II етап. Читання ліричного твору

Домінантним на цьому етапі навчання є метод творчого читання з усіма його визначеними в методиці прийомами. Але па кожному окремому уроці слід добирати найефективніші з них.

Так, у 5 класі відпрацьовуються навички зниження голосу на крапці та підвищення його на комі, розподіл фрази на мовні ланки (такти), визначення місця логічного наголосу та логіч­ної паузи. Важливо тут також дати учням поняття про мету читання («Для чого я читаю вірш?»), відпрацювати навички «оживлення» тексту («Як я собі це уявляю?», усне малюван­ня та робота з ілюстраціями), вчити самостійно оцінювати будь-який факт, явище («Подобається чи не подобається це мені?»).

III етап. Навчальна пауза

У методичній літературі трапляються й інші назви цього етапу: «емоційна пауза», «естетична пауза» тощо. Емоції, тобто почуття, — це певне ставлення до людини, до чогось або до когось. кожен учень — індивідуум і має власний емоційний гніт, у якому народжуються та розвиваються почуття до Конкретних або узагальнювальних понять (таких, як любов, ненависть), естетичних (прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного), моральних (честі, обов'язку), інтелектуальних (жага до .іпань) категорій.

«естетична пауза». Естетика — наука, яка вивчає естетичне ставлення людини до світу. Естетичне почуття визначає світосприйняття людини, духовний світ, поведінку, виявляється у всьому способі її жит­тя. Головна мета «естетичної паузи» — дати можливість учне-иі самостійно визначити естетичну цінність ліричного твору.

Під «навчаль­ною паузою» розуміємо обмежений час, відведений учителем після прочитання ліричного твору для самостійного його ос­мислення та оцінювання, які дають імпульс до саморозвитку й самовиховання.

IV етап. Повторне читання— важливий етап вивчення ліричного твору. На відміну від інших, він може застосовува­тися двічі — після навчальної паузи та після використання елементів аналізу. Розглянемо визначені позиції у логічній послідовності.

Після навчальної паузи на етапі повторного читання най­більш придатний прийом — читання «про себе», він надає можливість учням побути сам на сам з ліричним твором, пізна­ні сніг високих почуттів. Прийом читання «про себе» можна використовувати у поєднанні з прийомом читання під музи­ку, якщо це буде відповідати змісту ліричного твору. Учитель сам визначає, яку частину твору (або увесь твір) учні читати­муть під музику.

V етап. Словникова робота— наступний етап вивчення ліричних творів. Його мета — з'ясування лексичного значен­ня незрозумілих учням слів або словосполучень для усвідом­лення змісту ліричного твору в цілому.

Під час словникової роботи відбувається поповнення слов­никового запасу учнів, розвивається їхній смак до слова. Ме­тодика роботи зі словом або словосполученням ефективно реалізується такими прийомами:

—учитель звертає увагу учнів на наявність позначок біля
незрозумілих слів або словосполучень, і учні читають пояс­
нення у виносках;

—учитель пропонує учням самостійно пояснити незрозумілі
слова і словосполучення;

—під керівництвом учителя учні намагаються пояснити
незрозумілі слова і словосполучення за допомогою контексту;

—використовується прийом синонімічного ряду;

—учитель пояснює незрозумілі слова і словосполучення за
допомогою наочності;

—незрозумілі слова і словосполучення пояснює сам учи­
тель;

—учні самостійно або під керівництвом учителя зверта­
ються до тлумачного словника.

VI етап. Бесіда за змістом прочитаного, як і словникова робота, спрямована на перевірку розуміння змісту твору, що вивчається. Вона може проводитися різними способами: за­питання будуть спрямовані на зміст кожної послідовно визна­ченої частини вірша або поставлені лише до тих частин, які визначені вчителем як достатні для розуміння головного змісту твору.

VII етап. Використання елементів аналізу

Передусім важливо пояснити саму назву етапу. У загально­освітній середній школі теорії літератури як навчальної дис­ципліни не існує. Необхідні для аналізу художнього твору відомості введено у шкільні програми з літератури. Вони по­слідовно розподілені у спеціальній рубриці «Теорія літерату­ри», розміщеній в тематичному блоці програми, починаючи з п'ятого класу.

Учитель має можливість звертатися до тих літературознав­чих понять, які вже опанували учні під час вивчення попе­редніх тем програми, або до тих, які розглядаються під час вивчення нової теми.

Так, у п'ятому класі до вивчення теми: Р. Берне «Проща­вайте, сині гори, білії сніги ...» учні вже опанували з теорії літератури такі поняття, як «оригінал і переклад»; «сюжет і композиція»; тема та ідея; «художня деталь»; «пейзаж». До нової теми рубрика «Теорія літератури» пропонує розгляну­ти поняття «епітет».

VIII    етап. Повторне читання

домінантним прийо­мом на цьому етапі стає виразне читання.

IX       етап. Вивчення напам'ять

X етап. Підсумкові заняття,які проводяться після вивчен­ня ліричних творів, мають свою специфіку. Під час проведен­ня підсумкових занять учитель має можливість перевірити, чи вдалося йому разом з учнями реалізувати навчально-ви­ховну мету, передбачену програмовою темою та низкою запи­тань, що стосувалися всіх етапів вивчення ліричних

Вивчення ліричних творів у старших класахповинно ба­зуватися на досвіді, якого учні набули під час засвоєння кур­су «Зарубіжна література» в середніх класах. Під керівниц­твом учителя духовно-етичний, емоційно-естетичний, пізнаваль­но-науковий аспекти цього курсу в старших класах сприяти­муть перетворенню загальнолюдських цінностей, властивих світовій літературі, на індивідуальний духовний досвід учня.