Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Різновиди опитувань у кількісних дослідженнях.




 

Залежно від способу збирання інформації опитування поді­ляють на низку різновидів.

Опитування за допомогою анкет, відповіді на запитання яких фіксує інтерв'юер. Такий спосіб уможливлює керування процесом опитування, використовування наявного зворотного зв'язку, атмосферу довіри між сторонами, допомагає респонден­тові правильно зрозуміти запитання, вчасно коригувати їх, вра­ховувати рівень знань аудиторії тощо. Разом із тим його прове­дення потребує значного часу, високого рівня підготовки інтерв'юерів, відповідних коштів.

Опитування із. використанням анкет, на запитання яких респондент відповідає самостійно, без участі інтерв'юера. Для такого опитування характерною є відносно низька вартість, мож­ливість отримання самостійних, неупереджених відповідей.

За місцем проведення опитування поділяють на такі, що мо­жуть проводитися вдома у респондента, в торгових закладах і в спеціально підготовлених приміщенях.

Опитування ресцондентів удома. Такий метод особливо корисний, якщо передбачається довготривале інтерв'ю, яке дає можливість дослідникам отримати великі обсяги потрібної ін­формації.

Опитування в торгових закладах. Головна особливість та­кого опитування полягає в тому, що респондент є представником тієї цільової групи, яка цікавить дослідника.

Опитування респондентів можна проводити із застосуванням паперових анкет або комп'ютерів.

Особисте опитування із використанням комп'ютера

Фактично це різновид особистого структурованого інтерв'ю, коли спожива­чеві пропонують вносити свої відповіді замість паперової ан­кети безпосередньо в комп'ютер.

Залежно від засобів зв'язку інтерв'юера і респондента опи­тування можна проводити безпосередньо (особисто), телефоном, поштою (зокрема електронною) та через Інтернет.

2. Дослідження конкурентного середовища за методом вивчення дії п’яти сил конкурентного середовища.

конкуренція — це властиве товарному виробництву змагання (боротьба) між окремими суб'єктами господарювання (конкурентами) за вигідніші умови виробництва та збуту товарів, а отже, за можливість досягнення вищих результатів своєї діяльності.

 

Аналіз конкурентного середовища — це дослідження конку­рентної структури ринку, його часток, конкурентної поведінки, що превалює в даний час, сили конкурентних бренді в, природи конку­рентних переваг, їх сили й стабільності.

Ядром моделі є конкуренція в галузі, тобто суперництво, що виникає між підприємствами, які виробляють продукти, здатні замінювати один одне.

Загрозою з боку нових учасників ринку (потенційних конкурентів). Та­кими є підприємства, що зацікавлені у вході в нову галузь чи ри­нок і здатні при цьому подолати відповідні вхідні бар'єри. Поява таких підприємств робить конкуренцію потужнішою.

Ринкова влада постачальників є третьою силою, що визна­чає стан конкурентного середовища. Її вплив здійснюється завдя­ки певній можливості постачальників підвищувати ціни на свою продукцію.

Ринкова влада покупців виявляється в їхніх можливостях вимагати зниження цін, підвищення якості продукції й надання додаткових послуг.

Загроза з боку товарів-замінників (товарів-субститутів). Та­кі товари посилюють конкуренцію, якщо вони кращі за наявні за співвідношенням «якість—ціна» або «якість—ефективність». Саме ці співвідношення й підлягають дослідженню. Крім цього, слід також аналізувати витрати, які можуть виникати в разі вхо­дження таких товарів на ринок.

3. Зміст товарної політики підприємств маркетингової орієнтації.

Товарна політика маркетингу — це комплекс заходів, у межах яких один чи кілька товарів використовують як основні інструменти виробничо-збутової діяльності підприємства. Метою товарної політики маркетингу є забезпечення прийняття таких рішень: — створення нових товарів (властивості, дизайн, марочна назва, упаковка, сервіс, гарантії, тощо);

 — напрямів модифікації та модернізації товарів;

 — щодо удосконалення товарного асортименту та товарної номенклатури (ширина, глибина, насиченість, гармонійність);

 — припинення випуску товарів.

Під час виконання завдань товарної політики повинен превалювати стратегічний підхід — довготривалий курс виробництва та/або реалізації товарів, що сприяє забезпеченню реалізації місії підприємства. Очевидно, що ухвалення таких рішень вимагає вивчення всіх питань, які формують товарну політику маркетингу.

Велику роль відіграє товарна політика маркетингу у збереженні та розвитку підприємства як цілісної соціально-економічної системи. Цілі підприємства, що є засобами реалізації його місії на ринку, умовно можна розподілити за трьома великими напрямами: відшкодування ресурсів; забезпечення гарантій збереження підприємства; створення умов для його зростання. Найбільш важливими показниками досягнення цих цілей вважають: обсяги збуту; відшкодування змінних і постійних витрат; прибуток та зниження собівартості; збільшення обсягів виробництва; частка ринку; розподіл ринку та робота з ним.

4. Етапи розробки і виведення нових товарів на ринок: генерація ідей нового товару.

Генерація ідей — систематично організований пошук ідей нових товарів. Існує багато способів генерувати постійний потік ідей. Головні джерела ідей нових товарів — внутрішні та зовнішні джерела.

Новий товар — це кінцевий результат творчого пошуку, що суттєво поліпшує розв’язання певної проблеми споживача або проблеми, яка раніше не розв’язувалась.

Внутрішні джерела ідей нових товарів: керівництво компанії, власний торговий персонал, працівники науково-дослідницького відділу компанії, інші працівники компанії (маркетологи, дизайнери тощо).

Зовнішні джерела ідей нових товарів: покупці, конкуренти, дистриб'ютори, постачальники, представники консалтингових компаній. Більшість нових ідей виникає всередині самої компанії. Науково-дослідницький відділ пропонує передусім проекти, які з'являються в період роботи над програмою розробки нових товарів, індивідуальні пропозиції дослідників та інших працівників. Важливе джерело — продавці, які повсякденно контактують з покупцем. Крім того, ідеї нових товарів можуть генерувати споживачі та партнери підприємства, а дізнатися про них можна шляхом проведення дослідження.

Відомо багато творчих методів пошуку нових ідей, серед яких: мозкова атака; конференція ідей; синектика; метод морфологічного аналізу; метод контрольних запитань; метод словесних асоціацій та інші.

Скористатися творчими методами можна як у межах підприємства, використовуючи інноваційний потенціал його працівників різного фаху, так і з залученням сторонніх фахівців, аматорів або просто потенційних споживачів.

 


ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 21










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-29; просмотров: 151.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...