Оцінка ефективності інвестиційного проекту

Загальна схема оцінки ефективності інвестиційного проекту може бути представлена в наступному виді.

На першому етапі провадиться оцінка суспільної ефективності проекту в цілому. Суспільна ефективність повинна визначатися лише для тих проектів, у яких задіяні державні інтереси, причому під державою тут розуміються як федеральні, так і регіональні органи влади. При незадовільній суспільній ефективності такі проекти не рекомендуються до реалізації й не можуть претендувати на державну підтримку. Якщо ж їхня суспільна ефективність виявляється достатньої, оцінюється їхня комерційна ефективність.

Якщо джерела й умови фінансування проекту вже відомі, то оцінку комерційної ефективності проекту можна не виконувати, а почати визначення ефективності для акціонерів (або, інакше кажучи, до визначення фінансової ефективності).

Ціль цього етапу — економічна оцінка проектних рішень і підготовка матеріалів для пошуку й залучення інвесторів.

Другий етап оцінки ефективності (ефективність участі в проекті) здійснюється після вироблення схеми фінансування проекту. На цьому етапі уточнюється склад учасників і визначаються фінансова реалізуємість і ефективність участі в проекті кожного з учасників, у тому числі й держави, з погляду зіставлення витрат і доходів бюджетів всіх рівнів (бюджетна ефективність).

Проект, як і будь-яка фінансова операція, тобто операція, пов'язана з одержанням доходів і (або) здійсненням витрат, породжує грошові потоки. Грошовий потік звичайно складається з потоків від окремих видів діяльності. Розрізняють три види діяльності: інвестиційну, операційну (виробничу) і фінансову. У рамках кожного виду діяльності досліджується приплив і відтік коштів. Під потоком реальних грошей розуміється різниця між припливом та відтоком коштів по кожному виду діяльності в аналізований період здійснення проекту. Сальдо реальних грошей являє собою різниця між припливом і відтоком коштів від всіх трьох видів діяльності.

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльностіобумовлюється покупкою або одержанням в оренду земель, зведенням будинків і споруджень, придбанням машин і механізмів, зміною оборотного капіталу, ліквідацією основних фондів і т.д.

Потік коштів від інвестиційної діяльності на t-м кроці (D_t^(і)) дорівнює

           (2.1)

де P_tі^(і) — надходження від продажу активів або зменшення оборотного капіталу на t-м тимчасовому кроці i-ої інвестиційної діяльності; 3_tі^(і) — витрати на придбання активів або збільшення оборотного капіталу на t-м кроці i-ої інвестиційної діяльності; N_n — число видів інвестиційної діяльності.

Операційна (виробнича) діяльністьзабезпечує доходи від реалізації продукції та надання послуг, позареалізаційні доходи, поточні витрати, амортизацію будівлі і обладнання, податки тощо.

Потік реальних грошей від операційної діяльності на t-м кроці (D_t^(о)) визначається по формулі:

             (2.2)

де N_o', N_о" — число показників, що визначають відповідно приплив і відтік реальних грошей від операційної діяльності; P_tі^(о) — надходження від реалізації продукції та надання послуг, а також позареалізаційні доходи на t-м кроці; 3_tі^(о)  — витрати на виробничу діяльність на t-м кроці.

Приплив реальних грошей від фінансової діяльностіздійснюється за рахунок власного капіталу (акції, субсидії й ін.), короткострокових і довгострокових кредитів; відтік грошей за рахунок погашення заборгованості по кредитах і виплати дивідендів.

На t-м кроці потік коштів від фінансової діяльності (D_t^(ф)) дорівнює:

           (2.3)

де N_ф', N_ф" — число видів фінансової діяльності, що визначають відповідно приток та відтік коштів; P_tі^(ф) — приплив грошей від і-ої фінансової діяльності на t-м кроці; 3_tі^(ф)  — відтік реальних грошей від і-ої фінансової діяльності на t-м кроці.

Сальдо накопичення реальних грошей (В_Т) за період Т дорівнює:

             (2.4)

де b_(t) — поточне сальдо коштів на t-м кроці складе:

     (2.5)

При В_Т > 0 є вільні кошти на t-м кроці. Необхідною умовою реалізації інвестиційного проекту є позитивне поточне сальдо та сальдо накопичених реальних грошей у будь-якому тимчасовому інтервалі. Негативне сальдо свідчить про необхідність залучення інвестором додаткових власних або позикових коштів.

Грошові потоки можуть виражатися в поточних, прогнозних або дефлірованих цінах залежно від того, у яких цінах виражаються на кожному кроці їх припливи та відтоки. При оцінці ефективності інвестиційних проектів використовується система показників, основними з яких є: інтегральний ефект, або чистий дисконтований доход, чистий доход, внутрішня норма прибутковості; потреба в додатковому фінансуванні; індекс прибутковості витрат і інвестицій, строк окупності.

Інтегральний ефект (Э_и) являє собою суму дисконтованих за розрахунковий період різниць припливів (результатів) і відтоків (витрат і інвестиційних вкладень) готівки, наведених до одного, звичайно початкового року:

                        (2.6)

де R_t — результат в t-й рік; 3_t — щорічні витрати в t-й рік; K_t — інвестиції в t-й рік; η_t— коефіцієнт дисконтування; Т — розрахунковий період.

Величина коефіцієнта дисконтування (η_t) при постійній нормі дисконту (Е) визначається вираженням:

           (2.7)

При мінливій у часі нормі дисконту:   

       (2.8)

де E_k — норма дисконту в k-й рік.

Інтегральний ефект має також інші назви: чистий дисконтований доход (ЧДД), чиста наведена (або чиста сучасна) вартість, Net Present Value (NPV), чистий ефект.

На підприємствах капітального будівництва як економічний результат (R_t) розуміється виторг від реалізації будівельної або іншої продукції, а також від надання різного виду послуг.

Витрати (3_t) при визначенні показників ефективності інвестицій враховують поточні витрати (без амортизації), податки й інші неінвестиційні витрати.

В окремих випадках, коли різниця в часі інвестиційних вкладень, витрат і результатів незначна, як показник ефективності може використатися поняття чистого доходу.

Чистий доход (Э) являє собою суму припливів і відтоків готівки за розрахунковий період:

          (2.9)

Іншим показником ефективності інвестицій може служити індекс прибутковості інвестицій (Э_к), обумовлений як відношення суми дисконтованої різниці результату та витрат до величини дисконтованих капітальних вкладень. Якщо капітальні вкладення здійснюються за багаторічний період, то вони також повинні братися у вигляді дисконтованої суми. У загальному випадку індекс прибутковості інвестиційних вкладень визначається залежністю:

          (2.10)

Індекс прибутковості інвестицій ідентичний показникам, що мають наступні назви: індекс прибутковості, Profitability Index (PI), індекс рентабельності.

Індекс прибутковості інвестиційних вкладень тісно пов'язаний з інтегральним ефектом. Якщо інтегральний ефект інвестицій (Э_и) позитивний, то індекс прибутковості Э_к > 1, і навпаки. При Э_к > 1 інвестиційний проект вважається економічно ефективним. У противному випадку (Э_к < 1) проект неефективний.

Внутрішня норма прибутковості інвестицій (Е) являє собою ту норму дисконту, при якій сумарна величина дисконтованої різниці результату й витрат дорівнює сумі дисконтованих капітальних вкладень за той же період. Внутрішню норму прибутковості інвестицій знаходять шляхом рішення рівняння:

           (2.11)

Показник внутрішньої норми прибутковості (ВНП) має також інші назви: внутрішня норма прибутку, внутрішня норма повернення інвестицій, Internal Rate of Return — (IRE). Одержувану розрахункову величину Е порівнюють із необхідної інвестором. Питання про прийняття інвестиційного проекту може розглядатися, якщо значення Е не менше необхідної інвестором величини.

Строк окупності інвестицій (T) — часовий період від початку реалізації проекту (payback period), за який капітальні вкладення

покриваються сумарною різницею результатів і витрат. Строк окупності інвестицій іноді називають строком відшкодування або повернення витрат. Розрізняють дисконтований і недисконтований строки окупності інвестицій.

Строк окупності, що визначається з урахування методу дисконтування, - це мінімальний часовий інтервал від початку здійснення проекту, за межами якого інтегральний ефект стає у подальшому невід`ємним, тобто за період, починаючи з якого первісні вкладення та інші витрати, пов`язані з інвестиційним проектом, покриваються сумарними результатами його здійснення. Дисконтований строк окупності інвестицій розраховується за формулою:

               (2.12)

Визначення строку окупності проекту на базі недисконтних доходів застосовується при необхідності швидкої оцінки при виборі альтернативних проектів, він не враховує фактор часу. Недисконтований строк окупності інвестицій розраховується за формулою:

                                  (2.13)

Якщо прибуток по роках розподілений рівномірно, то:

                                                      (2.14)

де, К – одноразові капітальні витрати, Д – щорічний прибуток від капіталу.