Скринінгові комп’ютерні діагностичні системи

Скринінгові комп’ютерні діагностичні системи представлені програмним забезпеченням у формі тес­тового опитування. Мета кожного запитання — отримати ін­формацію про симптоми, наявні або відсутні в обстежуваного. Модуль збирання інформації побудовано за принципом діалогу — на запитання треба відповідати тільки "так" чи "ні". Ця ін­формація формує базу даних та обробляється програмним мо­дулем обробки й аналізу даних, після чого на екран подається діагностичне повідомлення. Ці програми засновані на використанні методу бальної оцінки.

Скринінги — приклад діагностичних систем, застосову­ваних для масового обстеження населення.

Скринінги використовують при проведенні профілактич­ного обстеження населення з метою виявити хворих, які потре­бують допомоги фахівців, і сформувати групи високого ризику за основними нозологічними групами. Скринінг здійснюють на основі розроблених анкетних карт або прямого діалогу па­цієнта з комп'ютером. Ознайомлення пацієнта з анкетою — це його ознайомлення з набором запитань, кожне з яких відтво­рює той або інший симптом. Обстежуваний вникає в суть і від­повідає позитивно на ті запитання, які відтворюють його стан здоров'я. Скринінги формують базу даних. Комп'ютер само­стійно аналізує введену інформацію й орієнтує пацієнта та лікаря-терапевта на необхідність подальшого обстеження. Скри­нінги можуть використати методику лабораторного або функ­ціонального дослідження.

Скринінгові системи можуть входити окремим блоком до складу МІС ЛПЗ. За їх допомогою вирішують такі завдання:

— своєчасне виявлення захворілих (на ранніх стадіях за­хворювання), проведення й реальна оцінка якості наступних лікувальних і реабілітаційних заходів;

— підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всіх основних профілях патології (в 6—10 разів);

— одержання інформації про стан здоров'я не тільки окре­мого пацієнта, а й груп людей, виявлення негативних причин, безпосередньо пов'язаних зі способом життя певного контин­генту (харчування, екологія, психо-соціальні особливості).

В Україні працюють автоматизовані системи профілактич­них оглядів (АСПО). Основним завданням АСПО є виявлення пацієнтів, які потребують направлення до лікарів-фахівців. На пострадянському просторі інтегровано АСПО дитячого на­селення (АСПОН-Д). Ця система призначена для профілактич­них оглядів дітей віком від 3 до 17 років і кількісної оцінки їхнього стану за 24 профілями патології з направленням за по­казниками до лікарів-фахівців. У ході обстеження за результа­тами анкетування, огляду, інструментального й лабораторного дослідження за 20—30 хв на дитину збирається більше ніж 400 медичних даних для наступної обробки.

АСПОН-Д забезпечує оцінку активності патологічного про­цесу, ризик інфікування ВІЛ або гепатитом В і рівень фізично­го розвитку.

Перелік запитань, на які відповідає дитина або його бать­ки, тісно пов'язаний із переліком лікарських спеціальностей і профілів патології. Окрім збирання анамнезу шляхом анкету­вання батьків (200 запитань) проводять обов'язкові лаборатор­ні дослідження крові та сечі (основні показники), інструмен­тальне дослідження (антропометрія, спірометрія, динамомет­рія рук, вимірювання артеріального тиску, аналіз показників ЕКГ, визначення гостроти зору і слуху). Аналіз крові та сечі здійснюють як за допомогою лабораторних експрес-аналіза-торів (уведення інформації в ЕОМ автоматизоване), так і із за­стосуванням ручних методик (уведення інформації в ЕОМ з клавіатури).

Після занесення усіх даних у базу даних здійснюють їх комп'ютерну обробку і видачу вихідних документів, один із яких називається "маршрутним листом", у якому вказується перелік лікарів-фахівців, яких рекомендовано відвідати для консультації або подальшого обстеження, лікування чи оздо­ровлення.

Використання таких АСПО має певні переваги:

— чисельність персоналу — 3 особи (2 лікаря та 1 медсестра);

— пропускна здатність комплексу — 8000 осіб на рік (16 000 при двозмінній роботі);

— кількість можливих діагнозів — понад 300;

— характеристика вірогідності висновку (у середньому за профілями патології): гіпердіагностика — до 11 % , гіподіагнос-тика — до 15 % ;

— медична ефективність — понад 85 % .

Скринінгові програми є ефективними, простими в роботі, не вимагають значних тимчасових витрат і високовартісної апаратури. Опитування щодо факторів ризику і скарг дає змо­гу виявляти осіб з підозрою на різні захворювання, проводити дослідження в найраціональніший спосіб. Автоматизовані сис­теми масових профілактичних оглядів населення є "серцем" відділень профілактики в усіх ЛПЗ. У свою чергу, відділення профілактики служать однією з найважливіших ланок дис­пансеризації населення. За допомогою створених банків даних про здоров'я населення здійснюється керування диспансериза­цією.

Скринінгові систе­ми — найсучасніші комп'ютерні технології профогляду.

Роль комп’ютерних мереж в обміні інформацією

Комп'ютери, що використовуються в межах одного закладу (наприклад, поліклініка, лікарня, санітарно-епідеміологічна станція та ін.), у тому числі і автоматизоване робоче місце звичайно об'єднують в ло­кальні обчислювальні мережі (ЛОМ). Таке об'єднання дає змо­гу значно прискорити обмін інформацією між різними фахів­цями для оперативного вирішення різних завдань: діагности­ки, лікування, консультування, управління роботою закладу та ін. Встановлено, що від 60 до 90 % інформації, потрібної для ефективної роботи закладу, циркулює всередині цього закла­ду. Основне призначення локальної мережі — забезпечення до­ступу до її ресурсів.

Комп'ютери у мережі поділяються на сервери та робочі стан­ції (клієнти).

Сервери — це комп'ютери, які надають частину своїх ресурсів для загального користування абонентам мережі. Залежно від типу ресурсу існують файл-сервери, сервери друкування, модем-сервери та ін. Файл-сервери виділяють свій дисковий простір та файли для загального користування. Сервери друкування управ­ляють мережевим принтером, на який надходять завдання зі всієї мережі. Сервери можуть бути призначеними та непризначеними. Призначені сервери займаються тільки організацією обслуго­вування запитів, що надходять із мережі, а непризначені, крім того, працюють зі своїми прикладними програмами та користу­вачами.

Робочі станції — це комп'ютери, що використовують ресурси, які надані серверами, проте своїх ресурсів для користування не виділяють.

Білет №7