Лекція 3. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1. Визначення та класифікація необоротних активів

2. Облік основних засобів

3. Знос(амортизація)основних засобів

4. Облік інших необоротних матеріальних активів

5. Облік нематеріальних активів

Визначення та класифікація необоротних активів

Необоротні активи -це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

Усі вони розділені на три групи:

1) основні засоби (рахунок 10);

2) інші необоротні матеріальні активи (рахунок 11);

3) нематеріальні активи (рахунок 12).

Основні засоби– матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного.Свою вартість такі активи переносять поступово на витрати підприємства у вигляді амортизації.

Інші необоротні матеріальні активи - усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів.

Нематеріальні активи -активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою в процесі виконання основних функцій більше одного року.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи визначені П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Критерії визнання для всі груп необоротних активів однакові, а саме: об’єкт визнається активом, коли:

а) існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього об’єкта;

б) його вартість може бути достовірно визначена.

Головними завданнями бухгалтерського обліку необоротних активів є:

- правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових реєстрах надходження необоротних активів, їх внутрішнього руху та вибуття;

- правильне обчислення та відображення в обліку суми зносу необоротних активів та видатків, пов’язаних з їх ремонтом;

- точне визначення результатів ліквідації зазначених об’єктів обліку;

- контроль за збереженням та ефективним використанням кожного з об’єктів необоротних активів.

Наказом, який набув чинності з 01.01.2008 р., були внесені зміни до наказу МФУ від 07.11.2003р. № 617, яким затверджено П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", яким було внесено зміни до відображення у обліку вибуття необоротних активів.

Унаслідок внесення змін у П(С)БО 27 «Необоротні активи, призначені для продажу, і діяльність, що припиняється», основні засоби, щодо яких прийнято рішення про їх продаж, повинні бути переведенні зі складу необоротних активів до групи запасів, а доходи та витрати від їх продажу віднесені до операційної діяльності підприємства. Крім того, залишаються невирішеними питання документування операцій з продажу таких необоротних активів і відображення інформації про них у звітності.

Зміни в методології обліку операцій з реалізації необоротних активів

Облік основних засобів

Для контролю за наявністю та рухом об’єктів основних засобів їх обліковують за відповідними групами.

Група основних засобів –це сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за наступними групами:

1) земельні ділянки (рах. 101)

2) капітальні витрати на поліпшення земель (рах. 102)

3) будинки та споруди (рах. 103)

4) машини та обладнання (рах. 104)

5) транспортні засоби (рах. 105)

6) інструменти, прилади та інвентар (рах. 106)

7) робоча і продуктивна худоба (рах. 107)

8) багаторічні насадження (рах. 108)

9) інші основні засоби (рах. 109).

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість– історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

До первісної вартості включають такі витрати:

- суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

До первісної вартості не включаються:

- витрати на сплату відсотків за користування кредитом при придбанні за рахунок позикового капіталу;

- адміністративні та інші витрати, які не відносяться безпосередньо до придбання основного засобу або доведення його до стану, придатного до використання.

Справедлива вартість —сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Переоцінена вартість - це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.

Вартість, яка амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Залишкова (балансова) вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації).

До підсумку балансу включається лише залишкова вартість!

Надходження основних засобів здійснюється в результаті:

1) придбання або створення;

2) безоплатного отримання;

3) внесків до статутного капіталу;

4) обмін на подібні або неподібні активи.

В залежності від способу надходження основних засобів на підприємство по різному формується і їх первинна вартість:

При передачі кожного об’єкта основних засобів в експлуатацію комісією, яка створена за наказом керівника підприємства і здійснює приймання об’єкта, складається Акт приймання пе­редачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Ф № 03-1). В цьому документі вказується первісна вартість об’єкта, місце експлуатації, його відповідність технічним умовам.

Кожному об’єкту надається інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і в подальшому проставляється у всіх документах, на підставі яких відбувається внутрішнє переміщення об’єк­та, або його вибуття, а також в інвентарній картці (Ф № 03-6).

Інвентарна картка — регістр аналітичного обліку основних засобів. У ній містяться такі дані: інвентарний номер, назва об’єк­та, коротка технічна характеристика, місце експлуатації, дата вве­дення в експлуатацію, рік випуску або будівництва, норма амортизації, дата вибуття з експлуатації, відомості про переоцінку, реконструкцію, модернізацію об’єкта та інші.

Підприємства, які мають невелику кількість об’єктів основних засобів, пооб’єктний облік можуть вести в інвентарній книзі. Записи в книгу здійснюються в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів і за місцями їх знаходження.

Заповнені інвентарні картки реєструються в описах типової форми. Описи інвентарних карток ведуться бухгалтерією в одному екземплярі за класифікаційними групами (видами) об’єктів основних засобів.

Підприємства, що обліковують основні засоби в інвентарній книзі, описів не ведуть.

Придбання об’єктів основних засобів за плату, а також їхнє будівництво являють собою капітальні інвестиції підприємства, для обліку яких призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції»,який має такі субрахунки:

151 «Капітальне будівництво»

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів»

По Дебету рахунка 15 відображаються витрати на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, по Кредиту - введення в дію, прийняття в експлуата­цію придбаних або створених активів та списання на рахунок 10.

Відповідно до плану рахунків облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби».

По Дебету рахунка 10 відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс, що враховуються по первісній вартості; суми витрат, зв'язані з поліпшенням об'єктів, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, по Кредиту - вибуття основних засобів унаслідок продажу, безкоштовної передачі чи невідповідності критеріям визнання активів, а також у випадку часткової ліквідації об'єкта; сума уцінки основних засобів.

Вибуття основних засобів відбувається в результаті наступних операцій:

1) продаж за плату в порядку реалізації майна;

2) передача за договором дарування стороннім юридичним та фізичним особам;

3) списання в наслідок морального або фізичного зносу;

4) передачі у вигляді внеску до статутного капіталу інших підприємств;

5) з інших причин.

При вибутті основних засобів комісія, створена за наказом керів­ника підприємства, складає Акт на списання основних засобів, в якому вказуються такі дані: первісна вартість об’єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу за час експлуатації, залишкова вартість, причина вибуття, витрати, пов’язані з вибуттям об’єкта, а також сума отриманого доходу. На підставі акта здійснюються відповідні записи в аналітичному і синтетичному обліку основних засобів.

Наказом, який набув чинності з 01.01.2008 р., були внесені зміни до П(С)БО 27 «Необоротні активи, призначені для продажу, і діяльність, що припиняється». Отже, відтепер основні засоби, щодо яких прийнято рішення про їх продаж, повинні бути переведенні зі складу необоротних активів до групи запасів, а доходи та витрати від їх продажу віднесені до операційної діяльності підприємства.

Необоротні активи при визнанні їх утримуваними для продажу відображаються за кредитом рахунків 10, 11 і дебетом субрахунка 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»

Доходи від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, відображаються за кредитом субрахунка 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», собівартість реалізованих необоротних активів, утримуваних для продажу, відображається за дебетом субрахунка 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Отже, прибуток або збиток від вибуття основних засобів відображають у Звіті про фінансові результати відповідно у складі доходів або витрат звичайної діяльності. Проте, якщо причиною списання основних засобів була надзвичайна подія (аварія, пожежа тощо), відповідну суму прибутку або збитку відображають як фінансовий результат від надзвичайних подій.