Пояснити мету створення медичних інформаційних систем

Медичні інформаційні системи — це пакет прикладного програмного забезпечення, призначений для управління різ­ними процесами в охороні здоров’я, включаючи медичні апа­ратні засоби. МІС вирішують поточні й перспек­тивні завдання охорони здоров’я та виконують комп’ютерну підтримку роботи медичних працівників різного рівня: керів­ників системи охорони здоров’я, лікарів, середнього медперсо­налу. Основним завданням МІС є забезпечити опера­тивний доступ персоналу до актуальної інформації з робочого місця з урахуванням прав доступу.

Від найпростіших тестових діагностичних програм до по­тужних багатомодульних систем — такий шлях розвитку цьо­го програмного забезпечення. Це і візуально-діагностичні ком­плекси, і автоматизовані програми професійного огляду, і ком­плекси, що моделюють лікувальний процес, і медичні інфор­ін.лінн-пошукові системи в реєстратурі та з мережі Інтернет тощо.

МІС складаються з окремих підсистем, здатних працю­вати автономно або в сукупності з іншими блоками (підсисте­мами) через локальні або глобальні мережі. ПК користувачів даної МІС (від одного до кількох) утворюють автоматизоване робоче місце медичного працівника. МІС, як і кожний її автономний блок, складається з модуля збору інформації, бази даних, модуля обробки й аналізу даних, модуля уп­ін.ління документообігом, модуля керування медичними апа­ратними засобами.

Класифікацію МІС засновано на ієрархічному принципі відповідно до багаторівневої структури охорони здоров’я:

Ø базо­вий рівень (системи цього рівня призначені для

забезпечення прийняття рішень у професійній діяльності лі­карів різних спеціальностей. Основна мета їх створення — комп’ютерна підтримка роботи лікаря-клініциста, гігієніста, лаборанта);

Ø рівень ЛПЗ (це МІС, створені шляхом об’єднання всіх інформаційних потоків ЛПЗ в єдину систему, які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності закладу)

Ø територіальний рівень (це програмні комплекси, що забезпечують роботу автоматизованих систем керування органів охорони здоров’я на рівні території (міста, області, рес­публіки), включаючи управління спеціалізованими та про­фільними медичними службами);

Ø державний рівень (автоматизовані системи керування Міністерства охорони здоров’я призначені для інформаційної підтримки служб державного рівня).

МІС ЛПЗ включає такі підсистеми: реєстраційно-статис­тичну, лабораторну, довідкову, аналітичну та ін..

Логічні основи персонального комп’ютера

Комп’ютер – це універсальний засіб обробки різноманітних видів інформації: текстової, графічної, цифрової, мультимедійної. Можливості комп’ютера дуже великі, однак з принципової точки зору будь – яка його робота, що зовнішньо проявляється по-різному, фактично зводиться до виконання маси арифметичних і логічних операцій. Дані в комп’ютері подаються двійковими кодами, тобто сукупністю нулів і одиниць. Це пояснюється тим, що їх запам’ятовування і зберігання дуже легко реалізувати технічно. Отже, будь – який комп’ютер повинен мати запам’ятовуючий пристрій, у якому можна було б записувати та зчитувати двійкові коди.

В комп’ютері мають бути пристрої для перетворення інформації із звичайної форми в двійкову і навпаки. Такі пристрої називають пристроями введення і виведення інформації.

При виконанні будь - якої задачі комп’ютеру необхідно здійснити ряд арифметичних та логічних операцій. Цю задачу виконує пристрій, який називають арифметично – логічним.

Для розв’язку задачі на комп’ютері складають програму, яка разом з оброблюваними даними поміщається в запам’ятовуючий пристрій.

Після того як програма буде розміщена в запам’ятовуючому пристрої, вона запускається на виконання. У пристрій управлення надходять коди операції (що робити), а в арифметично – логічний пристрій – дані (з чим робити). Пристрій управління утворює сигнали, що надходять на інші пристрої, які забезпечують виконання даної операції.

Потім із запам’ятовуючого пристрою вибирається інша команда і організовується її виконання. Цей процес продовжується до закінчення всієї програми.

Білет №4

Служби медичної статистики

Ефективне управління охороною здоров'я неможливе без організації, яка б оперативно та об'єктивно відтворювала стан здоров'я населення та його ресурсне забезпечення. Статистика— наука, яка ви­вчає методи збирання та аналі­зу різних даних, пов'язаних з масовими явищами, процеса­ми та подіями.

Статистика, що вивчає питання, пов'язані з медициною, гігієною та охороною здоров'я, називається медичною статистикою. Важ­ливим принципом статистики є вивчення масових явищ. У на­шій державі цю функцію виконує Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров'я України, який координує діяль­ність територіальних інформаційно-аналітичних центрів ме­дичної статистики та ЛПЗ щодо збирання, обробки та аналізу статистичної інформації.

Медична статистика:

· Теорія медичної статистики

· Відділ статистики суспільного здоров’я

· Відділ статистики охорони здоров’я

· Відділ методів статистики в управлінні збирання даних

· Відділ методів статистики у клінічних, лабораторних, експериментальних дослідженнях.

Відділ теорії медичної статистики впроваджує наукові ме­тоди збирання, обробки, аналізу та оцінки медико-статистичної інформації, такі як:

— первинна статистична обробка даних (обчислення се­редніх та відносних величин, критеріїв їх достовірності);

— вибіркові медико-статистичні дослідження;

— аналіз даних;

— статистична оцінка значущості відмінностей порівню­ваних показників.

Відділ статистики суспільного здоров'я вивчає стан здоров'я населення, яке характеризується:

— демографічними показниками;

— показниками захворюваності.

     Основними моментами в цьому процесі є обчислення різних медико-статистичних показників здоров'я населення (смерт­ність, захворюваність, поширення ВІЛ-інфекції та ін.).

Відділ статистики охорони здоров'я застосовує інформацій­ні технології з обробки та аналізу інформації про органи охоро­ни здоров'я, що стосується їхньої діяльності, обліку медичних кадрів, медико-санітарного майна та ін. Значущими показни­ками є показники, що характеризують роботу ЛПЗ (міських поліклінік, дитячих поліклінік, жіночих консультацій, стома­тологічних поліклінік, пологових будинків, лікарень швидкої медичної допомоги та ін.).

Відділ методів статистики в управлінні збирання даних здійснює збирання даних відповідно до ієрархічної територі­альної структури Міністерства охорони здоров'я. Медико-ста­тистичні дані збираються регулярно в повсякденній оператив­ній роботі органами охорони здоров'я та направляються в суво­ро встановленому порядку у вигляді спеціальних документів державної медичної звітності. З цією метою в системі охорони здоров'я створено медико-статистичну службу, низовою лан­кою якої є кабінети медичної статистики ЛПЗ. Цією роботою зі збирання початкової інформації займається середній медпер­сонал: медсестри та статисти. Таким чином, основними етапа­ми статистичної обробки даних є статистичне збирання даних (рутинна ручна робота) та аналіз даних (здійснюється за допо­могою комп'ютерних технологій) з подальшими висновками.

Основні мережеві сервіси.

Практично всі послуги мережі ґрунтуються на принципі "клієнт — сервер".

Сервер — це комп'ютер або програма, здатні надавати клієнтам певні мережеві послуги (сервіси).

Клієнт — прикладна програма, яка забезпечує передачу за­питів до сервера й одержання відповідей від нього.

Сервер "Електронна пошта" (e-mail) є одним із перших і, мабуть, найпоширеніших та найдешевших серверів мережі. Він забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом Інтернету.

Сервер FTP (File Transfer Protocol — протокол пересилан­ня файлів) — це протокол передачі файлів, один із перших сер­верів Інтернету. Цей сервер може бути використаний для ко­мерційного розповсюдження програмних продуктів, баз даних, моделей, рекламних презентацій, великих за обсягом доку­ментів (книг) тощо.

Сервер WWW — Worldwide Web. В основу цієї системи покладено поняття гіпертексту, тобто безлічі окремих текстів, які мають посилання один на одного. Таким чином, це єдиний інформаційний простір, що складається з сотень мільйонів взаємозв'язаних електронних документів. Окремі документи, що становлять простір web, називають web-сторінками, групи тематично з'єднаних web-сторінок — web-вузлами (web-сайта­ми або просто сайтами).

В основі WWW лежать два поняття: формат документів HTML та гіпертекстові посилання.

Програми для проглядання web-сторінок називають браузерами (від англ. to browse — переглядати), як, наприклад, Internet Explorer

Популярним сервером в Інтернеті є IRC (Internet Chat Relay — бесіда через Інтернет), обмін повідомленнями в якому здійс­нюється без затримок. Підключившися до групи, члени якої обговорюють ту чи іншу проблему, можна набрати повідомлен­ня, і воно миттєво стає доступним для інших учасників бесіди. Це дуже зручно при проведенні телеконсультацій в екстре­мальних випадках, коли від часу прийняття рішення зале­жить життя людини.

Надзвичайно популярні групи новин UseNet. їх іноді нази­вають телеконференціями або електронними дошками оголо­шень. На відміну від електронної пошти одержувані листи до­ступні для загального огляду. Групи новин дають змогу обмі­нюватися думками з однодумцями, що живуть у будь-якій точці земної кулі. Програма приймає повний список усіх теле­конференцій, відкритих на цьому сервері.

Служба ICQ призначена для пошуку мережевої ІР-адреси людини, комп'ютер якої під'єднано в даний момент до мережі. Послугами ICQ сьогодні користуються більше ніж 100 млн лю­дей в усьому світі і для більшості з них вона перетворилася на персональний комунікаційний центр.

Сервер Skype — це швидкий і дешевий спосіб миттєвого зв'язку. Відправляти SMS-повідомлення можна відразу де­кільком абонентам Skype на будь-які телефони, які підтриму­ють технологію SMS. Функція відеозв'язку в Skype дає змогу співбесідникам бачити один одного. Для того щоб скористати­ся простим і надійним відеозв'язком, вам не потрібно нічого, окрім web-камери.

Білет №3