Реструктуризація підприємств: ключові фігури

Та складові процесу

Реструктуризація підприємств – це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, організаційно-правової форми, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Реструктуризація – комплексний і складний процес. Це не одномоментна робота, а еволюційні зміни в тактиці і стратегії функціонування підприємств.

Вона передбачає ліквідацію викривлень в економічній політиці, визначення шляхів удосконалення ринкової інфраструктури, спрямованої на посилення конкурентоспроможності, поліпшення мобільності капіталу, створення умов для безперервних змін в загальній картині власності, збільшення мобільності трудових ресурсів, збалансування фінансових потоків, розвиток навичок і здібностей.

Головні елементи і особливості реструктуризації:

1. Ліквідація глибинних причин погіршення стану підприємства.

2. Рух у принципово новому напрямку.

3. Розгляд загальної картини з фокусом на невелику кількість ключових цілей.

4. Короткотермінові акції в рамках довгострокової стратегії.

5. Необхідність в попередньому навчанні і тренінгу.

Ключові фігури.Щоб встановити ключові фігури реструктуризації, необхідно відповісти на такі запитання:

1. Хто повинен ініціювати реструктуризацію?

§ Різні джерела: рада директорів, власники, банки та інші фінансові інститути. Це підвищує роль банків, інвестиційних фондів і стратегічних інвесторів (місцевих та іноземних).

2. Хто повинен виконувати реструктуризацію?

§ Новий управлінський персонал при підтримці консультантів і під наглядом ради директорів. Якщо нових менеджерів немає, – то старий управлінський персонал при зовнішній підтримці спеціалістів з питань структурної перебудови.

Отже, виходить, що в реструктуризації підприємств є багато зацікавлених сторін. Широка концепція зацікавлених сторін, виходить з того, що до них мають відноситись: прямі і непрямі власники капіталу, управлінський персонал, службовці, пенсіонери, споживачі і постачальники, громадськість тощо.

Основними формамивзаємодії підприємств із зацікавленими сторонамиє такі (табл. 14.5).

Таблиця 14.5

Форми взаємодії підприємств із зацікавленими сторонами

Застосування концепції зацікавлених сторін важливо не тільки для активізації процесу реструктуризації, але й для участі та контролю за ним з боку державних організацій, органів влади та місцевого самоврядування.

Основними складовими процесу реструктуризації підприємств є:

Попередня діагностика:

1. Систематична діагностика, яка націлена на генерування повної картини і визначення стратегічного здоров’я компанії (повного потенціалу).

2. Більш глибокий аналіз зовнішніх і внутрішніх умов.

3. Аналіз ринкової частки для стратегічних продуктів.

Реструктуризація бізнесу:

1. Розширення можливостей використання стратегічного продукту (зменшення ціни, часу впровадження, ризику для нових продуктів).

2. Фізичне реструктурування: переоцінка і переміщення устаткування, впровадження нових технологічних процесів.

3. Розгортання виробництва нових кінцевих продуктів.

4. Вихід на нові ринки і пошук нових ніш.

Формування високої бізнес-культури:

1. Глибокі зміни в бізнес-культурі усіх зацікавлених сторін.

2. Розвиток бізнес-культури, яка вносить вклад у співробітництво з зацікавленими сторонами і розвиває відчуття співучасті і власності.

Фінансова реструктуризація:

1. Зміцнення короткотермінової ліквідності – поліпшення процесу генерування грошових засобів.

2. Створення гетерогенної структури капіталу, що відповідає стратегічним потребам з поліпшенням якості звітності та його використання.

Окрім того, одним з найважливіших завдань процесу реструктуризації є необхідність впровадження в практичну діяльність усіх компаній (як виробничих, так і посередницьких) міжнародних стандартів фінансового менеджменту з наступних питань:

§ класифікація витрат для визначення собівартості й фінансових результатів;

§ класифікація витрат для прийняття управлінських

§ рішень;

§ класифікація витрат для контролю і регулювання;

§ облік витрат для управління і контролю;

§ цільове планування прибутку;

§ бюджетне планування;

§ фінансова звітність;

§ загальні принципи обліку;

§ класифікація активів;

§ класифікація пасивів;

§ характеристика каналів притоку і відтоку грошових засобів на підприємстві;

§ аналіз фінансового стану підприємства методом коефіцієнтів;

§ як читати фінансовий звіт (міжнародний стандарт).

Передумови розробки проекту реструктуризації

Загальна частина

Всім добре відомо, яка важка ситуація склалася в економіці нашої молодої держави; причин такого стану є багато як об’єктивних, так і суб’єктивних. Але, як виявляється,складності при переході на ринкові економічні відносини зумовлені відсутністю чіткого розуміння черговості перебудови організаційних структур і послідовності змін форм власності. Щодо реформування форм власності, то цей процес набуває прискорення і в перспективі забезпечить ефективне використання виробничого потенціалу. Але зміна форми власності, особливо в специфічній ситуації, що склалася в економіці України, а також інших держав, які були у складі колишнього СРСР, не дає повних оптимістичних підстав на стабільний поступальний розвиток без вирішення ряду конкретних завдань, які безпосередньо впливають на ці глобальні процеси.

Одним із основних елементів є відкрите питання щодо інвестування вітчизняних виробників національним та закордонним капіталом. Інвестори поки що неохоче вкладають капітал в нашу національну економіку. Є дві основні причини, що стримують цей процес: по-перше, дійсно,наша законодавча база ще не повністю відповідає вимогам,які пред’являються класичною ринковою економікою; по-друге, відсутність широкої, глибокої, правдивої не тільки фінансової, а що особливо треба підкреслити, – техніко-економічної інформації.

Техніко-економічна інформація – фундамент