Модифікація товарної номенклатури.

Модификация тов. номенклатуры относится к инновационной деятельности, поетому ето один из етапов инновационой политики.

Тоесть на ринов выводится новая товарная линия, со всеми рисками ее провала или удачи.

Товарна номенклатура — сукупність усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, які компанія пропонує покупцям. Наприклад, товарна номенклатура компанії «Avon» містить чотири основні асортиментні групи товарів — косметику, ювелірні вироби, модний одяг і побутові прилади, до кожної з яких належить кілька товарів (або товарних підгруп). Товарній номенклатурі кожного підприємства властиві чотири важливі характеристики: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

Широта товарної номенклатури — кількість асортиментних груп, які випускає компанія.

Насиченість товарної номенклатури — загальна кількість окремих товарів, які становлять номенклатуру. Так, у компанії «Procter&Gamble» кожне найменування представлено кількома марками.

Глибина товарної номенклатури — кількість варіантів виконання кожної торгової марки (товару) в межах асортиментної групи.

Гармонійність товарної номенклатури — ступінь схожості між товарами різних асортиментних груп із погляду їхнього кінцевого використання, умов виробництва, каналів розповсюдження або інших показників.

4. Етапи розробки і виведення нових товарів на ринок: загальна характеристика.

Новий товар — це кінцевий результат творчого пошуку, що суттєво поліпшує розв’язання певної проблеми споживача або проблеми, яка раніше не розв’язувалась.

Процедура перевірки та відбору нових товарів (від ідеї до випуску) містить такі стадії:

-Генерування ідеї. Ідеї нових товарів виникають у дослідницьких лабораторіях і конструкторських бюро на підставі опитування споживачів, спостереженням за ставленням споживачів до таких товарів на виставках або ярмарках, звітів та пропозицій торговельних агентів, досліджень недоліків продукції, що виробляється, вивчення тенденцій у конструкторській діяльності конкуруючих фірм, аналізу інформації постачальників та патентної інформації, вивчення думок екпертів з техніки і технології, оцінки переваг та недоліків власної продукції тощо. У процесі розроб­ки ідей товару необхідно керуватися вимогами найбільшої безпеки, економічної доцільності та повної відповідності функції виробу умовам навколишнього середовища.

До найпоширеніших методів прогностики відносять фактографічні та експертні методи. Фактографічні методи передбачають використання кількісної інформації про факти та явища, що спостерігалися раніше.

-Попередній аналіз можливостей виробництва і збуту. На цьому етапі з’ясовують сумісність ідеї товару з поточною виробничо-збутовою діяльністю підприємства, тобто зв’язок нового товару з погляду технології і принципів збуту з продукцією, що випускаєтся. Аналізується достатність виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів для освоєння товару.

-Аналіз чинників економічної доцільності випуску нової продукції. З цією метою беруть до уваги:

¨ прогнози попиту

¨ прогнози

¨ конкуренція

¨ необхідні інвестиції

¨ прибутковість

Проектування товару. На цьому етапі проектують сам товар, його параметри, дизайн, упаковку, визначають назву або марку товару, виготовлюють дослідні зразки.

Як правило, вихідним документом для проектування продукції є технічне завдання (ТЗ) із техніко-економічними вимогами до продукції, що визначають її споживчі властивості та ефективність використання.

-Випробування дослідних зразківвідбувається спочатку на стендах виробника, потім у реальнихумовах експлуатації споживачем.

-Розвиток виробництва і збуту. На цьому етапі розробляється детальний план виробництва нового товару. Досліджуються джерела постачання матеріалами, компонентами, обладнанням, готуються робочі креслення, здійснюється запуск товарів у вироб­ництво. Паралельно розробляються заходи зі збуту — від реклами до організації технічного обслуговування.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 22

Порівняльна характеристика кількісних та якісних маркетингових досліджень.

Якісне дослідження може відповідати на питання "як?" і "чому?". Даний тип досліджень дозволяє отримати дуже докладні дані про поведінку, думці, поглядах і відношенні дуже невеликої групи осіб. При цьому, отримані дані не можуть бути виражені кількісно (за рідкісним винятком), проте дають хороше уявлення про образ думок споживачів. Таким чином, якісні дослідження незамінні при розробці нових товарів, рекламних кампаній, вивченні іміджу фірм, торгових марок та вирішенні інших подібних завдань.

Основними методами якісних досліджень є: фокус-групи, глибинні інтерв'ю та аналіз протоколу. Далі докладніше розглянемо кожен з вищенаведених методів:

 Фокус-група являє собою групове інтерв'ю, що проводиться модератором у формі групової дискусії за наперед розробленим сценарієм з невеликою групою "типових" представників досліджуваної частини населення, подібних за основним соціальним характеристикам.

 Глибинне інтерв'ю - слабоструктурованих особиста бесіда інтерв'юера з респондентом у формі, що спонукає останнього до докладних відповідей на поставлені запитання.

 Аналіз протоколу полягає в приміщенні респондента в ситуацію ухвалення рішення про покупку, в процесі якого він повинен детально описати всі фактори, якими він керувався при прийнятті цього рішення.

Кількісне дослідження відповідає на питання "хто?" і "скільки?". Даний тип досліджень, на відміну від якісного, дозволяє отримати виражену кількісно інформацію по обмеженому колу проблем, але від великої кількості людей, що, в свою чергу, дозволяє обробляти її статистичними методами і поширювати результати на всіх споживачів. Кількісні дослідження допомагають оцінити рівень популярності фірми або марки, виявити основні групи споживачів, обсяги ринку і т.п.

Основні методи кількісних досліджень - це різні види опитувань і аудит роздрібної торгівлі (retail audit).

1.Опитування передбачає з'ясування думки респондента по певному колу включених в анкету питань шляхом особистого або опосередкованого контакту інтерв'юєра з респондентом.

· Поштове опитування,

· телефонне інтерв’ю,

· особисте інтерв’ю.

2.Аудит роздрібної торгівлі включає в себе аналіз асортименту, цін, дистрибуції, рекламних матеріалів у роздрібних точках по досліджуваній товарній групі.