Ліквідація царизмом автономії України.

Розпочинаючи роботу зазначте, що після важкої хвороби 06.08.1657 р. помер Богдан Хмельницький, що його смерть стала поворотним моментом в історії Козацької держави, загостривши боротьбу за владу.

Розкажіть про усунення І. Виговським династії Хмельницьких від влади, як це трапилося, які причини призвели до державного перевороту. Проаналізуйте стосунки з Варшавою і Москвою. Згадуючи про контакти з Польщею, дайте оцінку умовам Гадяцького договору.

Опишіть розвиток подій на українській землі згодом, чим закінчилося гетьманування І.Виговського і як знову прийшов до влади Ю.Хмельницький. Охарактеризуйте його політику, зверніть увагу на те, що Ю.Хмельницький для збереження української державності обрав тактику не прямого протистояння, а обережної гри на суперечностях між Москвою та Варшавою. Водночас вкажіть, що вже на початку свого другого гетьманування він припустився фатальної помилки і під тиском московських воєвод підписав Переяславські статті 27.10.1659 р., які фактично перетворили Україну на автономну частину Росії.

 Зверніть увагу на те, що підписаний Ю.Хмельницьким Слободищенський трактат став початком територіального розколу України. Охарактеризуйте внутрішнє становище в країні у 1661-1663 рр., розкажіть про загострення громадянської війни і боротьбу за владу.

Потребує детального аналізу і ситуація, що склалася у середині 1660-х рр., і яка привела державу до Руїни. Назвіть причини цієї трагедії, розкажіть про становище на Правобережній і Лівобережній Україні, про гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, Д. Многогрішного та інших. Особливе місце в цій групі гетьманів виділіть для П. Дорошенка, політика, воїна, людини, яка робила все для того, щоб об’єднати українські землі, відродити українську державність.

Закінчуючи перше питання вкажіть, що непорозуміннями і суперечностями, які виникли в українському суспільстві, вміло скористалися сусіди – Варшава і Москва, і без згоди українців розділили Україну між собою на Правобережну і Лівобережну (Андрусівське 1667 р. перемир’я і Вічний мир 1686 р.).

Отже, територіальний розкол призвів до глибокої кризи та повної деморалізації суспільства, до поступової втрати незалежності.

У другому питанні зазначте, що у 60-80 роках ХVII ст. Україна потрапила у скрутне соціально-економічне і політичне становище. Лівобережжя і Слобожанщина перебувала під контролем Росії, Правобережжя – Польщі і частково під протекторатом Туреччини.

В таких умовах гетьманом на Лівобережній Україні у 1687 р. стає І. Мазепа. Охарактеризуйте цю історичну постать, його походження, освіту та виховання, діяльність при польському дворі, а також після повернення в Україну.

Розкажіть про гетьманування І. Мазепи. Вкажіть, що своє правління гетьман розпочав як політик чітко промосковської орієнтації, про що свідчить підписані ним “Коломацькі статті”. Проаналізуйте їх, особливу увагу зверніть на ті положення, які обмежували права українського народу і владу гетьмана і розширювали російську присутність в Україні. Водночас зробіть акцент на українсько-російських відносинах в кінці ХVII – на початку ХVIIІ ст. зазначте, що Петро І перетворює Україну фактично на свою заложницю при вирішенні великодержавницьких проблем, особливо після початку Північної війни.

Зверніть увагу на внутрішню політику І. Мазепи, його стосунки з старшиною, простим народом, меценатську діяльність в культурі й освіті, в будівництві церков і громадських приміщень.

Важливо показати, що політичні і господарські обмеження Гетьманщини неминуче призводили до невдоволення й зростання опозиційних настроїв в Україні, в тому числі й І. Мазепи. У 1705-1706 рр. він розпочинає таємні переговори зі шведами. Назвіть основні причини таких кроків гетьмана і на що вони були спрямовані, чого він хотів цим досягти і чи вдалося йому це зробити.

У жовтні 1709 р. неподалік м. Бандери І. Мазепа помирає. Гетьманом у вигнанні став Пилип Орлик. Розкажіть про нього, його політичну діяльність до смерті І. Мазепи і згодом, про спробу нового керманича українців знайти союзників у боротьбі за незалежність України, про спробу вийти з військом на українську землю. Але головним у цьому питанні є “Конституція прав і вольностей Війська Запорізького”, підготовлена Пилипом Орликом у м. Бендери у 1710 р. Охарактеризуйте основні положення цього документа, характерною рисою якого є органічне поєднання традиційності й новаторства, спрямованих на політичну та церковну незалежність України, дотримуючись єдності Правобережної та Лівобережної її сторін. Зверніть увагу на розширення демократичних засад у суспільстві, на обмеження влади гетьмана і створення парламенту, на соціальні питання зазначені у Конституції.

Вкажіть, що цей документ був одним з перших в історії людства, але через відсутність української державності не був втілений у життя.

Продовжуючи роботу, зверніть увагу на події першої половини ХVШ століття. Визначіть етапи російської політики в українському питанні. Дайте характеристику наступу російського царизму на українську автономію в різні проміжки часу. Розпочніть з аналізу діяльності Петра І стосовно України з кінця ХVП ст. по 1725 рр. – часу знищення Батурина, перенесення столиці Гетьманщини до Глухова, знищення Чортомлицької Січі, ліквідації гетьманського управління, запровадження Малоросійської колегії тощо.

 Підкресліть, що з приходом до влади в Росії Катерини ІІ розпочався новий наступ на українську автономію і Запорозьку Січ. Проаналізуйте російську політику стосовно України Катерини ІІ. Розпочніть з її ставлення до гетьманського правління, зазначте, що у 1764 р. гетьманство в Україні було ліквідовано назавжди і замість нього запроваджена Малоросійська колегія, розпочався процес централізації та русифікації, який закінчився ліквідацією козацтва у 1775 р. і Запорозької Січі, полково-сотенного, адміністративно-територіального устрою, запровадження кріпацтва.

Підсумовуючи вкажіть, що в останній чверті ХVШ ст. Російською імперією на довгі роки була ліквідована українська державність. Назвіть причини цього.

Література:

Антонович В. Про козацькі часи на Україні. - К., 1991.

Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. - К., 1993.

Величко С. Літопис :У 2т. - К., 1991.  

Вивід прав України. - Львів., 1991.                     

Гетьмани України :Історичні портрети. - К., 1991.

Гуржій 0.І. Українська козацька держава в другій половині ХVII ст. - К., 1992.

Гуржій 0.І. Українська козацька держава в другій половині XVII - XVIII ст. -К., 1996.

Іван Мазепа і Москва : Історичні розвідки і статті. - К., 1994.

Крупницький Б.Д. Гетьман Пилип Орлик (1672-1742) : Його життя і доля. - К., 1991.

Король В.Ю. Історія України. – К., 2005.

Павло Полуботок - український гетьман. - К., 1990.

Політична історія України. – К., 2004.

Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. - К., 1994.

Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української Конституції.- К., 1993.

Смолій В.А., Гуржій 0.І. Як і коли почала формуватися українська нація.-К.,1991.

Субтельний 0. Мазепинці. Український сепаратизм на початку ХVIII ст. - К., 1994.

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків :У 3 т. - Львів, 1990-1992.

     Завдання 6. Українське національне відродження ХІХ ст.

  ПЛАН

Декабристський рух в Україні.

Програма та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

Вплив на національне відродження громадівського руху.

Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. “Руська трійця”.

Розгляд першого питання доцільно розпочати з причин національного відродження та зародження перших політичних організацій в Україні. Визначіть передумови відродження національної свідомості, причини появи, суть і значення масонства й декабристського руху, розгляньте діяльність Кирило-Мефодіївського товариства та його програмні ідеї.

Туга за козацькою славою й Гетьманщиною та невдоволення політикою самодержавства сприяло відродженню національної свідомості. Одним з виявів волелюбних прагнень стала поява в Україні таємних політичних організацій. Їх різновидом було масонство. Найбільша масонська ложа була заснована у Полтаві під назвою “Любов до істини”, членом якої був І.П.Котляревський. Масони цікавились суспільно-політичними та національними питаннями, висловлювали ліберальні ідеї щодо державного розвитку.

Невдоволення самодержавно-кріпосницьким режимом серед частини офіцерів-дворян, які ставили за мету змінити існуючий лад, виявилось у декабристському русі, тісно пов’язаному з Україною. Зокрема, у Тульчині існувала філія московського “Союзу благоденства”, що стала основою Південного товариства, яким керував теоретик декабристського руху П.Пестель. Проте декабристи не надавали належного значення національному питанню.