Практичне заняття № 3. Регіон у системі територіального поділу праці. Економічне районування та територіальна організація господарства

Мета:

· вивчити сутність і співвідношення понять “район”, “регіон”, “економічний район”, “економічний регіон”, "економічний простір";

· засвоїти суть і форми територіального поділу праці;

· вивчити форми територіальної організації господарства;

· засвоїти сутність, принципи і види економічного районування;

Знати:

– сутність поняття «район», «регіон» «економічний район», «економічний регіон», «економічний простір»;

– основні форми територіальної організації господарства;

– види економічних регіонів;

– проблеми типології регіонів;

– економічне районування: галузеве та інтегральне;

– ознаки та критерії виділення економічного регіону.

Вміти:

– проаналізувати співвідношення понять «район», «регіон», «економічний район», «економічний регіон», «економічний простір»;

– виділити основні форми територіального поділу праці;

– побудувати схему адміністративно-територіального устрою України;

– розкрити форми територіальної організації господарства;

– визначити переваги і недоліки функціонування регіонів з спеціальним режимом інвестування;

– застосувати набуті знання при побудові схеми економічного районування України за професором Заставним Ф.Д.

Питання для обговорення

1. Поняття про територію, регіон, район. Поняття про економічний простір. Співвідношення понять “регіон”, “економічний район”, “адміністративно-територіальний поділ”. Суть поняття “економічний регіон”.

2. Форми територіальної організації господарства. Види економічних регіонів. Транснаціональні регіони. Програмні регіони (Єврорегіони та ін.)

3. Типологія регіонів. Поняття про проблемні регіони: слаборозвинені (відсталі) регіони, депресивні регіони, регіони екологічного лиха.

4. Регіони з спеціальним режимом інвестування (внутрішнім і іноземним) – СЕЗ (спеціальні, або вільні економічні зони). Види СЕЗ. Переваги і недоліки їх функціонування.

5. Поняття про районування. Економічне районування: галузеве та інтегральне.

6. Поняття про економічний район, його ознаки і критерії виділення. Об’єктивність формування економічних районів і суб’єктивність економічного районування

7. Еволюція економічного районування в Україні.

Питання для самостійного вивчення

1. Проблемні регіони і регіони зі спеціальним режимом інвестування (спеціальні економічні зони): зарубіжний досвід.

2. Проблеми адекватності економічного районування і адміністративно-територіального поділу країни.

3. Перспективи адміністративно-територіальної реформи в Україні.

4. Вивчити еволюцію економічного районування в Україні.

Практичні завдання

1. Побудувати схему адміністративно-територіального устрою України.

2. Побудувати схему економічних районів України.

3. Користуючись статистичними даними додатку 17 (графа 3) побудувати колову діаграму виробництва промислової продукції в розрізі економічних районів.

4. Користуючись статистичними даними додатку 17 (графа 5) побудувати колову діаграму виробництва сільськогосподарської продукції в розрізі економічних районів.

5. Використовуючи дані додатку 25 виділити:

а) трійку областей України з найбільшою кількістю адміністративних районів, міст, селищ, сіл;

б) трійку областей з найменшою кількістю адміністративних районів, міст, селищ, сіл.

Рекомендовані задачі [8;11;14;18]

Практичне заняття № 4. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики. Механізм реалізації регіональної економічної політики

Мета:

· засвоїти сутність, мету і завдання регіональної економічної політики;

· вивчити світовий досвід державного регулювання реґіонального розвитку;

· засвоїти механізм реалізації регіональної економічної політики.

Знати:

– суть, мету і завдання регіональної економічної політики;

– об’єкти і суб’єкти, основні принципи регіональної економічної політики;

– поняття про механізм регіональної економічної політики;

– стратегічне завдання регіональної економічної політики держави;

– поняття про регіональні (місцеві) бюджети, їх функції та завдання;

– види трансфертів: субсидії, дотації, субвенції;

– стратегічне планування регіонального розвитку;

– класифікацію регіональних програм.

Вміти:

– аналізувати місце РЕП у системі державного регулювання;

– застосувати набуті знання при обґрунтуванні пропозицій щодо основних напрямів формування економічної політики в індустріально розвинутих, промислово депресивних, індустріально слаборозвинутих, сільськогосподарських, рекреаційних та екологічно несприятливих регіонах;

– на основі статистичних матеріалів проаналізувати видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я культуру, соціальний захист;

– виявити регіони з найвищим і найнижчими показниками видатків у розрахунку на душу населення;

– проаналізувати «Державний бюджет України», його доходи та витратну частину.

Питання для обговорення

1. Місце регіональної економічної політики у системі державного регулювання. Суть, мета і завдання регіональної політики.

2. Об’єкти і суб’єкти регіональної економічної політики. Основні принципи її проведення.

3. Стратегічне завдання регіональної економічної політики держави. Пріоритетні сучасні завдання регіональної економічної політики.

4. Суть регіонального управління. Мета і завдання регіонального управління. Роль місцевого самоврядування.

5. Поняття про механізм регіональної економічної політики.

6. Поняття про регіональні (місцеві) бюджети, їх функції та завдання.

7. Суть і принципи регіональної податкової політики. Міжбюджетні відносини. Види трансфертів: субсидії, дотації і субвенції. Фінансова основа місцевого самоврядування.

8. Стратегічне планування регіонального розвитку. Концепція соціально-економічного розвитку регіону. Прогнозування регіонального розвитку.

9. Принципи вироблення програм, мета і механізми реалізації програм. Класифікація регіональних програм: програми соціально-економічного розвитку регіонів і цільові комплексні програми (проблемні програми).

Питання для самостійного вивчення

1. Місце регіональної економічної політики у системі державного регулювання.

2. Світовий досвід державного регулювання регіонального розвитку.

Практичні завдання

1. Для розроблення диференційованого підходу у формуванні регіональної економічної політики згрупувати всі регіони України за такими критеріями:

а) індустріально розвинуті регіони;

б) промислові депресивні регіони;

в) індустріально слаборозвинуті, сільськогосподарські регіони;

г) екологічно несприятливі;

ґ) рекреаційні.

Сформулювати свої пропозиції щодо основних напрямів формування економічної політики в цих реґіонах.

2. На основі таблиці додатку 19 проаналізувати за регіонами обсяг податкових надходжень до місцевих бюджетів у розрахунку на одиницю населення.

3. Проаналізувати на основі додатку 20 видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я, культуру, мистецтво, соціальний захист та соціальне забезпечення. Виявити регіони де є найвищі та найнижчі показники видатків місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення. Відповідно визначити чинники та причини, що зумовили такий стан.

4. На основі додатку 15 «Доходи Державного бюджету України у 2012 р.» розкрити формування доходів бюджету. Визначити які податкові та неподаткові надходження мають найвищу і найнижчу частку у формуванні загального та спеціального фонду бюджету.

5. Згідно додатку 16 «Видатки Державного бюджету України у 2012 р.» виявити обласні державні адміністрації, що мають найвищі та найнижчі видаткові показники споживання (по оплаті праці, комунальних послугах та енергоносіях) та видатки розвитку, із загального та спеціального фондів бюджету. З’ясувати чинники та сформулювати висновки.