Критична інформація як передумова досягнення стійких конкурентних переваг

Рис.14.8. Основні фактори галузевої конкуренції (за М. Портером [112, с. 21])

Доступ до ресурсів та споживачів.  Для успішної діяльності підприємства необхідні: сировина, матеріали, основні засоби, енергетичні, фінансові, трудові, інформаційні та інші ресурси. Воно також повинне мати широкий доступ до ринків збуту продукції, її споживачів.

Доступ до ресурсів і споживачів визначає рівень конкуренції, відповідно, за ресурсами та споживачами (кількість підприємств, що використовують аналогічні види ресурсів та виробляють аналогічну продукцію). В умовах швидкого оновлення багатьох видів продукції важливе значення має доступ до критичної інформації, якою не володіють конкуренти. Це забезпечує підприємству стійкі конкурентні переваги (табл. 14.3).

Можливості для обмеження дій конкурентів можна визначити, виходячи з теорії конкуренції М. Портера [112 та ін.]. Згідно з нею, на підприємства як суб’єкти конкуренції галузевого рівня зазвичай діють п’ять конкурентних сил: 1) суперництво існуючих фірм; 2) загроза входу нових фірм; 3) вплив постачальників; 4) вплив покупців; 5) загроза виробництва товарів-замінників (рис. 14.6).

Сценарій створення стійких конкурентних переваг передбачає також знаходження балансу між конкурентною стратегією і гнучкістю, необхідною для ефективної боротьби зі стратегіями конкурентів, які можуть принципово відрізнятися від обраної на підприємстві.

Структурна перебудова підприємства

В перехідний період

Економіка перехідного періоду і роль аналізу. Економіка перехідного періоду створює складні умови для функціонування підприємств. Ці умови характеризуються:

§ високою невизначеністю та макроекономічною нестабільністю;

§ різкою зміною ринків збуту і умов конкуренції;

§ відсутністю і суперечливістю інформації;

§ невідповідністю законодавства і процедурних правил ринковим механізмам;

§ зникненням звичних комунікацій і процедур;

§ посиленням соціальних конфліктів.

Ці фактори можуть призвести до втрати орієнтації і викривленого сприйняття реальної ситуації.

Реагування на різкі зміни зовнішніх умов можуть бути різними в залежності від того, на що спрямована основна увага (рис. 14.9).

Можливі чотири типи реакції:

I. Відкидання. Реакція, аналогічна реакції пацієнта у лікаря, який повідомляє про хворобу, що не виліковується. Пацієнт відмовляється вірити.

II. Опір. Концентруючи увагу на своєму внутрішньому стані, людина стикається з тривогою, фрустраціями, втратою орієнтації, відсутністю досвіду для дій у нових умовах. Все це спонтанно викликає реакцію спротиву змінам. Орієнтація в минуле викликає відчуття втрати «доброго старого часу».

III. Дослідження. Перенесення сприйняття часу на майбутнє приводить до переоцінки  власної поведінки і позицій, до бажання спробувати діяти в  нових умовах.

IV. Згода. Перенесення уваги на сприймання зовнішнього оточення приводить до формування нових реалістичних цілей і відпрацювання напрямку дій.

Рис. 14.9.Оцінка реальної ситуації в залежності