Факультативні заняття із світової літератури

Факультативне вивчення літератури починається в 9 класі, колиінтереси школярів вже визначилися, а їх здатність до самостійногоінтелектуальної діяльності стрімко зростає. Факультативнізаняття ведуться за програмами, затвердженими Міністерством освіти іслужать доповненням до основного курсу літератури; вони потрібні для поглибленнязнань учнів, розвитку їх інтересів та здібностей; вони сприяютьпрофесійної орієнтації майбутніх працівників літератури, вчителів -словесників, бібліотекарів, літературознавців, журналістів. Випускники школи,приймали участь у факулітатівном вивченні літератури, в якій би сфері ніпрацювали, зазвичай зберігають високу читацьку активність і культуру.

Участь школярів в факультативах - справа добровільна як і впозакласної работе.Перед кожним старшокласником відкривається можливістьпоглиблено займатися тим, що його тягне. У школах є факультативи порізних предметів, той чи інший вибирається на початку навчального року. Але вибірмає бути продуманим: факультативна група (від 15 до 25 чоловік)зберігається протягом усього навчального року. Заняття йдуть за розкладом, якта уроки (35 годин на рік, одне заняття на тиждень), ведеться журнал занять.

Працюючи з відносно невеликим числом зацікавлені учнів,вчитель в більшій мірі, ніж на уроці, може здійснювати диференційованийпідхід, підбирати завдання залежно від схильностей та особливостейучнів.

Факультативні заняття передбачається високий рівень творчоїсамостійності школярів. Тут ширше, ніж на уроках, може бутизастосований дослідний метод, що сучасна дидактикарозглядає як виховний в системі методів. Дослідницькийхарактер роботи залежить не тільки від формулювання завдання, скільки відпідходу учня до роботи: він спирається на відомості, здобуті наукою,користується деякими прийомами наукового аналізу, щоб вирішувати нові длянього та його товаришів завдання. У цій роботі можливі свіжі спостереження,які мають інтерес для науки: «художній твір невичерпно, воноживе і змінюється у свідомості нових читацьких поколінь і ніколи не можебути пояснено до кінця. Але в умовах школи найбільш реально і суспільнозначимо те нове, що народжується в самому процесі зосередженого вивченнялітератури: творча спрямованість, читацька активність, науковадопитливість школярів ». [; 111]

Робота учасників факультативних занять оцінюється дещо по -іншому, ніж на уроках: п'ятибальною система зазвичай не застосовується, алевизнання підготовленого доповіді або повідомлення гідними того, щобповторити їх у більш широкої аудиторії - на уроці, на вечорі, схвалення іподяку вчителя і товаришів, задоволення самого учня, радістьсамостійного, нехай скромного відкриття - все це спонукає думати,шукати, виконувати відносно складні завдання.

Як і на уроках, на факультативних заняттях основна увага приділяєтьсяхудожнього твору. Аналіз тексту, зіставлення його редакцій,вивчення творчої історії твору, його життя на сцені і на екрані,інтерпретації літературних образів у книжковій графіці, живопису, скульптурі,музиці, в мистецтві режисера й актора - такого роду робота широкозастосовується на факультативних заняттях.

Факультативи створюють сприятливі умови для того, щоб школярівідчули суспільну цінність навчальної праці:учасники їх, як правило, «Стають творчим активом класу на урокахза основним курсом, ініціативні і діяльні в позакласній роботі, єнайближчими помічниками вчителя і бібліотекаря у пропаганді книги. »[
; 323]

У результаті проведення факультативу в учнів формуються якості,допомагають вивченню літератури на уроках і сприяють спілкуванню змистецтвом поза рамками школи. [; 325]

1. Вміння вловити основну емоційну тональність художнього тексту і динаміку авторських почуттів.

2. Вміння виправдати змістом літературного твору зміну емоційних мотивів у читанні.

3. Уміння бачити читаемое в уяві, уявляти собі образи тексту.

4. Вміння поєднувати образи, думки, почуття, що наповнюють текст, з своїм особистим досвідом, з пережитим в реальності.

5. Уміння правильно читати художній текст.

6. Уміння співвіднести характер читання зі стилем письменника.

7. Вміння виявити інтерпретацію художнього тексту, за інтонаціями почути і зрозуміти концепцію прочитаного.

8. Уміння почути і передати своєрідність мови персонажа і авторській мові, і т.д.

На першому вступному занятті вчитель, знайомлячи школярів зпрограмою факультативу, говорить про організацію їх роботи.
Далі, приступаючи до чергової теми, вчитель на вступному занятті розглядаєразом з учнями, з огляду на їхні пропозиції, план занять, розподіляє іпояснює завдання.

Завдання шикуються як би по спіралі: основні види роботиповторюються, але складність їх зростає.

ШКІЛЬНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КАБІНЕТ

Кабінет світової літератури — це спеціально обладнаний навчально-методичний центр, який повинен забезпечувати найвищі рівні викладання літератури — науковий, естетичний, навчальний, методичний, виховний. Саме тут відбувається залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книжки, формуються критерії сприйняття творів світового мистецтва.

Проблема обладнання кабінету світової літератури визначається за рубриками:

Документальні матеріали

Як і кожен громадянин України, вчитель у своїй роботі керується передусім державними документами.

Наявність і знання найважливіших документальних матеріалів підвищують аргументованість і переконливість будь-яких повідомлень вчителя, свідчать про його грунтовну соціальною політичну та науково-методичну підготовку.

Словесно-образна наочність

До неї насамперед належитьдосить широкий добір художньої літератури.

Оснащуючи кабінет художніми текстами, варто звернути особливу увагу на підручники-хрестоматії та посібники-хрестоматії. Саме вони спроможні забезпечити учнів програмовими художніми текстами.

Наявність художнього тексту на уроці є запорукою його ефективного вивчення.

До словесно-образної наочності належать не лише хрестоматії. Це і зібрання книжок для позакласного і самостійного читання та визначні художні тексти, які не ввійшли до шкільних програм.

Критичні та літературознавчі матеріали

Сьогодні дуже важливо мати в кабінеті світової літератури широкий вибір літературно-критичних матеріалів. Аналізуючи художній твір разом з критиком, учень має можливість порівняти свої враження, сприймання, погляди, думки, виснов­ки з точкою зору вченого, звернути увагу на аргументи, які висуває критик, і зіставити їх зі своїми, зробити висновки. Це один з найефективніших прийомів формування світогляду учня.

Періодичні видання

Поповнення кабінету періодичними виданнями допоможе вчителю стежити за новими досягненнями критики, літерату­рознавства, методики та інших наук, які є методичними осно­вами шкільної дисципліни «Зарубіжна література».

Методична література

Окрім науково-методичних періодичних видань, підвищу­вати свій професійний рівень вчителю допоможуть Ґрунтовні методичні дослідження. Ця література призначена суто для вчителя, її наявність в кабінеті дасть змо­гу своєчасно нею скористатися за виникнення будь-якої мето­дичної проблеми.

Довідкова література

До неї насамперед належать словники всіх типів, наприклад: «Тлумачний словник української мови», «Словник літературознавчих термінів», «Літературний енциклопедичний словник», «Словник іншомовних слів» та ін.

Наочність і ТЗН

До художньо-зображальної наочності належать портрети письменників, ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну та історичну тематику.

Використання інтерактивних дощок, мультимедійних уста­новок, комп'ютерних технологій у школах тільки починається.

Матеріали досвіду школи

Кабінет літератури може перетворитися на методичний центр, якщо в ньому рік у рік цілеспрямовано накопичувати­меться матеріал з досвіду роботи вчителів школи.   

Кабінет літератури в школі, якщо його очолює творчий учитель, обов'язково перетворюється на центр багатоаспектної навчальної, методичної і педагогічної праці. У ньому про­ходять уроки літератури, факультативні заняття, позаурочна робота (диспути, літературні читання, гуртки різних типів тощо)