Механізм управління короткостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.

Механізм управління короткостроковими активами і зобов’язаннями наведено на рис. 10.4. Ключовими елементами наведеної схеми управління готівкою є використання ринків євровалют і міжнародного ринку цінних паперів. До системи управління короткостроковими активами і зобов’язаннями входять такі інструменти, як фінансування міжнародної торгівлі (головним чином шляхом використання акредитивної форми розрахунків), державні гарантії, страхування, управління матеріально-технічними запасами, форфетинг, факторинг та ін.

Рис. 10.4. Механізм управління короткостроковими
активами і зобов’язаннями

Інструменти управління довгостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.

Схема на рис. 10.5.показує, що управління довгостроковими активами і зобов’язаннями врешті-решт зводиться до прийняття рішень щодо міжнародного бюджетування капіталу. При цьому в певній послідовності враховується чимало факторів, представлених на рис. 10.5.

Рис. 10.5. Інструменти управління довгостроковими
активами і зобов’язаннями

Суть і функцїй трансферного ціноутворення.

Ключовою особливістю таких цін є те, що вони носять розрахунковий характер і встановлюються на продукцію, яка виробляється одним зарубіжним відділенням міжнародної корпорації для іншого і поставляється без перерахування реальних грошових коштів споживачем постачальнику. Такі ціни були розроблені і впроваджені в практиці корпорацій «Дженерал Електрик» та «Дженерал Моторз» на початку 30-х років. Зараз такі ціни використовують понад 2 тис. корпорацій.

Головна функція трансферних цін полягає в оптимізації оподаткування міжнародних корпорацій та їх окремих філій за рахунок віднесення певної частини витрат на діяльність певних відділень з метою зниження податку на прибуток або ж інших податків і платежів.

Серед інших функцій трансферних цін слід відзначити такі:

2) забезпечення зв’язків між відділеннями;

3) оцінка результатів господарської діяльності відділень;

4) стимулювання поліпшення роботи відділень;

5) узгодження інтересів відділень із загальнокорпоративними цілями.

Залежно від методів трансферних цін у цілому, а також двох головних складових - собівартості та прибутку, розрізняють п’ять видів таких цін: витратні, договірні, кінцеві, ринкові і змішані трансферні. Кожен з видів цін має свої переваги, недоліки і сфери застосування.