Облік розрахунків з підзвітними особами(субрахунок 372).

Підзвітні особи —це працівники підприємства, яким видані грошові кошти під звіт. Список осіб, які мають право отримувати в касі готівку під звіт, затверджується керівником підприємства.

Під звіт видається готівка на операційні, господарські та витрати, пов'язані з від­рядженням, на визначений термін і мету.

Видача грошових коштів під звіт оформляється видатковим касовим ор­дером на підставі наказу керівника, акта, заяви, при умові, що за працівником немає заборгованості по раніше одержаних авансах. Підзвітна особа зобов'язана надати звіт про витрачання цих коштів за призначенням і пред'явити підтверджувальні документи.

Службовим відрядженнямвважається поїздка працівника за розпоряджен­ням керівника підприємства на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Скерування працівника у відрядження оформляється наказом (розпоряджен­ням) керівника по підприємству з випискою посвідчення про відрядження, яке має бути оформлене належним чином. Підприємство, яке скеровує працівника у від­рядження, повинне зареєструвати факт видачі посвідчення про відрядження тако­му працівникові у спеціальному журналі.

Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України — 30 календарних днів, за кордон — 60 календарних днів. Фак­тичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи.

Після документального оформлення відрядження відрядженому працівникові перед від'їздом необхідно видати грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житла і добові.

Граничні норми добових витрат визначено абз. 4 пп. 140.1.7 ПКУ.

Наведені норми встановлено для працівників підприємств усіх форм власності, крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, для яких постановою КМУ від 02.02.2011 р. N 98 встановлено окремі норми.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Сальдо субрахунка 372 може бути як дебетовим, так і кредитовим. Воно відображається розгорнуто і в балансі: дебетове сальдо показується в складі оборотних активів, а кредитове — у зобов’язаннях.

При використанні журнальної форми обліку для обліку розрахунків з підзві­тними особами призначений Журнал № 3, в якому поєднується синтетичний і ана­літичний облік по субрахунку 372. Журнал № 3 ведеться в аналітичному розрізі, тобто по кожній підзвітній особі. У кожному окремому рядку відображаються сума виданого авансу, сума витрат на підставі затвердженого авансового звіту, повернена сума невикористаних грошових коштів, відшкодовувана сума перевитрат, сума підзвітних коштів, щодо яких не подано авансовий звіт і які не повернуто до каси підприємства.

Поняття та види зобов’язань

Зобов’язання— це джерела залучених коштів підприємства, які, крім власного капіталу, формують пасив балансу.

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов’язання визначає П(С)БО 11 „Зобов’язання”.

Зобов’язання виникають, головним чином, через придбання товарів та послуг в кредит; або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Класифікація зобов’язань:

1) за змістом:

а) монетарні – відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам;

б) немонетарні– зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості і якості.

2) за строками платежу:

а) довгострокові– це заборгованість, яка буде погашена на протязі терміну, що перевищує 1 рік. До них належать:

- довгострокові позики банку;

- довгострокові векселі видані;

- довгострокові зобов’язання за орендою;

- зобов’язання за облігаціями.

б) короткострокові (поточні)- це заборгованість, яка може бути погашена на протязі року або одного операційного циклу, незалежно від його тривалості. До них належать:

- зобов’язання перед постачальниками за одержані матеріальні цінності, перед підрядчиками за виконані роботи і послуги;

- зобов’язання перед працюючими за нарахованою заробітною платою;

- зобов’язання перед бюджетом та соціальними фондами;

- зобов’язання перед іншими кредиторами.

3) за ступенем контролю:

а) непередбачене зобов’язання– зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджене лише тоді, коли відбудеться чи не відбудеться одна чи більше невизначених подій, над якими підприємство не має повного контролю;

б) забезпечення зобов’язань – це зобов’язання з невизначеною сумою чи часом погашення на дату балансу (на виплату відпусток, виконання гарантійних зобов’язань).

До зобов’язань також відносять доходи майбутніх періодів. Доходи майбутніх періодів — це такі доходи, які виникли в даний час, але відносяться до майбутніх періодів.

Завданнями обліку зобов’язань є своєчасне, повне і правильне документальне оформлення і відображення на рахунках синтетич­ного і аналітичного обліку господарських операцій з виникнення і погашення кредиторської заборгованості, не допускаючи прострочок у платежах і уникаючи штрафних санкцій.