Частота пульсу за міокардиту у першу стадію у коней становить

(уд/хв):

 24 – 42;

 50 – 80;

 Більше 100;

 20 – 30.

53. За гострого перебігу міокардиту застосування серцевих глікозидів:

 протипоказане;

 показане разом з антибіотиками та заспокійливими засобами;

 бажане разом із кортикостероїдами;

 небажане.

До основних лікарських засобів під час лікування міокардиту

відносять:

 антибіотики і кортикостероїди;

 заспокійливі засоби;

 кисень, глюкозу, препарати камфори;

 всі перераховані засоби.

55. Міокардоз – це:

 захворювання міокарда, яке характеризується дистрофічними процесами в ньому, які в подальшому призводять до порушення основних функцій серця;

 захворювання, яке характеризується розростанням сполучної тканини у міокарді й ущільненням його;

захворювання, яке характеризується ураженням і морфологічними змінами клапанного апарату серця;

захворювання, яке характеризується  розширенням і збільшенням порожнин серця в об’ємі.

56. Етіологія міокардозу (міокардіодистрофії):

порушення обміну речовин;

гострі інфекційні хвороби;

сепсис;

гіпоксія.

57. Збудливість серця за міокардозу:

не змінюється;

 підвищується;

 знижується;

 виникають блокади серця.

58. За міокардозу АКТ:

 підвищується систолічний;

 підвищується систолічний і діастолічний;

 знижується систолічний;

 підвищується діастолічний.

59. Тони серця за міокардозу:

 посилюються;

 послаблюються;

 не змінюються;

 акцентується другий тон;

У разі міокардозу (міокардіодистрофії) застосування серцевих

глікозидів:

 показане (особливо разом із препаратами, що стимулюють обмінні процеcи в міокарді);

 протипоказане;

 не бажане (призначають тільки в випадках некомпенсованої серцевої недостатності);

 призначають тільки на ранніх стадіях захворювання.

61. За морфологічною ознакою ендокардит буває:

 бородавчастим;

 гнійним;

 ерозивним;

 виразковим.

62. За локалізацією ендокардит буває:

 клапанним;

 судинним;

 пристінковим;

 перфоративним.

63. Ускладненнями клапанного ендокардиту є:

 міокардит;

 уроджені пороки серця;

 панкардит;

 набуті пороки серця.

64. Діастолічний шум у разі пороків серця чути за:

 недостатності двостулкового клапана;

 недостатності клапанів аорти;

 недостатності клапанів легеневої артерії;

 недостатності тристулкового клапана.

65. Діастолічний шум у разі пороків серця чути за:

 звуження правого атріовентрикулярного отвору;

 звуження отвору аорти;

 звуження отвору легеневої артерії;

 звуження лівого атріовентрикулярного отвору.

66. Систолічний шум у разі пороків серця чути за:

 недостатності двостулкового клапана;

 недостатності клапанів аорти;

 недостатності клапанів легеневої артерії;

 недостатності тристулкового клапана.

67. Систолічний шум у разі пороків серця чути за:

 звуження правого атріовентрикулярного отвору;

 звуження отвору аорти;

 звуження отвору легеневої артерії;

 звуження лівого атріовентрикулярного отвору.

68. Основною причиною нетравматичного перикардиту є:

 інфекційні хвороби;

 порушення обміну речовин;

 зниження резистентності організму;

 простуда.

69. Вторинний травматичний перикардит виникає:

 як ускладнення інфекційних хвороб;

 внаслідок ендокардиту;

 у разі зовнішньої травми перикарда стороннім тілом;

 внаслідок травматичного ретикуліту

70. Специфічним симптомом фібринозного перикардиту є:

 перикардіальні шуми тертя;

 перикардіальні шуми плескоту;

 збільшення ділянки абсолютного серцевого притуплення;

 переповнення яремних вен.

71. Для випітного перикардиту характерно:

 перикардіальні шуми плескоту,

 болісність серцевої ділянки;

 переповнення і напруження яремних вен;

 посилення серцевого поштовху.

72. За травматичного перикардиту АКТ:

 підвищується систолічний;

 підвищується систолічний і діастолічний;

 знижується систолічний;

 підвищується діастолічний.

Частота пульсу за травматичного перикардиту у корови становить

(ударів):

 100 – 120;

 80 – 90;

 50 – 80;

 40 – 60.

Основною відмінністю травматичного перикардиту від

ретикулоперитоніту є:

 позитивний венний пульс;

 зміни тонів серця;

 підвищена температура;

 наявність перикардіальних шумів.

75. Для профілактики травматичного перикардиту застосовують:

 промивання рубця;

 магнітні зонди і ловушки;

 профілактику порушень вітамінно-мінерального обміну;

 відновлюють структуру раціону.

76. Відмічають болісність у ділянці серця у разі хвороб серця:

 гідроперикард;

 міокардіофіброз;

 міокардит;

 міокардоз.

77. Основними симптомами серцевої недостатності є:

 набряки;

 наявність шумів серця

 венозний застій;

 болісність ділянки серця.

78. Лікарські препарати, що показані для лікування кровотечі з носа, це:

 Кальцію хлорид;

 Антибіотики;

 Адреналін;

 Вікасол.

79. За макробронхіту хрипи:

 високого тембру;

 низького тембру;

 крепітуючі;

 не постійні.

80. За мікробронхіту хрипи:

 високого тембру;

 низького тембру;

 крепітуючі;

 не постійні.

81. До лобулярних пневмоній відносять:

 катаральну бронхопневмонію;

 крупозну пневмонію;

 пастерельозну пневмонію;

 ателектатичну пневмонію.

82. До лобарних пневмоній відносять:

 аспіраційну пневмонію

 крупозну пневмонію;

 пастерельозну пневмонію;

 метастатичну пневмонію.

83. Для крупозної пневмонії характерно:

 катаральне запалення;

 стадійність розвитку;

 фібринозне запалення;

 лобулярне поширення.

84. За крупозної пневмонії у стадію припливу перкусійний звук стає:

 тимпанічним;

 не змінюється;

 притупленим;

 тупим.

85. За крупозної пневмонії у стадію гепатизації перкусійний звук стає:

 тимпанічним;

 не змінюється;

 притупленим;

 тупим

86. Причинами катаральної бронхопневмонії є:

 пастерельоз;

 асоціації мікроорганізмів;

 парагрип;

 низька резистентність.

87. Причинами аспіраційної пневмонії є:

 гіпотрофія новонароджених;

 попадання сторонніх речовин у легені;

 інфекційні хвороби;

 занесення мікроорганізмів із ділянок гнійно-септичного запалення.

88. Причинами метастатичної пневмонії є:

 гіпотрофія новонароджених;

 попадання сторонніх речовин у легені;

 інфекційні хвороби;

 занесення мікроорганізмів із ділянок гнійно-септичного запалення.

89. Причинами ателектатичної пневмонії є:

 гіпотрофія новонароджених;

 попадання сторонніх речовин у легені;

 інфекційні хвороби;

 занесення мікроорганізмів із ділянок гнійно-септичного запалення.

90. Причинами гіпостатичної пневмонії є:

 гіпотрофія новонароджених;

 попадання сторонніх речовин в легені;

 серцева недостатність;

 занесення мікроорганізмів із ділянок гнійно-септичного запалення.

91. Основним ланцюгом патогенезу пневмоній є:

 респіраторний ацидоз;

 киснева недостатність;

 серцева недостатність;

 диспротеїнемія.

92. Задишка за катаральної бронхопневмонії:

 відсутня;

 інспіраторна;

 експіраторна;

 змішана.

93. Патологічні дихальні шуми за катаральної бронхопневмонії, це:

 шуми тертя;

 патологічне бронхіальне дихання;

 хрипи;

 шуми плескоту.

94. Тип дихання за катаральної бронхопневмонії:

 черевний;

 грудо-черевний;

 грудний;

 діафрагмальний.

Під час призначення антибіотиків для лікування пневмоній

враховують:

 розчинність препарату;

 чутливість мікроорганізмів дихальних шляхів;

 токсичність;

 синергізм дії.

96. За хронічного перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:

 бактеріостатичні препарати;

 бактерицидні препарати;

 препарати пролонгованої дії;

 важкорозчинні препарати.