Соціальні функції телебачення.

Функції засобів масової інформації в окресленні українських та зарубіжних вчених. Характер функцій радіомовлення. Процеси в Україні, що їх органічно виражають функції радіомовлення. Визначення поняття “функція” радіомовлення.

Інформаційна функція. Суть функції інформування. Особливості інформування за допомогою ТБ. Типи програм інформаційного телемовлення. Особливості інформативної функції на регіональному ТБ. Структура програм інформаційного ТБ.

Вплив телебачення на суспільство і формування громадської думки. Фази розвитку громадської думки під впливом телебачення та інших 3МІ. Психолого-педагогічні механізми формування громадської думки. Агітаційно-пропагандистська діяльність телебачення часів тоталітарного режиму. Маніпуляція свідомістю аудиторії крізь призму телебачення. Вплив реклами на глядача.

Культурно-просвітницька діяльність телебачення. Еталон ведучого як засіб формування смаків глядачів. Показ театральних видовищ, досягнень культури, науки, творів мистецтва як залучання до прекрасного. Краєзнавче спрямування програм регіонального телебачення. Телевізійне знайомство на телеекрані. Особливості функціонування телеканалу “Культура” в українському телепросторі.

Планування телемовлення у світлі інтегративної функції.

Соціально-педагогічна функція. Основні напрями соціальних програм на ТБ. Програми широкого соціально-педагогічного плану, що задовольняють загальну допитливість глядачів. Висвітлення проблем глядацької аудиторії різних вікових груп. Передачі для груп спеціального зацікавлення. Виховна функція ТБ.

Телебачення як організатор суспільних акцій. Історична зумовленість пропаганди та агітації на телебаченні. Призначення пропагандистських телепередач.

Освітня функція телебачення. Висвітлення освітніх проблем на ТБ. Різновиди освітніх програм. Дитячі програми на телебаченні. Програми для молоді. Мовна ситуація в українському телепросторі.

Рекреативна функція. Формування естетичних смаків аудиторії сучасними програмами телебачення. Інтерактивність на телебаченні. Психологія сприйняття інтерактивних програм. Різновиди спілкування за допомогою телеекрану. Позитивні і негативні риси сучасних розважальних програм. Особливості спілкування за допомогою телебачення. Ток-шоу: за і проти. Реаліті-шоу в ефірі сучасного телебачення. Ранкове шоу в ефірі українських телеканалів: позитивні і негативні риси.

Питання для обговорення:

1. Функціональні особливості телебачення в системі ЗМІ.

2. Напрями реалізації інформаційної функції ТБ.

3. Виявлення просвітницько-педагогічної функції ТБ в сучасних умовах.

4. Групи просвітницько-педагогічних передач.

5. Основні національно-педагогічні засади в діяльності українського телебачення.

6. Фактори, від яких залежить виховний вплив радіопередач.

7. Особливість агітаційно-організаторської функції телебаченні у передвиборчий період.

8. Специфічні фактори естетичного впливу телепередач на глядачів.

9. Важливі засади розважальних радіопередач.

10. Види спілкування, що здійснюються з допомогою ТБ.

11. Особливості спілкування людей з допомогою радіо.

12. Вплив журналіста на ефективність спілкування людей за допомогою ТБ.

13. Визначальна роль інтегруючої функції радіомовлення.

14. Місце молодіжних програм в ефірі сучасного українського ТБ.

Питання для самоперевірки:

1. Яким чином задовольняються потреби в інформації засобами регіонального ТБ?

2. Чи формує сучасне українське телебачення національну свідомість молодого покоління?

3. Яким чином досягається інтеграція в суспільстві за допомогою телебачення?

Практичне завдання:

Кожен студент отримує індивідуальне завдання. Номер варіанту відповідає номеру за списком в навчальному журналі.

1. Аналіз інформаційної програми ЗОДТРК (м. Запоріжжя).

2. Аналіз інформаційної програми “ТВ-5”.

3. Аналіз інформаційної програми ТРК “Алекс”.

4. Аналіз інформаційної програми каналу “Студія 1+1”.

5. Аналіз інформаційної програми телеканалу “Інтер”.

6. Аналіз інформаційно-аналітичної програми Першого Національного телеканалу.

7. Аналіз політико-ідеологічної передачі на Першому Національному.

8. Аналіз історико-культурологічної передачі на Першому Національному.

9. Аналіз історико-культурологічної передачі на ТРК “Алекс” (м.Запоріжжя).

10. Аналіз історико-культурологічної передачі на ЗНТРК “ТВ-5” (м.Запоріжжя).

11. Аналіз історико-культурологічної передачі на ЗОДТРК (м. Запоріжжя).

12. Аналіз освітньо-пізнавальної передачі на Першому Національному.

13. Аналіз освітньо-пізнавальної передачі на телеканалі “Інтер”.

14. Аналіз освітньо-пізнавальної передачі на телеканалі “Студія 1+1”.

15. Аналіз освітньо-пізнавальної передачі на ЗОДТРК (м. Запоріжжя).

16. Аналіз освітньо-пізнавальної передачі на на ТРК “Алекс” (м. Запоріжжя).

17. Аналіз освітньо-пізнавальної передачі на ЗНТРК “ТВ-5” (м. Запоріжжя).

18. Аналіз передачі для дітей на Першому Національному.

19. Аналіз передачі для дітей на телеканалі “Інтер”.

20. Аналіз передачі для дітей на телеканалі “Студія 1+1”.

21. Аналіз передачі для юнацтва на ТРК “Алекс”.

22. Аналіз передачі для юнацтва на ЗНТРК “ТВ-5”.

23. Аналіз молодіжної передачі на ЗОДТРК (м. Запоріжжя).

24. Аналіз молодіжної програми на ЗНТРК “ТВ-5”.

25. Аналіз молодіжної програми на телеканалі “Інтер”.

26. Аналіз музично-розважальної передачі на телеканалі “Студія 1+1”.

27. Аналіз музично-розважальної передачі на ЗНТРК “ТВ-5”.

28. Аналіз літературної передачі на ЗОДТРК (м. Запоріжжя).

Самостійна робота студентів:

1. Законспектувати статтю Ткаченка Є. “Чи бути українському телебаченню соціально відповідальним”

2. Законспектувати статтю Борисової Ю. “Соціологічна культура журналістської діяльності”.

Рекомендована література:

Бондар С. О. Соціальне значення назв газет // Ex professo. – С.478-483.

Борисова Ю. В. Соціологічна культура журналістської діяльності // Ex professo. – С.104-106.

1. Кузнецов Г. В., Цвик, В. Л., Юровский А. Я. Телевизионная журналистика. Социально-педагогическая функция. С.47-50.
2. Москаленко А. З., Губерський Л. В., Іванов В. Ф. Основи масово-інформаційної діяльності. Соціальне функціонування журналістики. С. 150-171.
3. Ткаченко Є. Чи бути українському телебаченню соціально-відповідальним? // Вісник Нац.Ради з питань ТБ і РМ. - №2. – С.39-45

ТЕМА П’ЯТА

Сценарій на телебаченні

Сценарій у театрі та кінематографі. Походження терміну. Зародження сценарію в театрі та витіснення його п’єсою. Кінематографічний сценарій – від примітивного переліку виходу акторів на майданчик до повноцінного літературного твору. Запозичення сценарію телебаченням.

Визначення і характеристика телевізійного сценарію.Сценарій – це ідейно-художня основа будь-якої телепередачі; публіцистичний твір, розрахований на подальше зриме втілення; особливий вид літератури. Впливовість інформації, поданої виразними засобами екрану. Звуко-зорові засоби та монтажно-пластичне мислення сценариста. Використання слова, мови для опису використовуваних виразних засобів.

Етапи роботи над сценарієм.Творчий задум. Творча чи сценарна заявка. Відбір матеріалу. Фабула та сюжет. Сценарний план. Конфлікт і композиція. Літературний сценарій.

Творчий задум – початок життя майбутнього твору. Тема та ідея. Орієнтація на певну аудиторію.

Творча заявка.Обґрунтування вибору проблеми та життєвого матеріалу. Соціальна значимість та актуальність вибраної теми. Опис життєвої ситуації. Форма подачі і властиві їй елементи образності.

Відбір матеріалу та визначення образної структури твору.Спілкування з носіями інформації – головне джерело отримання матеріалу. Критерії відбору: ідейність, впливовість. Форма подачі матеріалу та відтворення дійсності.

Фабула життєвої ситуації.Розкладення події на епізоди. Можливість різноманітних трактувань ситуації в залежності від визначеної теми та ідеї.

Конструювання сюжету сценарію з фабули життєвої ситуації.Сюжет – система пов’язаних поміж собою подій, визначена змістом твору.Специфіка відображення дійсності телевізійною журналістикою. Значення авторського бачення та відображення життєвої ситуації.

Композиційна побудова.Гармонійне поєднання всіх компонентів твору. Зародження, розвиток і вирішення конфлікту.

Конфлікт.Зіткнення з приводу основної проблеми. Дія та протидія. Персоніфікований і не персоніфікований конфлікт. Поворот як кульмінаційний епізод у розвитку конфлікту.

Сценарний план.Документ, призначений відобразити основні моменти майбутнього сценарію. Компоненти сценарного плану: сюжет, образна структура, визначення теми, ідеї, аудиторії, конфлікту, жанру та ін.

Графічні форми написання сценарію. Форма сценарію – виявлення стилю та особистості автора. Створення лінійного тексту і паралельне планування зорового та звукового матеріалу.

Редагування літературного сценарію. Аналіз і оцінкаідейно-тематичногота фактичного змісту, змісту та форми видового ряду, композиції та заголовка, логічних зв’язків, стилю та форми телесценарію.

Літературний і режисерський сценарій. Відмінність сценарію, укладеного режисером, від літературного сценарію. Загальна будова твору і конкретна програма для відображення матеріалу у зримих образах телебачення. Покадрова побудова. Вказівки на необхідне технічне оснащення. Режисер – автор екранного твору.

Питання для обговорення:

1. Специфіка телевізійного сценарію.

2. Порівняльна характеристика літературного і телевізійного сценарію.

3. Композиція сценарію. Графічна побудова.

4. Стиль та форми телесценарію.

Питання для самоперевірки:

1. Навести приклади літературних сценаріїв, проаналізувати специфіку.

2. Що таке звуко-зорові засоби телеінформації?

3. Що таке сюжет?

4. В чому проявляється конфлікт на телеекрані?

Практичне завдання:

1. Поетапно дослідити складові журналістської діяльності під час створення сюжету в інформаційній програмі (письмово).

2. Проаналізувати репортаж в інформаційному випуску новин з точки зору творчої співпраці журналіста, режисера, оператора, звукорежисера, монтажера.

3. Дослідити роботу режисера, оператора з точки зору вміння зорово уявити майбутню ситуацію в сюжеті.

4. Скласти режисерський сценарій запропонованого сюжету.

5. Скласти сценарій для власного майбутнього сюжету.

Самостійна робота студентів:

1. Оцінити дикторський текст в телесюжеті інформаційного випуску новин.

2. Проаналізувати напрямки рольової спеціалізації в тележурналістиці: хронікер, публіцист і художник.

3. Дослідити дотримання або недотримання етичних норм тележурналістів при створенні програм, сюжетів, інтерв’ю, шоу тощо.

Рекомендована література:

1. Ворошилов В. В. Журналистика. – Учебник. 3-е издание. – Спб.: Изд-во Михайлова В. А., 2001. – 447с.

2. Вказівки продюсерам Бі-бі-сі. – К.: “КІС”, 1998 – 288 с.

3. Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів, 1974.

4. Корконосенко С. Г. Основы журналистики: Учебник для ВУЗов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 287 с.

5. Кривошея Г. Печать, радио, телевидение. В понятиях и категориях. – Львов, 1992.

6. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студентов вузов по спец. «Журналистика». Ред.-сост. С. Г.Корконосенко. – СПб: Знание, 2000. – 272 с.

7. Телевизионная журналистика: Учебник. 3-е издание, переработанное и дополненное //Редколлегия: Г. В. Кузнецов, В. Л. Цвик, А. Я. Юровский. – М.: Изд-во МГУ, Изд-во “Высшая школа”, 2002. – 304 с.

8. Шаповал Ю. Г. Изобразительная журналистика. – Львов.: “Вища школа”. – 1988.

9. Шаповал Ю. Г. Изображение и слово в журналистике. – Львов, 1985.

10. Шаповал Ю. Г. Изобразительная журналистика. – Львов.: “Вища школа”. – 1988.

11. Шаповал Ю. Г. Телевізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність. Львів. Видавничий центр ЛНУ імені І.Франка., 2002 р.

12. Щербатюк Т. В. Вступ до тележурналістики. – К., 1985.

13. Юровский А. Я., Борецкий Р. А. Основы телевизионной журналистики. – М., 1966.

ТЕМА ШОСТА