ( 1921- 1939 рр.).

Наслідки Першої світової війни для України. Перехід частини західноукраїнських земель до складу Польщі, Румунії й Чехословаччини. Загострення національного питання на окупованих землях. Український визвольний рух. Західноукраїнське питання в європейській політиці. Боротьба різних політичних сил за вплив на Західну Україну. 

Тема 10.  Україна в роки Другої світової війни ( 1939- 1945 рр.).

Радянсько-німецький договір 1939 р. Приєднання Західної України до УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Трагедія Південно-Західного фронту. Причини поразок Червоної армії в 1941- 1942 рр. Антифашистський рух опору. Основні битви Великої Вітчизняної війни. Битва за Дніпро. Звільнення Києва. Остаточне визволення України у 1944 році. Оцінка ОУН- УПА. Наслідки Другої світової війни для України.

Тема 11. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України в другій пол. 40-х – на поч. 80-х рр. ХХ ст.

Труднощі відродження економіки в післявоєнний період. ХХ з’їзд КПРС: викриття культу особи Сталіна. Реабілітаційні процеси. Соціально-економічні реформи М.С.Хрущова. Демократизація духовного життя. Парадокси хрущовської „ відлиги”. Дисидентський рух “шістдесятників Наростання кризових явищ в економічному та духовному житті. Політика русифікації.

Тема 12. Національно - державне відродження українського народу. Незалежна Україна в сучасному світі.

       Політика М.Горбачова: досягнення та прорахунки. Розпад СРСР. Декларація про державний суверенітет України. Створення багатопартійної системи. Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум 1990 р. Вибори Президента Державне будівництво суверенної України. Прийняття Конституції України 1996 р. Політика роззброєння України. Міжнаціональні та міжконфесійні відносини. „Помаранчева” революція 2004 р. Конституційна реформа. Внутрішня політика Української держави. Головні напрямки зовнішньої політики. Місце України в сучасному світі.

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Завдання 1. Зародження української державності. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.

 ПЛАН

Походження і розселення слов’ян. Суспільний розвиток східнослов’янських племен.

Витоки державності, виникнення держави Київська Русь. Основні етапи становлення і розвитку давньоруської державності. Державно-політичний устрій Київської Русі, її суспільний лад. Внутрішня і зовнішня політика. Хрещення Русі та його історичне значення. Причини феодальної роздробленості та розпаду Київської Русі. Ії історична спадщина.

Галицько-Волинське князівство – продовження традиції русько-української        

Державності (перша половина XIII – друга половина XIV ст.). Державний та суспільний лад. Історична доля Галицько-Волинської держави.

Перед тим, як перейти до висвітлення історичних процесів, пов’язаних з життям слов’ян, слід зробити невеликий вступ до теми, вказати, що у І тис. н.е. на історичну арену центральної і східної Європи стрімко виходять слов’яни – одна з основних гілок давньоєвропейського населення, що усвідомили свою відмінність від інших, неслов’янських племен і народів. Зверніть увагу на те, що сучасні українці є однією з гілок історичного слов’янства, що велика кількість східнослов’янських племен проживала на теперішній українській землі.

Зазначте, що важливим питанням є проблема етногенезу і розселення слов’ян. Вкажіть, що першими про слов’ян писали грецькі, римські, готські вчені. Відомо, що Йордан підкреслював, що слов’яни походили від одного кореня і відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів.

Аналізуючи соціально-економічний та політичний розвиток східних слов’ян, скажіть, що доба VI-IX ст. в історії східних слов’ян характеризується глибокими якісними змінами, визріваннями та становленням тих факторів суспільного життя, що сприяли виникненню у ІХ ст. Давньоруської держави.

Переходячи до відповіді на друге питання, спочатку проаналізуйте історію племінних союзів, особливу увагу при цьому зверніть на полянський союз. Розкажіть про поступовий перехід цього народу до руської державності. Назвіть основні умови народження Київської Русі, як політичні, так і соціально-економічні. Визначіть основні ознаки існування державності у ранньосередньовічному суспільстві. Охарактеризуйте основні етапи розвитку давньоруської держави.

Зробіть повідомлення про перших київських князів, їх внутрішню і зовнішню політику. Головну увагу зосередьте на характеристиці правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Зазначте, що правління Володимира започаткувало новий етап в історії Київської Русі – період піднесення та розвитку. Проаналізуйте шлях Володимира до християнства, з чого він розпочався. Визначіть позитивні наслідки запровадження християнства.

Характеризуючи правління Ярослава, підкресліть, що всі свої зусилля він спрямовує на посилення єдності, централізацію держави, її європеїзацію. Посилаючись на свідчення літописців, зазначте, що він був не стільки князем-завойовником, скільки князем-просвітителем.

При характеристиці третього, останнього етапу розвитку Київської Русі, зазначте, що розпад великих імперій – закономірне явище у світовій історії, що ці процеси характерні для різних періодів людської цивілізації. Говорячи про початок феодальної роздробленості, зверніться до її причин; зверніть увагу на те, що ці причини носили як внутрішній, так і зовнішній характер, а також були як політичними, соціально-економічними, так і релігійними.

Закінчуючи роботу над другим питанням, зазначте, що одинадцять століть тому східні слов’яни створили свою першу державу, яку літописці називали Руською землею, а вчені-історики – Київською або Давньою Руссю. Варто зауважити при цьому про її велич, економічний, політичний та культурний розвиток.

Вивчаючи літературу до останнього питання зверніть увагу на те, що паралельно з появою нового об’єднуючого центру в районі Володимира і Суздаля, наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. навколо Галичини і Волині розпочинається процес формування нової держави – Галицько-Волинського князівства, лідери якого стають на шлях об’єднання південних руських земель. Але раніше, ніж розповісти про це, студенту потрібно розказати про складові цієї країни – Галичину та Волинь, їх самостійний розвиток.

Далі охарактеризуйте правління Романа Мстиславовича (1170-1205 рр.), який у 1199 р., сівши на Галицький престол, об’єднує Волинь і Галичину і створює нову політичну одиницю на карті Європи – Галицько-Волинське князівство. Згодом перейдіть до князювання Данила Галицького, його діяльності зі збирання південних руських міст, формування державного апарату, боротьбу з галицькими боярами, будівництво нових міст тощо. Зазначте, що важливим кроком діяльності Данила Галицького була боротьба з монголо-татарською навалою; назвіть конкретні кроки у цьому напрямку і результати втілення їх у життя.

Наприкінці проаналізуйте політику наступників Данила аж до 1340 р. – часу занепаду Галицько-Волинського князівства. Назвіть причини втрати державності на території сучасної України у 40-х рр. ХІV ст. Насамкінець, покажіть історичне значення Галицько-Волинського князівства.

            Література: