Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Телебачення – наймасовіший засіб передачі інформації




І. Л.Пенчук

ТЕЛЕВІЗІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА

 

Методичні матеріали для студентів

зі спеціальності „Журналістика”

 

 

Запоріжжя 2003


 

Рекомендовано кафедрою журналістики,

                                                  видавничої справи та редагування.

                                                           Протокол №6 від 27 лютого 2004 року.

 


Запоріжжя 2003

 

 

Пенчук І. Л. Телевізійна журналістика. Методичні матеріали для студентів зі спеціальності “Журналістика”. – Запоріжжя, 2004. – с.

© І. Л.Пенчук, 2004

 


ЗМІСТ:

Пояснювальна записка.......................................................................... 3

Програма курсу “Телевізійна журналістики”..................................... 8

Тема 1. Телебачення – наймасовіший засіб передачі

інформації............................................................................................... 8

Тема 2. Тележурналіст у творчому колективі................................... 11

Тема 3. Специфіка телебачення.......................................................... 14


Тема 4. Соціальні функції телебачення............................................. 18

Тема 5. Сценарій на телебаченні........................................................ 23

Тема 6. Основи інформаційного телемовлення................................  27

Тема 7. Методика створення інформаційної програми.................... 32

Тема 8. Інформаційні жанри телебачення.......................................... 36

Тема 9. Зйомка і монтаж...................................................................... 40

Програма практичних завдань............................................................. 44

Відбір студентів спеціалізації “Телевізійна журналістика”.............  45

Критерії оцінки знань студента на іспиті........................................... 46

Перелік теоретичних питань з дисципліни......................................... 47

Навчальна та наукова література......................................................... 50

Словник основних понять курсу.......................................................... 53

Додаток 1. Закон України “Про телебачення і радіомовлення”...................................................................................... 86

Додаток 2. Сценарій публіцистичної програми (ЗОДТРК).............. 129

Додаток 3. План аналізу телевізійної програми................................ 132

Додаток 4. Випуск теленовин: планування, верстка, візуальне оформлення........................................................................................... 138

Додаток 5. Значення жесту у вираженні парцельованих

 структур у мовленні телепередач...................................................... 142

Додаток 6. Кольористика та зображальна естетика інформаційної телевізійної програми.......................................................................... 150

Додаток 7. Проблеми вияву особистості на телеекрані..................  164

 



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дисципліна “Телевізійна журналістика”

В системі підготовки фахівця

 

Навчальний план зі спеціальності “Журналістика” складається з предметів, які охоплюють теорію, історію та практику журналістської діяльності. “Телевізійна журналістика” є базовою дисципліною, що, з одного боку, містить необхідні для майбутнього спеціаліста знання про специфіку роботи журналістів на телебаченні, а з другого – розглядається як вступ до телевізійної журналістської спеціалізації. Закономірним продовженням цієї навчальної дисципліни стануть наступні курси: “Жанри тележурналістики”, “Види телемовлення”, “Основи телережесури”, “Планування і розробка телепрограм”, “Дикція та орфоепія”, “Ведучий на телебаченні”, “Диктор на телебаченні”, “Коментатор на телебаченні” та інші.

Телевізійний журналіст – це фахівець, який володіє певними здібностями та спрямованістю інтересів. Задатки цього починають формуватися в людини дуже рано, задовго до студентського віку. Вони повинні виявлятися на вступних іспитах, а ті в свою чергу мають бути своєрідним тестом на професійну придатність. Без цих задатків молода людина ніколи не стане здібним журналістом. І ці задатки є необхідною базою для подальшого вивчення предмета.

Окрім цього, треба добре знати теоретичні основи своєї професії, щоб успішно оволодіти нею. І, нарешті, журналіст повинен мати бездоганну техніку виконання, вільно володіти словом написаним і проголошеним, знатися на закономірностях його поєднання з відеорядом.

Зі студентської лави майбутній тележурналіст має засвоїти, що йому доведеться працювати в колективі і на колектив, у студії чи на каналі, що проводить певну мовну політику. І свої власні погляди та інтереси, свої моральні позиції йому доведеться узгоджувати з діяльністю колективу або шукати собі іншу роботу.

Перехід журналістів з одного каналу на інший свідчить про те, що справжніх фахівців, майстрів своєї справи не так уже й багато. Тому слід не повторювати зроблене іншими, а знаходити свою власну мову, свій стиль і свій особистий образ на телебаченні.

 

Предмет курсу “Телевізійна журналістика”

 

Оскільки дисципліна вивчається студентами після освоєння курсу “Основи журналістики”, одним з головних її завдань є демонстрація спільних та відмінних рис в діяльності журналіста в друкованому органі, на радіо та на телебаченні.

Курс включає практичні та лабораторні заняття, які містять теоретичні положення науки про телевізійну журналістику, а також практичні завдання для вироблення необхідних навичок пошуку матеріалу, його обробки, написання літературної основи майбутньої передачі та втілення її в зримих телевізійних образах.

Викладання дисципліни передбачає використання теоретичної наукової літератури, відвідування аудіовізуальних ЗМІ, спілкування з провідними телевізійниками регіону, аналізу телевізійної продукції регіональних, національних та транснаціональних телеканалів, перевірки засвоєння студентами матеріалу та виконання індивідуальних практичних завдань. Результати усіх цих спрямувань мають бути представлені на заліку і впливати на оцінювання знань кожного студента.

Навчальна дисципліна „Телевізійна журналістика” розрахована на один семестр. Для студентів стаціонару викладається на другому курсі у другому семестрі і завершується заліком. Студенти-заочники вивчають її на третьому курсі в п’ятому семестрі і так само складають залік.

Мета викладання дисципліни:

 

● ознайомити студентів з основами телебачення як засобу масової інформації і комунікації, виробничою діяльністю та журналістською творчістю;

● забезпечити розуміння сучасного інформаційного простору та необхідності пошуку джерел інформації;

● домогтися усвідомлення необхідності вірно і ефективно застосовувати на практиці отримані теоретичні знання.

 

Головні завдання дисципліни:

 

● познайомити студентів з теорією та практикою журналістської діяльності на телебаченні;

● визначити спільні та відмінні риси в праці телевізійного журналіста з журналістом радіо та преси;

● показати шляхи поєднання журналістського тексту з видовим рядом;

● навчити користуватися розмаїттям зображально-виражальних засобів телеекрану;

● забезпечити розуміння індивідуальної творчої діяльності і поєднання творчості багатьох людей в єдиному цілісному телевізійному продукті;

●показати можливості практичного застосування отриманих теоретичних знань;

● закласти базу для успішного вивчення подальших курсів дисциплін телевізійної спеціалізації.

 

Курс “Телевізійна журналістика” має дати студентам:

теоретичні знання:

 

● з визначення понять “телебачення”, “тележурналістика”, “сценарій літературний і режисерський”, “специфіка телебачення”, “структура телеканалів”, “зображально-виражальні засоби”;

● про місце журналіста у творчому телевізійному колективі та журналістські професії на телебаченні;

● як відбирати матеріал і якими мірками при цьому керуватися;

● про критерії формування видового ряду та про закономірності поєднання частин у єдине ціле;

● з визначення жанру того чи іншого екранного твору;

● як розподіли телевізійну продукцію за суспільними функціями.

практичні навички:

 

● застосовувати у своїй роботі засвоєні теоретичні знання;

● вибудовувати композиційно відібраний матеріал;

● визначати тему та ідею, конфлікт літературної основи, жанр і аудиторію майбутньої передачі;

● знати принципи та види монтажу і використовувати їх у своїй журналістській діяльності.



ПРОГРАМА КУРСУ

“ТЕЛЕВІЗІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА”

ТЕМА ПЕРША

Телебачення – наймасовіший засіб передачі інформації

 

Предмет, структура та завдання курсу.Основні теоретичні положення науки про телевізійну журналістику. Структура курсу – висвітлення специфіки телевізійної журналістики, функцій та засад журналістики на телебаченні, телевізійної жанрології. Завдання курсу – дати студентам початкові знання з теорії телевізійної журналістики.

Визначення телебачення.Телебачення – галузь науки, техніки та культури, пов’язана з передачею зримої інформації на відстані радіоелектронними засобами. Телебачення як передача зображення і звуку на відстані. Телевізійне мовлення. Телебачення як вид мистецтва. Телебачення – найбільш масовий тип інформації та комунікації.

Винаходи і відкриття, покладені в основу принципу телемовлення.Відкриття явища фотоефекту. Винахід радіо. Створення схеми електронного телебачення.

Місце телебачення серед інших засобів масової інформації.Спільні та відмінні риси телебачення у порівнянні з пресою, з радіомовленням. Поєднання вербальної та невербальної інформації.

Телебачення як вид мистецтва.Театр і телебачення: синтетичність видовищність, одночасність дії та показу. Спільні та відмінні риси телебачення і кінематографа. Екранність, кадрованість, роль звуку та зображення.

Поняття телевізійного образу.Складові образу на телебаченні. Документальний, художньо-публіцистичний і художній образи.

 

Питання для обговорення:

1. Дати визначення основним поняттям курсу:

- аудіовізуальна інформація;

- аудіовізуальний твір;

- програма;

- тележурналістика;

- телемовлення;

- телепрограма;

- телестанція;

- телестудія.

2. Законодавство про ТБ.

3. Національна рада з питань ТБ та РМ. Функції та обов’язки.

4. Виникнення телебачення в Україні. Основні етапи.

- Внесок Грабовського в зародження телебачення;

- Родовід телебачення України;

- Електронний старт українського телебачення;

- Поява перших програм в ефірі українського телебачення;

- Перші телефільми;

- Становлення загальноукраїнської програми;

- Двоканальне телевізійне мовлення в Україні;

- Українське телебачення 90-х рр.;

- УТ років незалежності.

5. Зародження телебачення за кордоном.

 

Питання для практичного опрацювання:

Студентам необхідно зробити письмовий аналіз:

- сучасних регіональних телеканалів (на матеріалах телеканалів Запорізького регіону);

- дослідити тенденції розвитку телебачення України;

- виокремити позитивні та негативні риси сучасного українського телебачення.

 

Самостійна робота студентів:

1. Проаналізувати телебачення як самостійний вид мистецтва.

2. Проаналізувати взаємозв’язок, взаємозалежність, спільне та відмінне між ТБ, театром, кінематографом.

3. Законспектувати статтю Івана Мащенка “Горизонти УТ. Біля витоків”.

4. Законспектувати статтю Івана Мащенка “Електронний старт УТ”.

 

Рекомендована література:

1. Ворошилов В. В. Журналистика. – Учебник. 3-е издание. – Спб.: Изд-во Михайлова В. А., 2001. – 447с.

2. Вказівки продюсерам Бі-бі-сі. – К.: “КІС”, 1998 – 288 с.

3. Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів, 1974.

4. Закон України про ТБ і РМ.

5. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний посібник. – Львів: ПАІС, 2000. – 180 с.

6. Корконосенко С. Г. Основы журналистики: Учебник для ВУЗов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 287 с.

7. Кривошея Г. Печать, радио, телевидение. В понятиях и категориях. – Львів, 1992.

8. Мащенко І. Українське телебачення: штрихи до портрета. – Київ, 1995.

9. Михайлин І. Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. – К., 2002. – 284 с.

10. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студентов вузов по спец. «Журналистика». Ред.-сост. С. Г. Корконосенко. – СПб: Знание, 2000. – 272 с.

11. Телевизионная журналистика: Учебник. 3-е издание, переработанное и дополненное //Редколлегия: Г. В. Кузнецов, В. Л. Цвик, А. Я. Юровский. – М.: Изд-во МГУ, Изд-во “Высшая школа”, 2002. – 304 с.

12. Шаповал Ю. Г. Изобразительная журналистика. – Львов.: “Вища школа”. – 1988.

ТЕМА ДРУГА

Тележурналіст у творчому колективі

 

Місце журналіста в творчому колективі.Здібності і спрямованість інтересів. Потреба мати ґрунтовні знання з теорії журналістики. Поєднання теоретичних знань з практикою телебачення. Напрямки рольової спеціалізації в тележурналістиці: хронікер, публіцист і художник.

Творчі телевізійні професії. Умовність поняття “творчі професії”. Редактор. Режисер як керівник творчого процесу на телебаченні. Зорова уява майбутньої дії очима оператора. Звукорежисер чи музичний оформлювач. Монтажер.

Журналістські професії на телебаченні.Телерепортер. Коментатор. Оглядач. Інтерв’юер. Модератор. Шоумен. Ведучий інформаційної програми.

Критерії оцінки праці журналіста.Шкала визначення професійного рівня репортера. Орієнтація на певну аудиторію. Операторська робота і монтаж. Оцінка дикторського тексту. Наявність головного героя.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 225.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...