Ендокринні органи, за патології яких розвивається

   синдром Кушинга:

 гіпофіз;

 епіфіз;

 надниркові залози;

 підшлункова залоза.

237. Частіше хворіють на цукровий діабет:

велика рогата худоба;

 кози;

коні;

 собаки.

238. Типові симптоми у тварин, хворих на цукровий діабет:

 глюкозурія;

 полакіурія;

 поліурія;

 спрага.

239. Основні показники для діагностики гіпотиреозу у тварин:

 брадикардія;

 тахікардія;

 енофтальм;

 екзофтальм.

Основні причини, що зумовлюють виникнення

   первинного гіпотиреозу у сільськогосподарських тварин:

 йодна недостатність;

 недостатність марганцю в раціоні;

 надмірна кількість фтору в питній воді і кормах;

 недостатність фтору.

241. Основні симптоми ендемічного зобу у тварин:

 тахікардія;

 брадикардія;

 екзофтальм;

 мікседема.

Основна причина виникнення білом’язової хвороби у молодняку

с.-г. тварин:

 нестача токоферолу;

 порушення білкового обміну;

 порушення вуглеводного обміну;

 нестача селену.

243. Гіпоглікемія поросят виникає за:

 переохолодження;

 перегрівання;

 глюкозурії;

 гіпогалактії свиноматок.

244. Гіпоглікемія поросят характеризується:

 гіпотермією;

 гіпертермією;

 судомами;

 тахікардією.

245. Рахіт – це:

 розлад Д-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну;

 розлад А-вітамінного обміну;

 розлад С-вітамінного обміну;

 розлад Е-вітамінного обміну.

246. Вітаміни, що не беруть участі у формуванні кістяка:

 А;

 В₁;

 D;

 Е.

247. Вітамін D₃ не синтезується у шкірі тварин:

 лошат;

 телят;

 поросят;

 цуценят.

248. Частіше хворіє на гіпопластичну анемію молодняк тварин:

 лошата;

 телята;

 поросята-сисуни;

 ягнята.

Основна причина гіпопластичної анемії у поросят раннього

   віку, це:

 нестача вітамінів В₂, В₁₂, В_С;

 нестача феруму;

 нестача купруму;

 нестача кобальту.

Мікроелемент, який не враховують під час складання

Повноцінних раціонів для молодняку з метою профілактики

гіпопластичної анемії:

 вміст феруму;

 вміст кобальту;

 вміст купруму;

 вміст селену.

Найважливіше значення в діагностиці хвороб підшлункової

   залози має визначення в крові:

 аспартатамінотрансферази;

 аланінамінотрансферази;

 α-амілази;

 γ-глутамілтранспептидази.

Основні правила регідратаційної терапії за діареї

   новонародженого молодняку:

 застосовувати ізотонічні розчини електролітів;

 застосовувати гіпертонічні розчини електролітів;

 враховувати ступінь зневоднення;

 використовувати лише за тяжкого перебігу хвороби.

253. Фактори, що сприяють розвитку паракератозу в поросят:

 дефіцит кальцію в раціоні;

 надмірна кількість кальцію в раціоні;

 дефіцит вітаміну А в раціоні;

 дефіцит купруму в раціоні.

254. Гемофілія – це:

 різке зменшення кількості тромбоцитів;

 здатність до крововтрат навіть за незначних пошкоджень

судин;

 порушення утворення протромбіну;

 симетричні набряки і крововиливи.

255. Для профілактики гіпопластичної анемії найбільш важливо:

 проводити заходи щодо запобігання травматизму;

 збалансувати раціон за вітамінами Вс, В₁₂, В₂, В_6;

 підбирати для парування сумісні батьківські пари;

 включати до раціону премікси, до складу яких входять залізо,

кобальт, купрум.

256. Для профілактики постгеморагічної анемії найбільш важливо:

 проводити заходи щодо запобігання травматизму;

 збалансувати раціон за мікроелементами (кобальт, купрум, ферум);

 підбирати для парування сумісні батьківські пари;

 профілактувати виразковий гастрит, хронічну гематурію, уролітіаз.

257. Відноситься післяродова гемоглобінурія до виду анемій:

 постгеморагічна;

 гіпопластична;

 гемолітична;

 дисгемопоетична.

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки може

призвести до анемії:

 гіпопластичної;

 гемолітичної;

 постгеморагічної;

 аутоімунної.

259. Основні зміни за гемолітичної анемії:

 білірубінурія;

 білірубінемія;

 олігоцитемія;

 іктеричність кон’юнктиви.

260. Гемолітична хвороба новонароджених поросят зумовлена:

 утворенням антитіл проти еритроцитарних антигенів, одержаних

за батьківською лінією, які викликають гемоліз еритроцитів;

 несумісністю батьківських пар за еритроцитарними антигенами;

 дефіцитом вітаміну Е, що скорочує тривалість життя і осмотичну

резистентність еритроцитів;

 дефіцитом фосфору в крові, що знижує гліколіз і активність АТФ в

еритроцитах, а це спричиняє порушення їх структури і гемоліз.

261. Малокрів’я, що виникає внаслідок крововтрати називається:

 гемолітична анемія;

 постгеморагічна анемія;

 токсична анемія;

 гіпопластична анемія.

Назвіть основний гуморальний фактор, що знаходиться

   в молозиві:

 імуноглобуліни;

 лізоцим;

 комплемент;

 інтерферон.

263. Основні симптоми за А-гіповітамінозу молодняку:

- паракератоз;

 гіперкератоз;

 ксерофтальмія;

 енофтальм.

264. Симптоми за гострого перебігу постгеморагічної анемії:

 анемічність видимих слизових оболонок;

 тахікардія;

 збільшення максимального артеріального тиску;

 гіпертермія.

Мінеральні підгодівлі, які використовують під час лікування

   D-гіповітамінозу поросят:

 кормову крейду;

 мононатрійфосфат;

 трикальційфосфат;

 динатрійфосфат.

266. Форма анемії, за якої показано введення 10 %-го розчину

   желатини:

 аліментарно-дефіцитна;

 гемолітична;

 мієлотоксична;

 постгеморагічна.

267. У діагностиці аутоімунних хвороб вирішальне значення має:

 виявлення антитіл у сироватці крові;

 аналіз раціону за вмістом протеїну;

 аналіз раціону за вмістом мікроелементів;

 аналіз раціону за вмістом вітамінів В₁₂, Вс, В₂.

268. Краще засвоюються імуноглобуліни у разі випоювання телят:

 примусового через зонд;

 підсисного;

 з відра;

 з поїлки.

269. Е-гіповітаміноз у птиці перебігає у формі:

 ексудативного діатезу;

 диспепсії;

 енцефаломаляції;

 м’язової дистрофії.

270. Факторами виникнення Е-гіповітамінозу у птиці є:

 згодовування жирів із високим перекисним числом;

 надлишок протеїну у раціоні;

 нестача селену у раціоні;

 нестача кальцію у раціоні.

Оптимальне кальцій-фосфорне співвідношення у раціонах

курей-несучок:

 1,0 – 1,5;

1,5 –2,0;

 2,5 – 3,0;

 3,0 – 3,5.

Тканина організму, що використовується у несучок під час

інтенсивної яйцекладки у разі зниження запасів Са, Р, і вітаміну D:

 медулярна кісткова тканина з порожнини кісток тазу, кінцівок

і ребер;

 кісткова тканина черепа і шийних хребців;

 м’язова тканина;

 сполучна тканина.

273. Симптоми D-гіповітамінозу птиці:

 нервові розлади;

 викривлення і м’якість кісток;

 знесення яєць без шкаралупи;

 анемічність слизових оболонок.

274. Для діагностики D-гіповітамінозу птиці застосовують:

 визначення загального кальцію і неорганічного фосфору в сироватці

крові;

 рентгенофотометрію;

 визначення активності лужної фосфатази;

 визначення вмісту вітаміну D в жовтку.

275. Причини А-гіповітамінозу у добового молодняку птиці:

 нестача каротину і вітаміну А в кормах;

 нестача вітаміну А і каротиноїдів в жовтку яєць;

 підвищений вміст нітратів у кормах;

 порушення температурного режиму при інкубації.