Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Медичні комп'ютерні системи візуалізації




Медичні комп'ютерні системи візуалізації — це приладо-комп'ютерні системи, призначені для дослідження внут­рішніх органів та їхніх структур з виведенням зображення на екран. Інформацію "збирають" інформаційні промені — хви­льові процеси різної фізичної природи, які можна використати як інформацію, що надходить від тіла людини.

Комп’ютерна томографія — принципово новий і універсальний метод пошаро­вого дослідження тонких шарів тканин. З її допомогою можна досліджувати всі частини тіла, всі органи, визначати положен­ня, форму, величину, стан поверхні і структуру органа, дослід­жувати функції, у тому числі кровообіг органа, а також вимірю­вати щільність будь-якої ділянки тканини. Залежно від приро­ди інформаційних променів виділяють такі види:

Рентгенологічна комп’ютерна томографія (РКТ) засновано на обробці зафіксованого інформаційного рентгенівського сигналу при проходженні його через дослід­жувану ділянку з подальшою комп'ютерною обробкою. В ос­нові формування зображення лежить шкала Хаунсфілда, що показує залежність щільності біологічних тканин від їхньої здатності послаблювати (поглинати) рентгенівські промені.

32- і 64-зрізові мультиспіральні томографи — апарати третього покоління, оснащені кількома тисячами твердотільних датчиків, розташованих у кілька рядів. Томограф несе променеве навантаження (рентгенівське випромінювання) на організм, тому і застосування КТ без достатніх на те підстав (показань) небажа­не. Довжина зони сканування тіла пацієнта має бути обмеже­ною, не перевищувати 20—25 см.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Джерелом інформаційних променів при МРТ є тіло лю­дини, що дає електромагнітне резонансне випромінювання. Більшість сучасних MP-томографів "налаштована" на реєстра­цію радіосигналів ядер водню, що містяться у тканинній рідині або жировій тканині. Тому MP-томограма — це картина про­сторового розподілу молекул, що містять атоми водню. МРТ протипоказана при клаустрофобії, за наявності в тілі сторон­ніх металевих предметів, вживлених кардіостимуляторів. При МРТ, як і при рентгенологічному дослідженні, можна застосо­вувати штучне контрастування тканин. МРТ — високоефек­тивний діагностичний метод, абсолютно безпечний навіть за умови багаторазового застосування.

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) — радіонуклідний томографічний метод досліджен­ня внутрішніх органів людини. Інформаційним променем є радіоактивне випромінювання тіла людини під дією введених радіофармпрепаратів з малим періодом піврозпаду. ПЕТ використовують при дослідженнях найтонших метаболічних процесів у мозку, аж до розумових. Позитронно-активні радіонукліди дуже швидко розпадаються. До того ж усі вони циклотронного походження. Отже, ПЕТ можна проводити тільки в радіологічному центрі, оснащеному циклотроном, радіофармацевтичвою лаборато­рією, позитронним томографом і комп'ютером для обробки ін­формації.

Ульразвукове дослідження (УЗД) — метод медичної візуалізації, який почали засто­совувати понад 40 років тому. Особливістю ультразвукових хвиль є їхня здат­ність відбиватися від границь середовищ, що різняться за щільністю. Відбиті ультразвукові хвилі вловлюються датчиком апарата. Піс­ля посилення хвиль і перетворення їх на електричні сигнали ін­формація оцифровується за допомогою АЦП і закладається в пам'ять комп'ютера. Комп'ютер за допомогою програмного за­безпечення обробляє цю інформацію і видає на екран двовимір­ну реконструкцію зображення всіх тканин, крізь які пройшли ультразвукові хвилі. Метод УЗД простий у застосуванні, доступний і безпеч­ний.

 

 

Робочий стіл

Робочий стіл – це графічне середовище, на якому відображаються об’єкти і елементи управління операційною системою.

На робочому столі розташовані позначки та панель завдань.

Ці значки забезпечують швидкий доступ до документів і програм, з якими часто працює користувач.

 З одного краю робочого стола (звичайно знизу) розміщена смужка з кнопкою Пуск– це панель задач. Панель задачдозволяє переключатися між програмами, вже завантаженими в пам’ять комп’ютера, а також запускати нові програми, користуючись головним меню. Основним елементом панелі задач є кнопка Пуск – головне меню, що забезпечує доступ до ресурсів комп’ютера.

Позначки на робочому столі називають ще піктограмами. Вони символізують різні папки, документи, програми. Якщо двічі клацнути мишею по позначці, запуститься програма або відкриється документ, на який вказує позначка.

Серед цих позначок можуть бути представлені такі:

Мої документи – відкриває папку з вказаною назвою, в якій зручно зберігати файли документів.

Мій комп’ютер – дозволяє відкрити доступ до ресурсів локального комп’ютера

Моє мережеве оточення – використовується для підключення до будь якого комп’ютера, якщо поточний комп’ютер входить у мережу

Корзина – використовується для тимчасового зберігання видалених папок та файлів. При бажанні, файли та папки, які знаходяться в корзині можна відновити

Internet Explorer – запускає програму, що забезпечує роботу користувача в мережі Internet.

Білет №11










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 502.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...