УЧИТЕЛЬ СЛОВЕСНОСТІ ТА ЙОГО ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ

У вчителя — велика місія на землі. Він навчає, надихає, запалює, наповнює сенсом життя підростаюче поко­ління.

Витоки професії вчителя сягають сивої давнини. Існування на землі дітей зумовлює з'яву вчителя.

Основа основ роботи вчителя — сумлінна підготовка до уроку, чітко розписаний конспект уроку, його план. Без цього неможливе народження уроку

Словесник — не лише провідник знань, а й творець мистецтва. Притому найтоншого: душевного, морального. Як у театрі, йому потрібен емоційний відгук тих, з ким він спілкується, — учнів. Необхідна їхня увага.

Вимоги до особистості і професійної підготовки учите­ля-словесника (моральна чис­тота, духовне багатство, прагнення до фізичної досконалості, досконало знати навчальну дисцип­ліну, ефективно здійснювати навчання, виховання й творчий розвиток учнів, любити свій предмет і тих, кому викладаєш).

Досвід століть, поява педагогічних професіограм з узагальненням сучасних вимог суспільства до діяль­ності вчителя скеровують його роботу за чіткою системою, яка ґрунтується на:

— глибоких і міцних знаннях предмета, його діалектичних основах;

— умінні цікаво й доступно викладати їх з ефективними результатами;

— любові до учнів і своєї професії;

— особистих моральних, духовних і фізичних рисах.

Творча педагогічна праця передбачає різні напрями діяль­ності вчителя, серед яких психологи розрізняють:

дослідницький (аналізувати педагогічні явища; спостері­гати учнів; вивчати їхні інтереси; аналізувати літературо­знавчі проблеми, художні твори, результати своєї праці;

узагальнювати досвід кращих учителів країни і т. ін.);

конструкторський (розробляти системи викладання пред­мета: методів, способів аналізу, вивчення біографії письмен­ників, уроків, позакласних заходів тощо);

організаторський (проводити навчально-виховну роботу серед класного колективу й окремих учнів, реалізовувати складні плани тощо);

комунікативний (спілкуватися з учнями, батьками, колега­ми; оптимізувати навчально-виховний процес; виразно чита­ти й розповідати, використовуючи наочність і технічні за­соби навчання та ін.).

За даними соціологічних опитувань в Україні, сучасні учні хочуть мати за наставників учителів доброзичливих, ввічливих, освіче­них, з почуттям гумору, з неординарним світоглядом, творчих.

У кожній дитині закладено джерела творчості, які треба розкрити й розвинути, а це зможе зробити лише той учитель, який постійно дбає про свій творчий розвиток, методичну підго­товку. Учитель зможе спрямувати творчу діяльність учня лише в тому разі, якщо сам буде творчо розвиненою особистістю.

Творчість учителя-словесника — це виснажлива і водночас ра­дісна (творче натхнення та його здобутки) цілеспрямова­на діяльність, наслідком якої стане навчання й виховання всебічно розвиненої особистості.

Вчитель бере на себе відповідальність бути ідеалом для май­бутніх своїх учнів. Людством усього світу визнано, що най­кращий спосіб освіти й виховання — це особистий приклад учителя. Жоден учень не має страждати від того, що до нього в клас прийшов не найкращий учитель. Він для нього єдиний і повинен бути найкращим. Отже, крім загальноосвітньої пдіготовки і глибоких фахових знань учитель літератури повинен мати критичне мислення, дар слова, поетичне сприймання, уміння виразно читати і розповідати. Вчитель повинен систематично читати художню літературу і виховувати у собі висококультурного читача. Для справжнього учителя літератури повинні бути властиві розвинута естетична чутливість, високий рівень асоціативного мислення, відчуття краси поетичного відображення.

Також вчитель літератури повинен жити багатим, ідейним життям. Ще В.О. Сухомлинський закликав учителів дбати про те, щоб їх вихованцям було, що в них відкривати.

Вчитель тоді стане другом учнів, коли зуміє відкрити перед ними незвичайний світ краси, надихати їх, одухотворювати благородними поривами і тоді діти захочуть, після таких дій зустрічей читати, пізнавати світ, переживати красу. І ще одну дуже важливу умову перед учителем літератури ставив В.О. Сухомлинський – в усьому бути творчим працівником: вміти скласти сценарій літературного свята чи вечора, інсценізувати літературний твір, написати твір мініатюру, залучити учнів до літературної діяльності.

Вчитель – творець духовного світу юної особистості. Суспільство довіряє йому найдорожче – дітей, свою надію, своє майбутнє. Професія учителя вимагає від нього постійної творчості, невтомної роботи думки, душевної щедрості і доброти

6.ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ХУД ЛІТ УЧНЯМИ РІЗНИХ ВІК ГРУП

Основна школа

Завданням освітньої галузі в основній школі є:

· ознайомлення з найвизначнішими досягненнями художньої оригінальної та перекладної літератури;

· розвиток умінь сприймати літературний твір як явище ми­стецтва;

· формування читацької та мовленнєвої культури, творчих здібностей, культури полеміки, критичного мислення, самостійного аналізу та оцінювання прочитаного;

· формування гуманістичного світогляду, духовного світу лю­дини, її моральних та естетичних цінностей, особистісних рис громадянина України, який сприймає і поділяє націо­нальні та загальнолюдські цінності, відчуває свою прина­лежність до європейської спільноти

Старша школа

Навчання літератури у старшій школі полягає в заохочен­ні школярів до читання художньої літератури, ознайомлення з фундаментальними цінностями культури; у формуванні гуманістичного світогляду особистості, сприянні розширенню культурно-пізнавальних інтересів, вихованню в учнів поваги до своєї та інших культурних традицій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної за­гальної середньої освіти ман України 03.02.2004 оголоси­ло Всеукраїнський конкурс навчальних програм і підручників для 5-9 та 10-12 класів

У 5 - 7 класах твори, що вивчаються, згруповані за жанрово-тематичним принципом. У 8класі дається мініатюрна модель літературного процесу, що в доступній учням цього віку формі репрезентує найважливіші фази його розвитку. Це дає змогу на якісно новому рівні узагальнити засвоєне у 5 - 7 класах та закласти фундамент наступного етапу - вивчення історико-літературного курсу. у 9 класі вивчають період від найдавніших пам'яток світової літератури до початку XIX ст.; у 10 класі - від другої половини ХIХ до межі ХIХ і XX ст.; в 11 класі - літературу XX ст. Такий розподіл зумовлений пізнавальними можливостями й читацькими інтересами учнів 9 - 11 класів: духовно-естетичний досвід людства останніх двох століть їм ближчий, ніж той, що висвітлено у пам'ятках літератури античності чи Середньовіччя, відтак саме його доцільно у школі вивчати докладніше. В поч-х класах учні сприймають образи літературного твору цільними, в середніх дедалі виразніше починають помічати деталі, розуміти їх ідейно-естетичну роль. Результативність образного понятійного мислення під час читання та аналізу залежить не тільки від доступності учням літературного твору, а й від того чи достатньо активізуються ті елементи попереднього досвіду, які необхідні для правильного й повного розуміння зображеного. Під час навчання учні поступово оволодівають різними шляхами пізнання(спостереження, індукція, дедукція..)і мислительними операціями(аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, обгрунтування, конкретизація),а також мовним оформленням результатів роботи думки(судження, умовиводи, поняття...). Розвивається уміння одиничні поняття обєднувати з однорідними в загальніші, родові поняття, а також уміння виявляти залежність між частковими і загальними поняттями. Так, учні середніх класів часткові поняття – назва твору, герої, пейзаж..- починають усвідомлювати як компоненти компоненти композиції. Дедалі інтенсивніше формується вміння аналітико-синтетичної роботи над твором. Однак цей процес у мислительній діяльності підлітків ще недостатньо досконалий. Старшокласники вільніше володіють індукцією й дедукцією, проводять глибші спостереження над текстом з певною навчальною метою, будують складнішу систему суджень, обгрунтувань, доведень,критичніше ставляться до своїх і чужих умовиводів;техніка мислення стає досконалішою, вищої сформованості досягають такі якості:послідовність, докладність, самостійність... Учням молодшого й середнього шкільного віку притаманний так званий наївний реалізм, тобто розуміння зображеного в худ-х творах як такого, що було насправді, в самому житті. Це заважає формуваннюв учнів поняття про типізацію в мистецтві, процес творення худ-х образів, соціальну обумовленість тем та ідейної спрямованості твору...   Особливе місце в становленні читацької культури посідає курс 8 класу, який є проміжним етапом в літературній освіті школярів між пропедевтичним та систематичним вивченням предмета. Тут більша увага приділяється особі письм-ка, аналіз творів стає глибшим, всебічнішим, вивчаються складніші теоретичні поняття. Відбуваються й певні зміни в самій психіці учнів старшого підліткового віку, внаслідок чого успішно формуються основи особистості, її потреби, інтереси, ідеали, устремління.Посил-ся вплив мистецтва, зростає інтерес до нього не тільки як до предмета естетичної насолоди, а й як до джерела знань соціального, морального, етичного характеру. Починаючи з 9-го кл-су сприймання ідейно-художнього змісту підноситься на вищий рівень, проникнення у твір стає глибшим, запамятання змісту-повнішим, інтенсивніше формуються критерії оцінки прочитаних творів, наївний реалізм набуває вищих якостей. Якщо вчитель шляхом спостережень над роботою школярів зможе виявити основні критерії оцінки, якими керуються учні під час добору й аналізу художніх творів, він зможе успішно впливати не лише на форм-ня худ-х смаків, а й чит-х інтересів, сприяти розвитку естетичних почуттів.

7.УРОК ЛІТЕРАТУРИ, ВИМОГИ ДО НЬОГО, ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЯ ДО УРОКУ

Урок - основна ланка навчально-виховного процесу, де вчитель щоденно здійсюоє освіту, виховання і всебічний розвиток учнів ... Урок починається із взаємовизнання та взаєморозуміння, необхідних для співпраці вчителя й учнів.

Робота словесника фактично поділяється на три етапи: підготовка до уроку, його проведення та аналіз.

Підготовка до уроку починається зі складання плану й тез або конспекту на основі календарно-тематичного плану. Для цього вчитель спершу визначає структуру майбутнього заняття, тобто його форму, яка найповніше відповідала б пев­ному змісту. Традиційна структура комбінованого уроку з чотирма елемен­тами - опитування, пояснення вчителя, закріплення та домашнє завдання, хоча й використовується ще сьогодні багатьма вчите­лями, однак поступово відходить у минуле. Вона обмежує можливості широкого залучення різноманітних форм, методів та прийомів навчання, не стимулює пізнавальної діяльності са­мого учня, стримуючи активізацію процесу навчання.

Двокомпонентну структуру уроку запропонували М. Скат­кін та І. Лернер.

Її домінантні елементи:

1)актуалізація набутих знань і засобів пізнавальних дій;

2)формування нових понять і засобів дій;

3)практичне застосування набутих знань. 

Учителям буває важко дійти консенсусу в наукових супе­речках, зупинитися на якійсь одній точці зору. Тому пропонується такий план уроку:

1.1 Тема уроку. Формулюється художньо. Формулюючи тему уроку, вчитель повинен дбати про те, як зосередити увагу учнів на головному, спрямувати їх на глибоке сприйняття матеріалу, зацікавити ним.

2.2 Епіграф. Висловлює головну думку змісту уроку, накреслює шляхи до її розкриття.

3.3 Освітньо-виховна мета уроку. Питання про мету уроку і досі лишається дискусійним. Освітньо-виховна мета уроку має 3 аспекти: навчальний аспект, аспект розвитку вмінь і навичок, виховний аспект уроку.

4. 4 Обладнання  уроку і ТЗН.

5.5 Тип уроку. У сучасній дидактиці і окремих методиках існують різні погляди на типологію уроків. Тому вчитель мусить творчо підходити до вибору типу уроку і застосування його на практиці.

6. Ланцюжок навчальних ситуацій (або етапи уроку, план уроку, структурні елементи уроку). Навчальні ситуації залежать від теми, мети, типу уроку і реалізують їх.

7. Тези або конспект уроку. Молодий вчитель пише спочатку конспект уроку потім розгорнуті тези, які з часом стають лаконічнішими, а з роками- перетворюються на окремі нотатки (пункти плану, дат, цитати, тощо).Однак зауважимо, що навіть найдосконаліший план уроку не забезпечить його ефективності без використання творчого підходу. Учитель повинен сам сформулювати тему, дібрати епіграф, визначити мету, обладнання і ТЗН, передбачити ло­гічну послідовність навчальних ситуацій, тобто докладно про­думати хід уроку. Це його урок.

Сучасний урок літератури передбачає тісний взаємозв'язок в процесі роботи учня і вчителя.

Від сучасного уроку літератури значною мірою залежить рівень культури школяра. На уроці повинен бути присутній дух творчої пошуків, висока науковість, емоційність, раціональне використання методів, і прийомів, застосування технічних засобів навчання.

Урок літератури сьогодні - це витвір мистецтва, в якому присутні краса і натхнення думки, і радість пошуків, створені спільними зусиллями учня і вчителя.                     За відведені 45 хвилин вчителю потрібно зробити набагато більше, ніж, скажімо, 10, 20 років тому. Цього вимагає і зміст уроку, що значно ускладнився, і більш високий науковий рівень (літературознавчий), і застосування сучасних методів викладання, які забезпечують як глибокі знання предмета, і вміння набувати їх учнями самостійно. Сучасний урок літератури повинен мати свою концепцію, свій стиль, але він обов'язково повинен бути пов'язаний з попередніми і наступним уроками. Від уроку літератури вимагається висока виховна ефективність. Роль самого вчителя відповідальна, тому що саме він відбирає на урок дидактичний матеріал, використовуючи різноманітні джерела. Урок повинен бути школою творчої праці, виховання таких особистих якостей, як принциповість, ініціативність, сумлінність, чесність, акуратність. Зараз, коли вчитель-словесник працюватиме за новими програмами, він відкриватиме для себе нові можливості у здійсненні зв'язку літератури з життям Урок - час інтенсивного духовного спілкування педагога з вихованцями. На уроках літератури відбуваються обмін інтелектуальними, морал. та естетичними цінностями. Сучасний урок літератури вимагає обґрунтованого підходу до виб методів, засобів і форм навчання. Важливо обирати для кожного етапу оптимальне поєднання словесних, наочних і практичних методів, використовувати такі засоби навчання, що забезпечували б ефективність розв. основних завдань кожного етапу уроку, кожної літературної

8.ПРОБЛЕМА ТИПОЛОГІЇ УРОКІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Тип уроку. Урок – основна ланка навчально-виховного процесу, де вчитель здійснює освіту, виховання і всебічний розвиток учня. У сучасній дидактиці та окремих методиках існують різні погляди на типологію уроку. Особливий інтерес викликає класифікація типів уроків М. Махмутова. Вона фун­тується на завданнях організації занять, а типи поділяються на види залежно від форм реалізації методів навчання. Зва­жаючи на це, автор подає таку класифікацію уроків:

а) вивчення нового навчального матеріалу (урок-лекція, урок-бесіда, кіноурок, урок із застосуванням комп'ютера та ін.); б) удосконалення знань, умінь та навичок (урок самостійної роботи, семінар);

в) узагальнення й систематизація (урок-бесіда, урок­семінар);

г) комбінований (містить функції всіх типів);

д) контрольний (усі види контрольних робіт, опитування, заліки, урок самоконтролю, урок взаємоконтролю).

Дидактична класифікація, запропонована М. Махмутовим, порушує триєдину мету навчального процесу. Спрямована на реалізацію навчання, але не зорієнтована на формуванняосо­бистісних рис, вона ігнорує і саму особистість.

у методиці на особливу увагу заслуговують класифікації вчених В. Голубкова, І. Соболєва, М. Кудряшова, Є. Пасічни­ка. Розглянемо їх за допомогою узагальненої схеми.

Працювали над цією проблемою чимало інших вчених-мето­дистів, серед яких Л. Айзерман, Т. Бугайко, Т. Зепалова, Н. Ме­щерякова. Але жодна із запропонованих класифікацій не може бути цілком прийнятною для організації та проведення уроку, співпраці вчителя та учня на уроці, оскільки не передбачає самостійної навчальної діяльності учня і не відповідає сучас­ним вимогам, що ставляться до уроку літератури.

Проблема розроблення типології уроку літератури ще че­кає свого розв'язання. Тому вчитель мусить творчо підходити до вибору типу уроку й застосування його на практиці.

У сучасній дидактиці та окремих методиках існують різні погляди на типологію уроку. Особливий інтерес викликає класифікація типів уроків М. Махмутова. Вона ґрун­тується на завданнях організації занять, а типи поділяються на види залежно від форм реалізації методів навчання. Зва­жаючи на це, автор подає таку класифікацію уроків:

а) вивчення нового навчального матеріалу (урок-лекція, урок-бесіда, кіноурок, урок із застосуванням комп'ютера та ін.);

б) удосконалення знань, умінь та навичок (урок самостійної роботи, семінар);

в) узагальнення й систематизація (урок-бесіда, урок-семінар);

г) комбінований (містить функції всіх типів);

д) контрольний (усі види контрольних робіт, опитування, заліки, урок самоконтролю, урок взаємоконтролю).

Дидактична класифікація, запропонована М. Махмутовим, порушує триєдину мету навчального процесу. Спрямована на реалізацію навчання, але не зорієнтована на формування особистісних рис, вона ігнорує і саму особистість.

У методиці на особливу увагу заслуговують класифікації вчених В. Голубкова, І. Соболева, М. Кудряшова, Є. Пасічни­ка. Розглянемо їх за допомогою узагальненої схеми (див. с. 148).

Працювали над цією проблемою чимало інших вчених-методистів, серед яких Л. Айзерман, Т. Бугайко, Т. Зепалова, Н. Ме-щерякова. Але жодна із запропонованих класифікацій не може бути цілком прийнятною для організації та проведення уроку, співпраці вчителя та учня на уроці, оскільки не передбачає самостійної навчальної діяльності учня і не відповідає сучас­ним вимогам, що ставляться до уроку літератури.

Класифікації уроків літератури вчених-методистів:

В. Голубков - в основі класифікації – мета уроку та його зміст

Типи уроків: вступне заняття, читання твору, орієнтовна бесіда, аналіз твору, вивчення додаткового матеріалу, підбиття підсумків

І. Соболєв - в основі класифікації – методи навчання, види і форми роботи, дидактичні завдання

 Типи уроків: урок-лекція, урок-розповідь, урок учнівських читань, урок вивчення тексту художнього твору, урок самостійної роботи учнів, урок складання планів, урок письмової роботи, урок з використанням технічних засобів навчання, урок повторення або закріплення, урок-бесіда за творами для позакласного читання, урок-диспут та ін.

Є. Пасічник - в основі класифікації – характер основних дидактичних завдань

 Типи уроків: уроки засвоєння нових знань і розвитку на їхній основі умінь та навичок, уроки узагальнення і систематизації знань, уроки контролю та ін

9.ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СЛОВЕСНИКА

План — певний порядок розміщення навчального матеріалу та визначення послідовності дій, спрямованих на досягнення навчально-виховної метияк учителем, так і учнями.

Цей порядок може бути різним, але обов'язково повинен забезпечувати найефективніший спосіб розв'язання освітньо-виховних завдань. Учителі складають календарні, тематичні, календарно-тематичні та поурочні плани.

Усі види планів, за винятком поурочних, складаються до початку навчального року.

Сьогодні, коли в Україні багато профільних шкіл, гімназій, ліцеїв з різним розподілом навчального часу, існують альтер­нативні програми із зарубіжної літератури, тому проблема планування цього курсуще потребує свого подальшого вирі­шення.

Учителі складають календарні, тематичні, календарно-тематичні та поурочні плани.

Усі види планів, за винятком поурочних, складаються до початку навчального року. Перш ніж спланувати роботу, вчи­телю необхідно:

- поцікавитися у шкільній бібліотеці, чи є (і в якій кілько­сті) художні тексти для учнів тих класів, де він працюватиме; зробити замовлення на придбання необхідної літератури; пе­реглянути критичну літературу, словники, свою домашню бібліо­теку;

- відвідати кабінети української літератури, історії, шкіль­ну й міську фонотеки, методичний кабінет міста, поцікавитися новими матеріалами, які можна було б використати;

- проглянути рекламний проспект навчального телебачення, експозиції музеїв, репертуар театрів, щоб своєчасно поповни­ти план позакласної роботи із зарубіжної літератури новими заходами;

- звернути особливу увагу на кабінет зарубіжної літера­тури, зокрема:

а) поновити матеріал на стендах:«Вивчаємо тему…», «Пора­ди вчителя», «Літературний куточок», «Мандри в літературний світ», «Прочитай ці книжки», та ін.;б ) переглянути наочність, доповнити новою інформацією теки, де зібрано матеріал про окремих письменників; в) підготувати дидактичний матеріал; г) полагодити техиічні засоби навчання тощо.

1.Рубриканумераціявводиться для перевірки загальної кількості спланованих уроків. Це сума годин рубрик №4-8. У програмі зазначено кількість годин для кожного класу, яку може використати вчитель протягом навчального року згідно з розкладом. ця цифра й повинна збігатися з останньою циф­рою нумерації уроків календарно-тематичного плану.

2. Тема уроку формулюється науково-діловим стилем з урахуванням тексту анотації, яка подається до кожної теми в програмі. Навчальний матеріал, поданий в анотації до програми, вчитель розподіляє з урахуванням кількості годин, які він вважає за потрібне виділити на цю тему від загальної кількості відведених на рік.

3. Дата записується олівцем згідно з розкладом уроків. Це дасть змогу користуватися планом упродовж кількох років. Він буде дороблятися з появою нової методичної, теоретичної чи якоїсь іншої важливої літератури до тем, нової наочності, ТЗН, нових творчих знахідок, поки, нарешті, не перетвориться на авторську програму вчителя.

Кількість годин, відведених на уроки різних типів.Ці рубрики плануються, виходячи із загальної кількості годин на рік, і розподіляються вчителями самостійно, якщо чинні програми такого планування не пропонують.

4.Уроки вивчення художніх творів відводяться для читання та роботи за змістом програмових творів.

5. Уроки виразного читання- для цілеспрямованого навчання виразного читання епічних, ліричних і драматичних творів. ці години програмами із зарубіжної літератури не передбачено, але виділити їх необхідно.

6. Уроки позакласного читання. 

7. Уроки розвитку .мовлення.Мовленнєві навички учнів слід формувати на кожному уроці.

8. Уроки те.матичної атестації.Головна мета таких уроків - перевірити знання, вміння і навички учнів з вивче­ної теми.

9. Уроки повторення.Завершальні уроки кожної чверті, на яких підбивається підсумок.

Загальна кількість годин у рубриках 4 - 8 наприкінці пла­нування повинна збігатися з цифрою першої рубрики.

10. Літературні хвилинки. Ця рубрика частково плануєть­ся в серпні, а потім доповнюється впродовж року.

11. Вивчення напам'ять. Якщо такої рубрики в програ­мах немає, вчителю доведеться самому її спланувати, оскільки лише напружена робота пам' яті забезпечить літературну освіту учнів.

12. Теорія літератури. Питання теорії літератури спла­новані в програмах. Рубрика "Теорія літератури» подається наприкінці теми або в анотації до твору. Але це не означає, що питання теорії необхідно розглядати на завершальних уроках.

13. Міжлітературні зв'язки. Панування такої рубрики допоможе вчителеві показати учням складність літературного процесу з його взаємовпливами, традиціями, новаторством .

15. Наочність і ТЗН.

17. Для самостійної роботи. ця рубрика допоможе сло­веснику спланувати, а потім реалізувати всі можливі форми організації самостійної роботи учнів.

18. Примітки.Для них необхідно залишити чимало місця.

Тут записуватимуться поради, зауваження, доповнення, відкрит­тя, що накопичуватимуться впродовж багатьох років

10.НАОЧНІСТЬ І ТЗН

До художньо-зображальної наочності належать портрети письменників, ілюстрації до творів, репродукції картин на літе­ратурну та історичну тематику. В методичній літературі про­блема використання творів живопису, художньої ілюстра­ції, графічної наочності розглянута достатньо широко як в ок­ремих дослідженнях В. Гречинської, Ю. Глєбової, так і в пе­ріодиці.

Складніше з використанням технічних засобів навчання. Досвід підтверджує, що в переважній більшості шкіл України технічне обладнання застаріло і вийшло з ладу, а нового май­же немає. Частково вирішує цю проблему «Шкільний Екран” Національного телебачення України.

Національне телебачення України транслює навчальні пе­редачі зі світової літератури безпосередньо для перегляду на уроці. Існує кілька типів таких передач:

· передачі пояснювального характеру, які висвітлюють новий матеріал для аналізу художніх творів, біографії і твор­чого шляху письменника;

· передачі-ілюстрації;

·  уроки-нариси;

· передачі-завдання;

· передачі для позакласної роботи з літератури.

Наприклад, О. Ніколенко створила понад сорок навчальних передач із зарубіжної літератури, серед яких вирізняються телеуроки біографічного характеру - «Паризький альбом» (про І. Буніна), «Життя О. Гeнpi», «Політ серед зірок» (про А. де Сент-Екзюперї), краєзнавчого характеру - про М. Го­голя, М. Хвильового, М. Зерова, А. Чехова та інших, уроки-­нариси про Б. Пастернака, О. Гріна та інших, передачі-ілю­страії «Біблійні мотиви у світовому мистецтві», передачі-­завдання «Пишемо твір - опис природи».

Значення технічних засобів навчання для вивчення світо­вої літератури залишається актуальним. У кабінеті літерату­ри багатьма вчителями України ефективно використовують­ся діапозитиви, кінофільми, радіо- і телепередачі, різні види звукозапису або відеозапису:

· виконання літературних творів майстрами мистецтв; записи авторських виступів письменників;

· записи театральних вистав (окремі сцени);

· записи циклу «Спогади про письменників~; радіоекскурсії по літературних місцях; фонохрестоматії;

· записи уроків кращих учителів України тощо.

Використання інтерактивних дошок, мультимедійних уста­новок, комп'ютерних технологій у школах тільки починається

11.СТРУКТУРА УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ

Ланцюжок навчальних ситуацій.У методичній літературі складові уроку мають кілька назв: структурні елементи уроку, стани уроку, план уроку, компоненти уроку. Пояснюється це намаганням знайти точнішу назву. Навчальні ситуації залежать від теми, мети, типу уроку й реа­лізують їх.

Насамперед слід продумати часову узгодженість навчаль­них ситуацій. Наведена нижче схема дасть змогу вчителю не лише продумати свої дії на уроці, а й визначити, скільки часу необхідно відвести на роботу учнів із книжкою (художнім текстом. підручником то­що), біля дошки, з наочністю й ТЗН. Оскільки в середніх кла­сах варто найбільше часу відводити саме читанню. на роботу з книжкою на уроці відведено 20 хвилин. У старших класах значна частина уроку літератури присвячена аналізу худож­нього твору учнями під керівництвом учителя, тому й час необхідно розподіляти, скажімо, так: учні працюють 25 хви­лин, а вчитель - 7 - 10 хвилин.

Структура уроку літератури залежить від його типу та змісту. Учитель сам визначає порядок навчальних ситуацій.

Розглянемо кілька можливих варіантів структури уроку. У середніх класах головною метою уроків літературного читання є навчання учнів правильного, вдумливого, виразного читання та розуміння прочитаного. Тому структура урокуможе бути такою:

1.Тема уроку. Епіграф. Завдання уроку.

2.Літературна хвилинка.

3. Слово вчителя з елементами співбесіди (підготовка до сприйняття худ. твору).

4. Читання художнього тексту вчителем

5.Читання художнього тексту учнями «ланцюжком».

6.Читання художнього тексту учнями під музику.

7.Навчальна пауза.

8.Читання художнього тексту учнями «ланцюжком».

9.Словникова робота.

1 О. Бесіда (переві рка розуміння прочитаного).

11.Переказ учнями окремих уривків з художнього твору.

12.Висновки.

13.Домашнє завдання.

14.Завершальне слово вчителя.

Тему уроку не обов' язково щоразу оголошувати на почат­ку уроку, учитель сам визначить місце і час для цього, залежно від змісту й задуму уроку. 2. Літературна хвилинка планується, якщо є цікавий матеріал і потреба в ній. З. Читати художній текст може розпочинати не лише вчи­тель, а й кращий учень. Доцільним є використання грамзапису твору у виконанні митця. 4. Вибір прийомів читання художнього тексту («ланцюжком», під музику) залежить від самого тексту. Тут потрібно використовувати весь наявний арсенал прийомів методу твор­чого читання - виразне, коментоване, хорове, про себе, вибір­кове, в особах, вголос тощо. 5. Пропедевтичний курс літератури у 5 -7 класах передба­чає й інші види робіт, які спрямовані на розвиток творчої особистості підлітка. Тому, безперечно, на уроках літературного читання проводяться евристичні бесіди, даються творчі письмові та усні завдання різного плану, що вводяться як структурні елементи уроку Також, для прикладу, можна навести слідуючі навчальні ситуації (але кожна з цих навч.ситуацій має вже свою структуру уроку):

· Урок розвитку зв’язного мовлення

· Урок позакласного читання

· Урок виразного читання

               Оглядовий урок

12.ЕТАПИ ВИВЧЕННЯ ХУД ТВОРІВ РІЗНИХ РОДІВ

Вивчення художнього твору В школі - незалежно від його обсягу, змісту, кількості відведених програмою годин - по­діляється на етапи. Враховуючи жанр твору та вікові особли­вості учнів, їх можна розмістити в тій послідовності, що зазна­чена в таблиці .

Учитель має творчо опрацювати запропонований варіант послідовності вивчення художнього твору, внести корективи, продиктовані конкретними умовами його роботи. Головне ­не втратити внутрішньої логіки твору як єдиного компози­ційного цілого, де кожен елемент має своє місце і своє завдання

Епічні твори  5-6 класи -Підготовка до сприйняття твору; -Читання твору з ко ментарем ;-Словникова робота ;-Бесіда за змістом прочитаного ;-Близький до тексту переказ ;-Використання окремих елементів аналізу; -Підсумки ;-Творчі усні та письмові роботи .

7-8 класи -Підготовка до сприйняття твору ;-Читання твору ;-Словникова робота ;-Бесіда за змістом прочитаного ;-Використання елементів аналізу; -Підсумки ;-Творчі усні та письмові роботи .

9-11 класи Підготовка до сприйняття твору; -Читання твору ;-Підготовка до аналізу ; -Аналіз твору ; -Підсумки;  -Творчі усні та письмові роботи

Ліричні твори 5-6 класи -Підготовка до сприйняття твору ;-Читання твору ;-Навчальна пауза ;-Повторне читання ;-Словникова робота ;-Бесіда за змістом прочитаного ;-Використання окремих елементів аналізу ;-Повторне читання; -Вивчення напам'ять ;-Підсумки ;-Творчі усні та письмові роботи

7-8 класи-Підготовка до сприйняття твору ;-Читання твору ;-Навчальна пауза; -Повторне читання ;-Словникова робота ;-Бесіда за змістом прочитаного;

-Використання елементів аналізу ;-Вивчення напам'ять ;-Підсумки ;-Творчі усні та письмові роботи

9-11 класи Підготовка до сприйняття твору; -Читання твору ;-Навчальна пауза; Підготовка до аналізу ;-Аналіз твору ;-Підсумки ;-Творчі усні та письмові роботи

Драматичні твори 5-6 класи -Підготовка до сприйняття твору ;-Словникова робота ;-Читання твору з комен- тарем ;-Бесіда за змістом твору ;-Використання окремих елементів аналізу ;-Підсумки ;-Творчі усні та письмові Роботи

7-8 класи -Підготовка до сприйняття твору ;-Словникова робота ;-Читання твору з коментарем ;-Бесіда за змістом Твору; -Використання елементів аналізу ;-Підсумки ;-Творчі усні та письмові роботи .

9-11 класи -Підготовка до сприйняття твору; -Читання твору ;-Підготовка до аналізу ;-Аналіз твору ;-Підсумки ;-Творчі усні та письмові роботи

13. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Вивчення художнього твору в школі - незалежно від його обсягу, змісту, кількості відведених програмою годин - по­діляється на етапи, враховуючи жанр твору та вікові особли­вості учнів.

Перший етап вивчення літературного твору в школі підготовка до сприйняття. Його мета - зацікавити учнів, пробудити  в них бажання прочитати nевний твір.

Для цього використовуються такі методичні прийоми та форми роботи:

-вступне слово (або лекція) вчителя;

- фронтальна (або індивідуальна) бесіда;

- самостійне читання (вдома чи в класі) запропонованої

вчителем додаткової літератури;

- спільна робота учнів та вчителя з картинами, ілюстраціями до творів тощо;

-словникова робота;

-прослуховування музичних творів;

- перегляд слайдів, діафільмів, уривків з кіно-, теле- та відеофільмів, які не ілюструють твір, та містять цікавий для учнів додатковий матеріал;

- екскурсії до музеїв, пам'ятників, пам'ятних місць тощо;

- використання Інтернету.

Творчий учитель сам обирає форму та методи, прийоми та способи реалізації мети; враховує кількість часу, необхідного для вступного заняття, вік учнів, особливості кожного окремо­го тексту та характер наявного фактичного матеріалу. Так, на етапі підготовки до сприйняття казок цікаво повернути шко­лярів у світ дещо призабутих казкових героїв. Зробити це ефективно можна під час заочної (або очної!) екскурсії у ма­льовничий куточок України, який міститься на околиці Ялти, неподалік таємничої скелі Ставри-Кая і водоспаду Учан-Су, ­Галявину казок. Біля декоративної брами нас зустрічають тридцять витязів прекрасних, а згодом - Царівна-Лебідь, Мауглі та Багіра, Кіт у чоботях, Буратіно, Соловей-розбійник, Хазяйка Мідної гори, з якими разом ми в дитинстві мандру­вали світом, шукали золотого ключика, боролися за справед­ливість, захищали скривджених, відстоювали добро, навчаю­чись відрізняти його від зла. Тож повернемося ще раз до цьо­го дива - казки.

Так, у 5 класі вивчення літературних казок народів світу доцільно розпочати темою «Чарівники приходять до дітей”, яка буде своєрідною підготовкою до подальшого сприймання казок учнями. Це заняття проводиться в бібліотеці або вчи­тель запрошує бібліотекаря до класу. Учні заздалегідь готують тематичну книжкову виставку, добірку матеріалів, ілюстрації до улюблених казок тощо

14.МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ У ШКОЛІ