Патолого-морфологічні зміни у головному мозку у разі

справжньої епілепсії, це:

 ніяких, окрім дистрофії гангліозних клітин і гіперплазії глії;

 розширення судин мозку;

 некротичні ділянки головного мозку;

 набряк головного мозку.

187. Тривалість нападу судом за справжньої епілепсії:

 30 – 60 хвилин;

 2 – 3 хвилини;

 більше години;

 1 –2 дні.

188. Для лікування справжньої епілепсії застосовують:

 Аміназин;

 Барбітурати;

 інгаляційні наркотики;

 вітаміни групи В.

189. Етіологія еклампсії:

 патологія нирок;

 патологія печінки;

гіпокальціємія;

 стрес.

190. У разі підозри на еклампсію в сироватці крові визначають:

 вміст гормонів;

 вміст неорганічного фосфору;

 вміст загального кальцію;

 вміст сечовини;

191. Для лікування еклампсії застосовують:

 серцеві препарати;

 солі кальцію;

 протисудомні препарати;

 етиловий спирт.

192.Зміна температури тіла за теплового перегрівання:

 незначно підвищується;

 різко підвищується;

 різко знижується;

 залишається без змін.

193. Основні симптоми гострого перебігу гострої тимпанії рубця, це:

 болючість у ділянці холки;

 припинення відрижки;

 переважно черевний тип дихання;

 збільшення об’єму живота.

У собаки під час огляду відмічено зменшену реакцію на зовнішні

подразники, малорухлива, у разі незначного навантаження виникає задишка. Серцевий поштовх і тони серця послаблені, пульс частий, слабого наповнення. Ребра і хребет погано пальпуються. На спині утворюються складки. На шкірі – піодермія. Діагноз:

 катаральна бронхопневмонія;

 гіпотиреоз;

 гіповітаміноз А;

 ожиріння.

195. Основні симптоми післяродової гіпокальціємії:

 гіпотермія;

 температура тіла в межах норми;

 гіперестезія;

 аналгезія.

Ґрунти і водні джерела геохімічної зони, що характеризуються

найбільшою недостатністю засвоюваних форм життєво необхідних мікроелементів:

 західна;

 північно-східна;

 центральна;

 південна.

Для регуляції обміну кальцію і фосфору та процесу остеосинтезу

в організмі найбільш необхідний вітамін:

 А;

 В₁;

 Д;

 Е.

198. До водорозчинних вітамінів відносимо:

 ретинол;

 токоферол;

 ергокальциферол;

 рибофлавін.

199. До жиророзчинних вітамінів відносимо:

 аскорбінову кислоту;

 фолієву кислоту;

 токоферол;

 тіамін.

Препарати, які застосовують для лікування корів у разі

післяродової гіпокальціємії:

 глюкоза;

 кальцію хлорид;

 фосфосан;

 кальфосет.

201. Основні симптоми за гострого перебігу кетозу:

 гіперглікемія;

 кетонурія;

 пригнічення;

 брадикардія.

Для профілактики післяродової гіпокальціємії необхідно в

   раціоні:

 збільшити кількість кальцію;

 зменшити кількість кальцію;

 збільшити кількість калію;

 зменшити кількість магнію.

203. Основні симптоми у разі підгострого і хронічного перебігу кетозу:

 різко виражена кетонурія;

 збільшення і болючість печінки;

 гіпоглікемія;

 хронічна гіпотонія рубця і алотріофагія.

204. Кетоз у тварин виникає із-за:

 недостатності білків;

 недостатності ліпідів;

 порушення співвідношення між легкоферментованими  

вуглеводами і протеїном;

 дефіциту енергії у раціоні.

205. Геморагічний діатез виникає за нестачі в організмі вітамінів:

 В₁₂;

 К;

 РР;

 Д.

206. Типові симптоми післяродової гіпофосфатемії:

 гіпотермія;

 анорексія;

 кома;

 ступор.

207. Поділена територія України на біогеохімічні зони (кількість):

 дві;

 три;

 чотири;

 п’ять.

208. Причини та фактори, що спричиняють розвиток кетозу в корів:

 нестача протеїну в раціоні;

 надмірна кількість протеїну в раціоні;

 ожиріння;

 особливості травлення в рубці.

209. Назвіть кетогенні кислоти, що знаходяться в кормах:

- молочна кислота;

- оцтова кислота;

+ масляна кислота;

- нікотинова кислота.

210. Назвіть основну причину виникнення кетозу в корів:

 надлишок енергії в раціоні;

 дефіцит енергії в раціоні;

 знижений рівень білка в раціоні;

 ожиріння.

Назвіть типові біохімічні зміни за гострого перебігу кетозу в

   корів:

 гіперглікемія;

 кетонолактія;

 гіпоглікемія;

 глюкозурія.

212. Назвіть причини пасовищної тетанії корів:

 нестача калію в ґрунтах і рослинах;

 нестача кальцію в кормах;

 нестача магнію в раціоні;

 надмірна кількість калію в ґрунтах і кормах.

213. Назвіть причину виникнення міоглобінурії у коней:

 недостатність у раціоні протеїну;

 недостатність у раціоні вуглеводів;

 недостатність у раціоні жирів;

 тривала перерва в роботі з наступним фізичним навантаженням.

214. Назвіть симптоми гіпокобальтозу в тварин:

 алотріофагія;

 виснаження;

 анемічність кон’юнктиви;

 брадикардія.

215. Назвіть зміни крові за гіпокобальтозу:

 олігоцитемія;

 гіперхромія;

 олігохромемія;

 гіперпротеїнемія.

216. Причини аліментарної остеодистрофії у тварин:

 незбалансована фосфорно-кальцієва годівля;

 нестача вітаміну D в раціоні;

 надмірне протеїнове живлення тварин;

- надмірна кількість вітаміну D в раціоні.

Недостатність мікроелемента викликає у тварин

   білом’язову хворобу:

 недостатність цинку;

 недостатність марганцю;

 недостатність селену;

 недостатність йоду.

Нестача в організмі тварин кобальту сприяє виникненню

гіповітамінозу:

- В_1;

+ В₁₂;

- РР;

- В₂.

219. Причини вторинної остеодистрофії у корів:

 Патологія печінки і нирок;

 Гіпофункція щитоподібної залози;

 Нестача кальцію і фосфору в раціоні;

 Гіперфункція прищитоподібних залоз.

220. Остеопороз – це характерна ознака нестачі вітаміну:

 Є;

 Д;

 В₁₂;

 К.

У ягнят розвивається ензоотична атаксія у разі дефіциту

мікроелемента:

 кобальту;

 мангану;

 цинку;

 купруму.

222. Розвивається паракератоз у разі нестачі мікроелемента:

 мангану;

 купруму;

 селену;

 цинку.

У тварин виявляють функціональні і морфологічні зміни

щитоподібної залози за нестачі мікроелемента:

 феруму;

 кобальту;

 йоду;

 купруму.

Симптоми, за якими диференціюють аліментарну диспепсію

і колібактеріоз:

 зневоднення;

 анорексія;

 зміни температури тіла;

 діарея.

Плацентарний бар’єр у корів, овець, свиней і коней проходять

імуноглобуліни:

 так;

 ні;

 лише у коней;

 лише у свиней.

226. Основні критерії високої якості молозива:

 наявність трипсину;

 наявність лізоциму;

 висока кислотність;

 кількість імуноглобулінів.

Тварини, у яких визначають вміст каротину в сироватці крові

з метою діагностики А-гіповітамінозу:

 свиноматки;

 вівцематки;

 корови;

 новонароджені телята.

228. Перерахувати шлунково-кишкові хвороби новонароджених телят:

 аліментарна диспепсія;

 сальмонельоз;

 колібактеріоз;

 казеїно-безоарна хвороба.

За якої кількості імуноглобулінів (г/л) у сироватці крові

   діагностують імунодефіцитний стан у новонароджених телят:

 менше 10;

 менше 15;

 менше 18;

 20–22.

Після випоювання молозива з’являються імуноглобуліни

в сироватці крові новонароджених телят:

 2–4 год;

 6–12 год;

 12–24 год;

 після першої доби.

231. Сприяють інтенсивному засвоєнню імуноглобулінів у кишечнику телят, фактори:

 відсутність у шлунковому вмісті вільної соляної кислоти;

 відсутність пепсину;

 відсутність у молозиві інгібіторів і блокаторів трипсину;

 висока активність трипсину.

232. Основні симптоми В₁-гіповітамінозу в телят і овець:

 лихоманка;

 атаксія;

 судоми;

 гастроентерит.

233. Гормони, що утворюються в підшлунковій залозі:

 інсулін;

 глюкагон;

 альдостерон;

 кортизол.

234. Ендокринні органи, в яких утворюється гормон кальцитонін:

 прищитоподібні залози;

 гіпофіз;

 гіпоталамус;

 щитоподібна залоза.

235. Ендокринні органи, в яких утворюється гормон інсулін:

 наднирникові залози;

 підшлункова залоза;

 щитоподібна залоза;

 прищитоподібні залози.