Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Різновиди опитувань у кількісних дослідженнях.
Залежно від способу збирання інформації опитування поділяють на низку різновидів. Опитування за допомогою анкет, відповіді на запитання яких фіксує інтерв'юер. Такий спосіб уможливлює керування процесом опитування, використовування наявного зворотного зв'язку, атмосферу довіри між сторонами, допомагає респондентові правильно зрозуміти запитання, вчасно коригувати їх, враховувати рівень знань аудиторії тощо. Разом із тим його проведення потребує значного часу, високого рівня підготовки інтерв'юерів, відповідних коштів. Опитування із. використанням анкет, на запитання яких респондент відповідає самостійно, без участі інтерв'юера. Для такого опитування характерною є відносно низька вартість, можливість отримання самостійних, неупереджених відповідей. За місцем проведення опитування поділяють на такі, що можуть проводитися вдома у респондента, в торгових закладах і в спеціально підготовлених приміщенях. Опитування ресцондентів удома. Такий метод особливо корисний, якщо передбачається довготривале інтерв'ю, яке дає можливість дослідникам отримати великі обсяги потрібної інформації. Опитування в торгових закладах. Головна особливість такого опитування полягає в тому, що респондент є представником тієї цільової групи, яка цікавить дослідника. Опитування респондентів можна проводити із застосуванням паперових анкет або комп'ютерів. Особисте опитування із використанням комп'ютера Фактично це різновид особистого структурованого інтерв'ю, коли споживачеві пропонують вносити свої відповіді замість паперової анкети безпосередньо в комп'ютер. Залежно від засобів зв'язку інтерв'юера і респондента опитування можна проводити безпосередньо (особисто), телефоном, поштою (зокрема електронною) та через Інтернет. 2. Дослідження конкурентного середовища за методом вивчення дії п’яти сил конкурентного середовища. конкуренція — це властиве товарному виробництву змагання (боротьба) між окремими суб'єктами господарювання (конкурентами) за вигідніші умови виробництва та збуту товарів, а отже, за можливість досягнення вищих результатів своєї діяльності. Аналіз конкурентного середовища — це дослідження конкурентної структури ринку, його часток, конкурентної поведінки, що превалює в даний час, сили конкурентних бренді в, природи конкурентних переваг, їх сили й стабільності. Ядром моделі є конкуренція в галузі, тобто суперництво, що виникає між підприємствами, які виробляють продукти, здатні замінювати один одне. Загрозою з боку нових учасників ринку (потенційних конкурентів). Такими є підприємства, що зацікавлені у вході в нову галузь чи ринок і здатні при цьому подолати відповідні вхідні бар'єри. Поява таких підприємств робить конкуренцію потужнішою. Ринкова влада постачальників є третьою силою, що визначає стан конкурентного середовища. Її вплив здійснюється завдяки певній можливості постачальників підвищувати ціни на свою продукцію. Ринкова влада покупців виявляється в їхніх можливостях вимагати зниження цін, підвищення якості продукції й надання додаткових послуг. Загроза з боку товарів-замінників (товарів-субститутів). Такі товари посилюють конкуренцію, якщо вони кращі за наявні за співвідношенням «якість—ціна» або «якість—ефективність». Саме ці співвідношення й підлягають дослідженню. Крім цього, слід також аналізувати витрати, які можуть виникати в разі входження таких товарів на ринок. 3. Зміст товарної політики підприємств маркетингової орієнтації. Товарна політика маркетингу — це комплекс заходів, у межах яких один чи кілька товарів використовують як основні інструменти виробничо-збутової діяльності підприємства. Метою товарної політики маркетингу є забезпечення прийняття таких рішень: — створення нових товарів (властивості, дизайн, марочна назва, упаковка, сервіс, гарантії, тощо); — напрямів модифікації та модернізації товарів; — щодо удосконалення товарного асортименту та товарної номенклатури (ширина, глибина, насиченість, гармонійність); — припинення випуску товарів. Під час виконання завдань товарної політики повинен превалювати стратегічний підхід — довготривалий курс виробництва та/або реалізації товарів, що сприяє забезпеченню реалізації місії підприємства. Очевидно, що ухвалення таких рішень вимагає вивчення всіх питань, які формують товарну політику маркетингу. Велику роль відіграє товарна політика маркетингу у збереженні та розвитку підприємства як цілісної соціально-економічної системи. Цілі підприємства, що є засобами реалізації його місії на ринку, умовно можна розподілити за трьома великими напрямами: відшкодування ресурсів; забезпечення гарантій збереження підприємства; створення умов для його зростання. Найбільш важливими показниками досягнення цих цілей вважають: обсяги збуту; відшкодування змінних і постійних витрат; прибуток та зниження собівартості; збільшення обсягів виробництва; частка ринку; розподіл ринку та робота з ним. 4. Етапи розробки і виведення нових товарів на ринок: генерація ідей нового товару. Генерація ідей — систематично організований пошук ідей нових товарів. Існує багато способів генерувати постійний потік ідей. Головні джерела ідей нових товарів — внутрішні та зовнішні джерела. Новий товар — це кінцевий результат творчого пошуку, що суттєво поліпшує розв’язання певної проблеми споживача або проблеми, яка раніше не розв’язувалась. Внутрішні джерела ідей нових товарів: керівництво компанії, власний торговий персонал, працівники науково-дослідницького відділу компанії, інші працівники компанії (маркетологи, дизайнери тощо). Зовнішні джерела ідей нових товарів: покупці, конкуренти, дистриб'ютори, постачальники, представники консалтингових компаній. Більшість нових ідей виникає всередині самої компанії. Науково-дослідницький відділ пропонує передусім проекти, які з'являються в період роботи над програмою розробки нових товарів, індивідуальні пропозиції дослідників та інших працівників. Важливе джерело — продавці, які повсякденно контактують з покупцем. Крім того, ідеї нових товарів можуть генерувати споживачі та партнери підприємства, а дізнатися про них можна шляхом проведення дослідження. Відомо багато творчих методів пошуку нових ідей, серед яких: мозкова атака; конференція ідей; синектика; метод морфологічного аналізу; метод контрольних запитань; метод словесних асоціацій та інші. Скористатися творчими методами можна як у межах підприємства, використовуючи інноваційний потенціал його працівників різного фаху, так і з залученням сторонніх фахівців, аматорів або просто потенційних споживачів.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 21 |
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-29; просмотров: 191. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |