ПРОГРАМА ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Протягом семестру кожен студент повинен самостійно виконати програму практичних завдань.

Сутність завдання полягає в наступному:

необхідно відшукати актуальну, соціально значиму життєву ситуацію і взяти її в роботу;

на основі обраної життєвої ситуації скласти фабулу та сценарний план майбутнього літературного сценарію з визначенням теми, ідеї, конфлікту, жанру, аудиторії, на яку розрахований майбутній телевізійний твір;

оформити завдання у вигляді письмової роботи, яка представляється екзаменаторові під час іспиту; без неї студент до іспиту не допускається.

Окрім цього, студенти повинні підготувати до заліку по кілька власних прикладів видів зйомки, принципів та видів монтажу. Ці приклади необхідні для використання під час відповідей на питання екзаменаційних білетів та на додаткові питання.

До заліку допускаються студенти, які відпрацювали всі теми практичних робіт. Якщо з якоїсь причини студент був відсутній на практичному занятті чи отримав незадовільну оцінку за свою відповідь, він повинен відпрацювати цю тему в інший час, але з періодичністю не більше однієї теми за тиждень.

Студенти дистанційної форми навчання, окрім вказаного завдання, представляють на кафедру журналістики письмову контрольну роботу за темами, які розглядаються в програмі курсу.

ВІДБІР СТУДЕНТІВ ДЛЯ НАСТУПНОГО

НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

“ТЕЛЕВІЗІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА”

У кінці першого курсу проводиться відбір студентів, які надалі будуть вивчати предмети зі спеціалізації “Телевізійна журналістика”.

У відборі беруть участь усі бажаючі студенти. Відбір відбувається за результатами письмових відповідей на поставлені запитання, співбесіди та за результатами складеного іспиту.

Запитання ставляться студентам безпосередньо перед написанням відповідей на них. Критеріями оцінки є здатність журналістського монтажно-пластичного мислення, знання ситуації регіонального ефірного телепростору, наявність у студентів власних концепцій створення передач.

Список відібраних студентів оголошується не пізніше, ніж через десять днів після іспиту з дисципліни “Телевізійна журналістика”.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

ЗНАНЬ СТУДЕНТА НА ЗАЛІКУ

“Зараховано” виставляється за відповідь, яка містить вичерпне за сумою поданих знань розкриття всіх запитань, розгорнуту аргументацію кожного з положень; яка побудована логічно й послідовно, розкриває питання від його нижчих до вищих рівнів, а також містить приклади з журналістської практики – з історії та сучасності, які дозволяють судити про повноту уявлень студента з поставленого питання. Відповідь повинна бути викладена гарною, багатою мовою, відзначаючись точним вживанням термінів, містити посилання на засвоєну навчальну літературу.

Додатковою вимогою, прийнятною на заліку з дисципліни “Телевізійна журналістика”, є те, що відповідь має вибудовуватися композиційно, являти собою чітко збалансований виступ студента.

“Незараховано” виставляється за відповідь, що містить неправильне висвітлення заданих питань, помилкову аргументацію, допускає помилкові умовиводи, неправильне посилання на факти та їх тлумачення, вживання мови, близької до суржику.

Перелік теоретичних питань з дисципліни

1. Визначення телебачення.

2. Поняття телевізійної журналістики. Телебачення в системі ЗМІ.

3. Поняття телерадіопрограми.

4. Тенденції розвитку українського телебачення.

5. Телебачення як вид мистецтва.

6. Спільні та відмінні риси телебачення з театром.

7. Спільні та відмінні риси телебачення з кінематографом.

8. Історія зародження українського телебачення.

9. Основні етапи розвитку українського телебачення.

10. Розвиток телебачення у світі.

11. Винаходи та відкриття, покладені в основу принципу телемовлення.

12. Сучасний стан українського телебачення.

13. Перспективи розвитку українського телебачення.

14. Специфічні особливості сучасного телебачення.

15. Виражальні засоби сучасного телебачення.

16. Передача зображення і звуку на відстані. Принцип телемовлення.

17. Основні суспільні функції телебачення.

18. Інформаційна функція телебачення.

19. Культурно-просвітницька функція телебачення.

20. Інтегративна функція телебачення.

21. Соціально-педагогічна функція телебачення. Соціально значимі програми.

22. Організаторська функція телебачення.

23. Освітня функція телебачення.

24. Рекреативна функція телебачення.

25. Законодавство про ТБ.

26. Діяльність Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення.

27. Роль і місце телебачення в інформаційному просторі України.

28. Поняття правового статусу телеорганізацій. Державне, недержавне, суспільне телебачення.

29. Колективний та синтетичний характер творчості на телебаченні.

30. Творчі і технічні професії на телебаченні.

31. Роль особистості на телебаченні.

32. Поняття телевізійного образу.

33. Шляхи створення образів на телебаченні.

34. Етичні принципи в тележурналістиці.

35. Критерії оцінки праці тележурналіста.

36. Літературний і режисерський сценарій.

37. Редагування літературного сценарію.

38. Форми написання сценарію.

39. Сценарний план.

40. Етапи роботи над сценарієм.

41. Визначення і характеристика телевізійного сценарію.

42. Конструювання сюжету сценарію з фабули життєвої ситуації.

43. Композиційна побудова.

44. Тема та ідея.

45. Основні поняття про телевізійну групу: творча співпраця журналіста, режисера, оператора, звукорежисера і монтажера.

46. Види монтажу.

47. Принципи монтажу.

48. Монтаж – поєднання окремих кадрів у цілісний екранний твір.

49. Принципи поєднання тексту зі змонтованим відеорядом.

50. Ракурс.

51. План.

52. Кадр.

53. Види зйомки.

54. Визначення жанру.

55. Використання традиційних журналістських жанрів на телебаченні.

56. Складність поділу телепродукції на жанри.

57. Інформаційні жанри тележурналістики.

58. Сучасна інформаційна телевізійна програма.

59. Типи програм інформаційного телемовлення.

60. Монотематична і політематична телевізійні програми.

61. Верстка і композиція інфрмаційного випуску новин.

62. Верстка і композиція інформаційно-розважальної програми.

63. Анонс як окремий сегмент програми.

64. Тематична характеристика програм інформаційного характеру.

65. Мова і стиль інформаційних програм.

66. Вимоги до написання дикторського тексту та до його використання.

67. Взаємозалежність слова і зображення на телебаченні.

НАВЧАЛЬНА ТА НАУКОВА

ЛІТЕРАТУРА

1. Білоус О., Темех Н. Методичні поради молодим телевізійним репортерам і операторам // Телевізійна й радіожурналістика. Збірник науково-методичних праць. – Львів, 2000. – Вип. 3. – с. 280 – 310.

2. Вказівки продюсерам Бі-бі-сі. – К.: “КІС”, 1998 – 288 с.

3. Ворошилов В. В.. Журналистика. – Учебник. 3-е издание. – Спб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 447с.

4. Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів, 1974.

5. Дмитровський З. Інтерв’ю в інформаційній телепрограмі: особливості, методика підготовки // Телевізійна й радіожурналістика. Збірник науково-методичних праць. Львів, 2000. – с. 342 – 348.

6. Еверетт Д. Учбовий посібник репортера. – К., 1999.

7. Зазыкин В. Психологические аспекты формирования интереса к телевизионным и радиопередачам//Аудитория.1988.№6.

8. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС, 2000. – 180 с.

9. Ильин Р. Н. Изобразительные ресурсы экрана. – М., 1973.

10. Іваненко В. Г., Канюка, М. С. Практикум з редагування телевізійних передач. – К., 1982.

11. Канюка М. С., Ілляшенко, В. В.. Тележурналістика: телевізійний фільм. – К., 1987.

12. Корконосенко С. Г. Основы журналистики: Учебник для ВУЗов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 287 с.

13. Кузнецов Г. В. Журналист на экране. – М., 1985.

14. Кузнецов Г. В. Методика телевизионной журналистики. – М., 1979.

15. Кузнецов Г. В. Так работают журналисты ТВ. – М., 2000.

16. Кузнецов Г. В. ТВ – журналист. – М., 1980.

17. Кузнецов Г. В., Цвик В. Л., Юровский А. Я. Телевизионная журналистика. Учебник. 3-е изд. М., 2002.

18. Лизанчук В. В. Радіожурналістика: засади функціонування. Підручник. – Львів, ПАІС, 2000. – 512 с.

19. Михайлин І. Л. Основи журналістики. К., 2002.

20. Михалкович В. И. Изобразительный язык средств массовой информации. – М., 1986.

21. Міронченко В. Я. Основи інформаційного радіомовлення: Підручник. – К.: ІЗМН. 1996. – 414 с.

22. Муратов С. Телевидение в эпоху телевидения. - Москва, 2001.

23. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студентов вузов по спец. «Журналистика». Ред.-сост. С. Г.Корконосенко. – СПб: Знание, 2000. – 272 с.

24. Саппак В. С. Телевидение и мы. Четыре беседы. 3-е изд. – М., 1988.

25. Светана С. В. Телевизионная речь // Язык и стиль средств массовой информации и пропаганды. – М., 1980. – с. 179 – 236.

26. Скуленко М. І. Телевізійний коментар. – К., 1980.

27. Смирнов В. В.. Формы вещания: Функции, типология, структура радиопрограмм: Учебное пособие для студентов факультета журналистики. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 206 с.

28. Соколов А. Г. Монтаж: телевидение, кино, видео. – М., 1997 – 1999. – Ч. 1 – 3.

29. Цвик В. Л., Назарова Я. В. Телевизионные новости России. Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 176 с.

30. Шаповал Ю. Телевізійний репортаж як жанр і метод документування подій суспільного життя // Телевізійна й радіожурналістика. Збірник науково-методичних праць. – Львів, 2000. – Вип. 3. – с. 311 – 327.

31. Шаповал Ю. Г. Изображение и слово в журналистике. – Львов, 1985.

32. Шаповал Ю. Г. Изобразительная журналистика. – Львов.: “Вища школа”. – 1988.

33. Шаповал Ю. Г. Телевізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність. Львів. Видавничий центр ЛНУ імені І.Франка., 2002 р.

34. Щербатюк Т. В. Вступ до тележурналістики. – К., 1985.

35. Юровский А. Я., Борецкий Р.А. Основы телевизионной журналистики. – М., 1966.