ВСТУПНІ ТА ПІДСУМКОВІ ЗАНЯТТЯ

Роботі над художнім твором передують вступні заняття, завдання яких активізувати й збагатити знання учнів певного змісту, відновити відповідні життєві враження, викликати потрібний настрій, збудити інтерес до твору, бажання його прочитати, розібратись у ньому, а також привернути увагу школярів до таких важливих моментів тексту, які під час читання можуть бути не помічені ними. Тільки внаслідок такої підготовки твір буде сприйнятий у процесі першого читання зі жвавою цікавістю, його зміст засвоюватиметься свідомо, збудить відповідні переживання, дасть нові знання, виховуватиме морально й естетично.

Завданнями вступних занять визначаютьсяїх основні компоненти: ви­світлення особливостей соціально-економічного та побутового життя сус­пільства відображеної письменником епохи; розгляд найважливіших подій і фактів, що характеризують рівень розвитку літератури і суміжних мистецтв; повідомлення про історію написання виучуваного твору та його літературну долю; встановлення внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків; пояснення незнайомих або малознайомих учням слів і висловів.

На вступних заняттях застосовуються різні методи, прийоми, форми, і засоби роботи: розповідь, пояснення або лекція, доповіді, виступи, повідомлення, реферати школярів; та ін. Добір прийомів визначається характером твору, який читатися, та педагогічними умовами.

Після вивчення художнього твору проводяться підсумкові заняття. Їх завдання: виявити, що у вивченому творі недостатньо засвоєно учнями, уточ­нити і поглибити їх знання; синтезувати набуті під час аналізу знання учнів про вивчений твір, постав він у їхній уяві як єдине художнє ціле; посилити виховний вплив твору на учнів.

На підсумкових заняттях застосовуються різні форми, методи та прийоми:

- класна бесіда, диспут;

- зачитування учнями рефератів, виголошення виступів і повідомлень з окремих питань;

- складання тез, планів;

- перечитування тих місць з твору, які учні недостатньо повно зрозуміли;

- виразне читання; усне малювання;

- складання кінострічки (в середніх класах), кіносценарію (у старших класах);

- перегляд діа- і кінофільму;

- екскурсії в літературно-меморіальні музеї, картинні галереї;

- письмові роботи (відповіді на запитання, твір-роздум про улюбленого героя твору, якусь подію, ситуацію тощо);

ВИВЧЕННЯ БІОГРАФІЇ ПИСЬМЕННИКА

Біографія опис життя і діяльності людини.

Традиційно життєвий шлях письменника розглядається на етапі підго­товки до сприйняття художнього твору. У цей час визнача­ються принципи добору біографічного матеріалу, методи і прийоми його реалізації.

У 5 — 8 класах творчий шлях письменника неможливо вивча­ти в повному обсязі, окрім тих біографічних епізодів, що безпо­середньо пов'язані з програмовим твором. Методичні форми вивчення таких епізодів різноманітні: слово (розповідь) учите­ля про письменника; робота з портретами; екскурсія до музею, на виставку, до пам'ятника тощо; використання фотографій, кар­тин, ілюстрацій, які розкривають особистість письменника й допомагають відтворити колорит його доби.

Слово вчителя- важливий методичний прийом, що найчастіше використовується в середніх класах. Він дає змогу через невеличке повідомлення, розповідь відтворити суспільно – історичне тло, настрій та стиль доби, описаної у творі, тобто – підготувати учнів до його сприйняття.