Причини створення невдалого нового товару.

Головною причиною невдач нових товарів на ринку є невідповідність нововведень цінностям і потребам споживачів, особливостям їхньої поведінки.

Важливою причиною невдач нових товарів є також недостатньо принципові відміни їхніх характеристик і властивостей від тих товарних пропозицій, які є сьогодні на ринку і стали вже звичними для споживачів.

Глобалізація конкуренції, посилення її впливу — це ще одна причина невдач нових товарів на ринку. Конкуренція, як один із головних факторів ринкової економіки, з одного боку, стимулює нововведення, з другого — заважає впровадити їх на ринок.

До невдач нових товарів на ринку можуть призвести ще кілька чинників зовнішнього впливу, як-от:

1. Загальна тенденція скорочення життєвого циклу товару. Новий товар, переходячи в категорію традиційних, може досить швидко відчути тиск наступної новинки, що, безперечно, скорочує час на розроблення належних маркетингових програм, пошуки нових ринків, збільшує вагомість можливих помилок.

2. Посилення законодавчих норм стосовно захисту навколишнього середовища та прав споживачів. Нові товари можуть не відповідати таким нормам, особливо коли йдеться про їх пропонування ринкам інших країн. Це може спинити впровадження товару ще на початкових етапах його життєвого циклу.

3. Збільшення марочного капіталу, тобто вартості додаткових грошових потоків, які виникають завдяки тому, що споживачі впізнають торгову марку підприємства. Нині споживачі все більше віддають перевагу відомим торговим маркам, а значить, щось нове натрапляє на все складніші перепони.

4. Старіння споживачів, тобто збільшення їхнього середнього віку (це особливо помітно нині в Європі). Така тенденція великою мірою пов’язана з попередньою, бо споживачі з віком виявляють більшу схильність до традиційних товарів, ніж до товарів-новинок.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 24

Порівняльна характеристика глибинних інтерв’ю та фокус-груп.

2. Сутність та призначення маркетингових досліджень у каналах розподілу підприємства.

Отже, маркетингові дослідження в каналах розподілу відіграють надзвичайно важливу роль у плануванні й організації ефективної роботи їх, а також діяльності фірм-виробників. Тому зрозуміло, що прогнозові дослідження збуту покликані сприяти досягненню цієї мети.

Делегування таких дослідницьких функцій ви­робником уможливлює розгляд найважливіших сфер, яких можуть стосуватися маркетингові дослідження посередників:

> дослідження кінцевих споживачів з метою визначення рів­ня їхньої обізнаності щодо наявних на даному ринку торгових марок, промо-акцій компаній-виробників, асортименту продукції, рівня та характеру обслуговування, надання сервісних послуг (зокрема порівняно з марками-конкурентами) тощо;

> дослідження інших елементів каналу розподілу (дрібних оп­товиків, підприємств роздрібної торгівлі тощо) з метою визначен­ня рівня їхньої задоволеності характером роботи з виробником та його продукцією, її асортиментом, програмами лояльності, спеціаль­ними пропозиціями, маркетинговою підтримкою тощо;

> дослідження конкурентних виробників аналогічної продук­ції та особливостей маркетингової роботи їх на даному ринку (наприклад, насиченості асортименту, особливостей надання сер­вісних послуг тощо).

маркетингові рішення в системі роз­поділу мають сприяти досягненню запланованих обсягів збуту продукції підприємства на конкретному ринку. Зрештою це ком­плекс заходів, які дають змогу реалізувати прогнозові розрахунки показників збуту.