Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Медичні інформаційні системи лікувально-профілактичних закладів




Медичні інформаційні системи (МІС) лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) на сьогодні є найпоширенішим інформаційним продуктом. Вона складається з кількох підсистем:

— реєстраційно-статистичної, яка дає змогу реєструва­ти всі події і факти, що відбуваються в ЛПЗ. Така підсистема обмежує витрати часу на рутинну роботу персоналу, допомагає в оперативному управлінні, дає можливість одержувати всі види статистичних даних, необхідних для фінансового й еко­номічного аналізу, а також організувати спільну роботу всіх служб і тим самим скоротити як тимчасові, так і фінансові вит­рати, пов'язані з помилками персоналу або пацієнтів. Має зво­ротний зв'язок. У реєстратурах поліклініки встановлюються програми "Розклад" і "Реєстратор", за допомогою яких налагоджено ведення електронних розкладів роботи лікарів, пла­нування прийому із записом пацієнтів (очний і по телефону), організовується одночасний доступ усіх реєстраторів до єдино­го банку вільних талонів до лікарів. У приймальному відділен­ні стаціонару також встановлюється програма "Реєстратор ста­ціонару", що дає змогу реєструвати всіх госпіталізованих па­цієнтів. Усе це допомагає створити єдиний реєстр пацієнтів, які одержують медичну допомогу в клініці, незалежно від того, у якому ЛПЗ було проведено лікування і діагностику.

На наступному етапі налагоджують комп'ютерний облік усіх наданих пацієнту послуг — у стаціонарі, поліклініці, ла­бораторії, що дає можливість сформувати медичну статистику. У результаті кожний пацієнт отримує електронну історію хво­роби, що містить усі відомості про перебіг захворювання, ви­падки госпіталізації, надані послуги і встановлені діагнози. У результаті можна буде одержувати весь комплекс медико-статистичної інформації як стандартизованої, так і за довільними параметрами.

—лабораторної підсистеми — лабораторної інформацій­ної системи (ЛІС), серед функцій якої — управління всіма да­ними, що надходять із різних джерел (аналізатори, проведені вручну вимірювання, паперові документи), і об'єднання цих даних в єдину інформаційну базу даних клініко-діагностичної лабораторії. Підсистема забезпечує зв'язок практично з будь-якими автоматичними аналізаторами і дає змогу обмінювати­ся інформацією в режимі реального часу з будь-яким медпрацівником, що забезпечує миттєвий доступ до готових результатів. ЛІС дає можливість скоротити непродуктивні витрати лабораторії, позбутися рукописних журналів, відстежувати й оцінювати якість досліджень та одержувати всю необхідну звітну доку­ментацію;

—медичної підсистеми (електронна історія хвороби), яка дає змогу лікарям у зручній формі зберігати і передавати один одному матеріали, пов'язані з діагностикою та лікуванням па­цієнта, допомагає в науковій роботі, створює підґрунтя для проведення лікарських консультацій по телемедичних кана­лах;

—формалізованої електронної історії хвороби — спеціалі­зованої бази даних, що містить відомості про пацієнта і повний (у юридичному й медичному аспектах) набір документів про хід лікувально-діагностичного процесу, у тому числі:

· паспортні дані хворого;

· сигнальну інформацію (непереносимість лікарських за­собів, генетичні захворювання тощо);

· анамнестичні дані;

· остаточні діагнози, перенесені операції;

· результати лабораторних досліджень;

· результати інструментальних досліджень;

· диспансеризацію;

· анкету автоінтерв'ювання (скринінг) та ін.

довідкової підсистеми, яка надає лікарям довідкову ін­формацію щодо ведення лікувальної діяльності (наприклад, довідники лікарських засобів, лікарські новинки, посилання на медичні сайти та ін.) Довідкова підсистема не залежить від перших трьох підсистем і може впроваджуватися в будь-який момент.

 

Контекстне меню об’єкта.

Контекстне меню викликається правою кнопкою миші та містить список можливих дій, які користувач може виконати з даним об’єктом.

Зміст контекстного меню залежить від типу об’єкта і від попередніх операцій із ним. Однак існують опції, що є майже у всіх контекстних меню. Це, передусім, опція Открыть, за допомогою якої виконується запуск програм або завантаження документів. Така опція стоїть першою у списку меню і звичайно виділена напівжирним шрифтом. Це означає, що команда Открыть виконується за умовчанням при натисканні клавіші Enter або при подвійному клацанні мишею по піктограмі об’єкта.

Завершує список контекстного меню пункт Свойства. Він призначений для перегляду або зміни характеристик об’єкта. Цією командою ми будемо часто користуватися під час роботи з об’єктами.

Контекстне меню можна також викликати натисканням на відповідну клавішу в нижньому ряду клавіш.

  

 

 

Білет №8










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 238.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...