Практична педагогіка або три технології

тільки вона (тобто технологія) спеціально не скерована на оптимізацію міжособових стосунків. У центрі прагматичної технології — продукт, а не створення мікроклімату і виховання доброзичливості. І сьогодні лише частина педагогів та учнів вступає у теплі довірливі стосунки. Для інших вони залишаються формальними, робочими. Якщо не погіршуються, то не стають перешкодою на шляху отримання освітнього продукту високої якості. Значення мають не стосунки, що склалися, а той відрізок часу, коли вони впорядковуються, тобто динаміка формування відношень. Коли процес завершений, стосунки стають просто нейтральним тлом. Чи згодні Ви з цим?

5. Якщо Ви погоджуєтесь з твердженням, що технологія пов'язана тільки з умовами, то достатньо, щоб виникли відповідні умови, як тут же з'явиться (чи повернеться) і відповідна технологія. Це підтверджується прикладами. Коли селяни отримують землю у власність, на їхніх індивідуальних садибах найперше відроджуються технології натурального господарювання. В деяких місцях це потягнуло за собою і подальші перетворення — відродження хутірських шкіл з притаманними їм технологіями.

Чи правильно ставити технологію у залежність від умов і вважати це загальною закономірністю?

Діємо

Де допоможуть технології?

У практику теорія упроваджується за допомогою технологій. Під таким кутом зору технологія — це система алгоритмів, способів і засобів, комплексне застосування яких веде до заздалегідь намічених результатів діяльності, гарантує одержання продукту заданої кількості і якості. Технологія — концентроване вираження досягнутого рівня виробництва: це і спосіб, і результат упровадження наукових досягнень. «Будь-яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво грунтується на інтуїції, технологія — на науці. З мистецтва усе розпочинається, технологією завершується, щоб потім розпочати все знову», — пише відомий російський педагог В.Беспалько. Поки технологія не створена, панує індивідуальна майстерність. Але рано чи пізно

25

Підласий І.П.

остання поступається місцем «колективній майстерності», концентрованим вираженням якого і є технологія.

Таблиця 1 Порівняння індивідуальної майстерності з технологією

\ш

"V

До останнього часу «інтелектуальні виробництва», серед яких і виховання людини, обходилися без поняття технології, залишаючи за нею галузі матеріального виробництва. Сучасна педагогічна теорія «дозріла» для технологічного підходу, визнає його доцільність і раціоналізм, не погоджуючись утім з механічним переносом усіх ознак виробничої технології на школу.

26

Практична педагогіка або три технології

З'явившись у педагогічному словнику, поняття технології спонукало до інтенсивної розробки нових напрямків досліджень та раціоналізації практики. Достатньо хоча б оглянути матеріали російського часопису «Школьньїе технологии», де поряд з практичними часто описуються несподівані і доволі екзотичні технології шкільної праці. Здебільшого вони так і залишаються добрими намірами. Особливим технологічним радикалізмом відрізняються деякі західні виховні системи, що поширюються в межах концепції «точної педагогіки». Інколи це аж занадто спрощені і жорсткі схеми, виведені з вивчення процесів дресирування тварин.

Виховні технології на відміну від освітніх розвиваються повільнішими темпами. У сфері виховання сьогодні можна говорити лише про елементи технологізації, використання яких сприяє удосконаленню деяких, переважно другорядних, аспектів процесу. До створення універсальної технології виховання, використовуючи яку кожен педагог міг би гарантовано сформувати замовлений йому тип особистості, ще дуже далеко.

Проста і доволі очевидна процедура на виробництві, технологізація школи набуває таких складних і несподіваних ознак, що говорити про адекватну виробничій технологізацію навчально-виховного процесу неможливо.

1. На відміну від виробничих процесів, процес виховання має цілісний характер, його важко розірвати на операції, здійснюва ти педагогічні впливи у вигляді дрібних кроків послідовного формування окремих якостей. Виховні впливи здійснюються не за послідовно-паралельною схемою, а комплексно.

2. З огляду на це, вкрай обережно і виважено повинно вирішу ватися питання про залучення до виховання людей, які володіють окремими «технологічними операціями» — добре володіють яки мись методами формування окремих якостей. Відомо, що осо бистість не формується «вроздріб». І тільки особистість створює особистість. А тому вихователь поставлений перед необхідністю вести технологічний процес від початку і до кінця. Тут ми маємо і завжди будемо мати справу більше з індивідуальною май стерністю, що спирається на загальну технологію.

3. За технологією виховання фактично залишаються загальні для усіх проблеми, що необхідно вирішувати у процесі форму вання особистості. Виділити їх, віднайти найкращі способи вирішення — завдання науки. Технологія тут розуміється як найбільш раціональний спосіб діяльності. При технологічному

27

Підласий І.П.

вирішенні проблем виховання кожен вихователь зобов'язаний використовувати апробовані способи діяльності, діяти за алгоритмом і проходити канонічний шлях досягнення мети, контролюючи і коректуючи результати у заздалегідь визначених «вузлах». Між ними вихователь може діяти творчо, враховуючи конкретні умови і наявні можливості.

Практика нинішнього шкільного виховання нагально потребує вирішення низки гострих проблем. Краще здійснювати бодай недосконале виховання, ніж усуватися від нього взагалі. Краще мати недосконалу, але постійно діючу технологію, ніж хаотично виправляти недоліки. У вирішенні виховних проблем сучасна школа дуже різноманітна. Є чимало хороших прикладів, але негативу поки що більше. Загальна тенденція така: вихователі ще не працюють за добре налагодженою науковою технологією, але вже поступово відходять від замкнутого на індивідуальність інтуїтивного вирішення виховних завдань. Помітне тяжіння до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації і стандартизації вимог. У вихованні, як і в інших соціальних процесах, технології дозволяють педагогам скорочувати шлях до мети, заощаджувати час і сили.

Виховання, розвиток і навчання поєднані у спільному процесі, різні частини якого по-різному піддаються технологізації. Якщо навчання можна технологізувати майже в повному обсязі, то розвиток і, особливо, виховання — лише частково. Про ці обмеження треба пам'ятати і не прагнути до упровадження твердих схем там, де потрібен тонкий людський дотик.

І хоча сьогодні вже гучно говорять про виховні технології, під цим розуміють технології хіба що просвітительства, інформаційних впливів. Виховуємо поки що традиційно — людським впливом, прикладом. Якщо комусь хочеться назвати новими технологіями відомі з незапам'ятних часів виховні години або творчі справи, не будьмо занадто прискіпливими і суворими. Можливо, з часом це справді приведе до певних удосконалень, що сприятимуть швидшому та якіснішому вирішенню проблем. Неодноразово підкреслювався очевидний парадокс — про нові технології і їхнє упровадження розповідаємо все гучніше, а результати, на жаль, радують нас усе менше.

28