Принципи законодавчого процесу

           Ефективне здійснення законодавчої функції вимагає розроблення більш досконалого механізму і порядку прийняття законів парламентом. Зараз активізується процес конституційно–правового дослідження законотворення, що визначається багатьма складовими, у тому числі прийняттям нових законів, які визначають правовий статус законів, юридичну силу нормативних актів, особливості законодавчої процедури, частково регулюють законодавчу діяльність. Реформування законодавчого процесу слід починати з перегляду основних засад законодавчої діяльності Верховної Ради України.
Законодавча діяльність українського парламенту ґрунтується на принципах, що зумовлені насамперед статусом парламенту, як єдиного загальнонаціонального, представницького, постійно діючого органу законодавчої влади України та характером законодавчого процесу України.
       Принципи законодавчого процесу – це фундаментальні засади, в яких втілено сутність і призначення законодавчої діяльності.
Якщо розглядати законодавчий процес як частину правотворчого, то в межах юридичного процесу розрізняють:
1) загальноправові принципи (демократизму, гласності);
2) загальнопроцесуальні принципи (стадійність або послідовність);
3) спеціалізовані принципи (наукова обґрунтованість законодавчих рішень, плановість законодавчої діяльності, врахування громадської думки тощо).
           Законодавчий процес можна охарактеризувати, аналізуючи загальні та спеціальні принципи на яких він будується. Так, загальноправові принципи здійснюють універсальне і узагальнене закріплення основ, містять вихідні ідеї будь-якої галузі права і мають всезагальний характер. Варто підкреслити, що ці принципи, як правило, декларуються в Конституції України або випливають з її норм. До загальноправових принципів законодавчого процесу належать: визнання людини найвищою соціальною цінністю, гарантування державою непорушності прав і свобод людини й громадянина, демократизм, законність і інші.
           Галузеві принципи, на відміну від загальноправових, відображають специфіку законодавчого процесу. Крім того, вони завжди розглядаються у системі із загально правовими принципами як певне відбиття останніх.
До принципів законодавчого процесу можна віднести:
- принцип визнання людини найвищою соціальною цінністю, визначальна роль прав і свобод людини і громадянина та їх гарантування державою;
- принцип верховенство права, конституційність та соціальна спрямованість законодавчої діяльності та законодавчих актів;
- принцип демократизму законодавчої діяльності;
- принцип системності, прогнозованості та наукової обґрунтованості законодавчих рішень;
- прнцип плановості законодавчої діяльності;
- принцип гласності, врахування громадської думки.

З вищеперерахованого видно, що даний перелік містить як загальноправові принципи, так і спеціальні. Перелік загальних принципів не дає повного уявлення про характер законодавчого процесу. Це можливо лише аналізуючи спеціальні принципи законодавчого процесу.
       До спеціальних принципів законодавчого процесу можна віднести: принцип стабільності законодавства України; принцип законності законодавчого процесу; принцип доступності законодавчого процесу; принцип наукової обґрунтованості законодавчого процесу; принцип плановості законодавчого процесу; принцип системності та прогнозованості законодавчого процесу; принцип ефективності та послідовності законодавчого процесу; принцип надійності законодавчого процесу; принцип професійності учасників законодавчогопроцесу.
   Стабільність законодавства – це одна з найважливіших умов законотворення на сучасному етапі. На жаль, закони, які приймаються парламентом часто після недовгого строку їх практичного застосування зазнають всіляких змін і доповнень.